Уряд Володимира Гройсмана, як і обіцяв сам Прем’єр, в останній робочий день минулого тижня затвердив проект Державного бюджету 2018 року — і оперативно направив його до Верховної Ради.
У будинку під куполом і відбудуться головні баталії за видаткову частину бюджету, адже саме вона, а не шляхи наповнення державної скарбниці, викликає найбільше дискусій.
Хоча вузькі місця, як вважають експерти, є і в першій, і в другій частині.
Цифри держкошторису: читаючи між рядками
«Це перший бюджет країни, який перебільшить цифру в 1 трильйон», — заявив Прем’єр Гройсман.
Хоча радіти, великою мірою, тут особливо нічому. Адже великі цифри досягнуто передусім шляхом девальвації національної валюти, що виникла внаслідок падіння курсу гривні до головних світових валют, та доволі суттєвої інфляції.
Відтак маємо 1 трильйон, за який можна купити не набагато більше, ніж коли цифри були дрібнішими.
Утiм, як переконаний очільник уряду, фактичний ріст бюджету за рахунок зростання національної економіки становитиме 15%. На 2018 рік точна цифра становитиме 1,118 трлн. грн.
У нинішньому році ми маємо 974 млрд. гривень, торік — 782,9 млрд. грн., у 2015 р. — 652 млрд. грн., у 2014 р. — 460 млрд. грн.
Уряд і далі збільшуватиме заробітну плату. Так, Держбюджет-2018 передбачає, що мінімальна заробітна плата зросте на 16,3% — до 3723 гривень.
Зростання «мінімалки», як ми вже побачили цьогоріч, є такою собі невеличкою хитрістю від Володимира Гройсмана, яка, з одного боку, дозволяє краще наповнювати бюджет, адже зростає цифра, з якої бізнесмени платять податки, а громадяни — штрафи та інші платежі, з іншого, — дає змогу говорити, що весь уряд, як і заповідав Володимир Гройсман, піклується про добробут українця.
Що, глобально, не зовсім так. Адже реальна заробітна плата зросла не у всіх і підприємці подекуди змушені хитрувати і ризикувати, піднімаючи зарплату лише на папері, але при цьому збільшуючи свої відрахування до державної скарбниці.
А слухняно виконувати вказівки урядовців для них означало би швидке і неминуче банкрутство. Що, в принципі, вже і відбувається.
Чимало дрібних і середніх підприємців в Україні були змушені закрити свій бізнес саме через підвищення «мінімалки».
«Зайві гроші», які опиняються на руках у населення, тим часом збільшують інфляцію. Тож на руки українські громадяни, яких захищають українські ж урядовці, отримують фактично менші кошти, ніж до підвищення.
Простий приклад. Якщо річна інфляція становить усього 10%, то зарплата 3200 гривень, якою пишається нинішній уряд, автоматично перетворюється на зарплату 2880 грн.
Якщо ж вам цю зарплату так і не підняли, то відмінусуйте цих десять відсотків від фактичної суми, — і можете порівняти: більше ви стали отримувати чи більше лише на папері...
«Наше головне завдання, щоб доходи громадян зростали швидше, ніж інфляція», — прокоментував зростання зарплатні Гройсман.
І тут він цілком правий! Але наразі шляхи, якими українцям піднімають зарплату, автоматично збільшують цю саму інфляцію.
Головні джерела трильйона
«Перший трильйон», за планами уряду, в 2018 році ми отримаємо завдяки зростанню ВВП на 3%.
Цифра є трохи завищеною від підрахунків вітчизняних аналітиків та міжнародних фінансових структур.
Значну частину до цієї цифри ми плануємо позичити. Так, 112 мільярдів гривень становитимуть внутрішні запозичення і 81 — зовнішні.
При цьому доволі значну суму — 118 млрд. гривень — скерують на виплату зовнішніх запозичень: перед МВФ та іншими кредиторами.
Витрати становитимуть 1,198 трлн. грн. Таким чином, дефіцит бюджету становить 2,4% від ВВП. У грошах це — 79,2 млрд. гривень.
У цьому пункті — на папері (!) — ми залишилися чітко в межах, які окреслив для України Міжнародний валютний фонд.
Інфляція, як прогнозує Кабмін, у 2018 році становитиме 7%. Це дуже суперечливий момент.
І на сьогоднішній день напрочуд важко зрозуміти, якими такими механізмами виконавча влада «заганятиме» інфляцію у це прокрустове ложе.
Адже, за новим, суттєво збільшеним, прогнозом, на нинішній рік інфляція в Україні за підсумками 2017-го має становити 11,2%. Що є значно більше, ніж бачиться урядові на рік наступний.
І при цьому незалежні експерти дуже мало вірять, що за підсумками 2017 року ми і справді отримаємо лише трохи більше 11% знецінення наших грошей.
За різними оцінками, річна інфляція становитиме від 12% до 16%. А за гіршими прогнозами, може сягти 20%.
При цьому зусиль Нацбанку у подоланні інфляції методом таргетування, як ми всі побачили, виявилося замало.
На які саме ноу-хау розраховує Кабмін Володимира Гройсмана у наступному році, він скромно мовчить.
Хоча цілком можливо, що йдеться про чергову цифру «для МВФ». А справжній прогноз ситуації урядовці на публіку не виносять.
Середній курс долара у 2018 році становитиме 29,3 грн. Це доволі погана новина для всіх українців. І означає вона, що курс і справді буде таким!
Адже уряд, треба думати, у розрахунку надходжень до бюджету, того самого одного трильйона, порахував отримані кошти від експорту саме за таким курсом.
І тому бути нижчим уряд йому просто не дозволить. І якщо раптом станеться збіг сприятливих обставин для української гривні і вона почне дорожчати, то Нацбанк легким і довершеним рухом «валитиме» гривню.
Видаючи нібито алогічні рішення та розпорядження, які гратимуть проти курсу. Як ми це бачили вже кілька разів поспіль.
Зрештою, середньорічний курс долара на нинішній рік у Держбюджеті-2017 прописаний на рівні 27,2 грн.
Що дає змогу фінансовим аналітикам прогнозувати: на кінець року він буде трохи нижчим за цей показник.
Навіть міністр не знає, чи вистачить грошей на субсидії
У видатковій частині уряд найбільше підвищив видатки на оборону: їх буде доведено до 5% від ВВП, 165,37 млрд. гривень.
Що є цілком логічним у країні, яка воює. Для порівняння: у нинішньому році на ці витрати буде витрачено 138 млрд. гривень, а у 2016-му — 113 мільярдів гривень.
Президент Петро Порошенко підписав рішення РНБО про п’ятивідсотковий рівень виплати українським військовикам. Із цієї суми 83,315 млрд. гривень отримає Міністерство оборони, 115 млрд. гривень — Національна гвардія, 25 млрд. — Національна поліція, 7,652 млрд. — Служба безпеки України.
Не набагато менше заплановано виділити на соціальні видатки — 122,7 млрд. гривень. Із них 55 мільярдів підуть на субсидії, 57,9 мільярда — на пільги малозабезпеченим сім’ям, а 2,7 млрд. — на закупівлю домогосподарствами твердого палива.
Зростання, як ми бачимо, вийшло доволі скромне, попри всі голосні заяви урядовців: із 117 до 122 мільярдів гривень. Доволі умовно при цьому виглядає і цифра витрат на субсидії.
Адже навіть сам міністр соціальної політики Андрій Рева не знає, скільки отримувачів цієї допомоги від держави налічуватиметься наступного року.
«Це орієнтовна цифра, — прокоментував він закладену в бюджеті суму. — Скільки буде на практиці, ми побачимо».
Торік, до речі, на ці потреби заклали лише трохи меншу суму — 51 млрд. гривень. Але вже сьогодні очевидно, що цього дуже і дуже мало.
За оцінками експертів, із бюджету на оплату комунальних рахунків малозабезпечених у 2017 році витратять близько 100 млрд. гривень.
Таким чином, уряд опинився перед дилемою: або скорочувати кількість отримувачів субсидій, на що вже неодноразово натякали і міністр Рева, й інші чиновники, або провокувати зростання дефіциту державного бюджету.
Найбільша стаття — на освіту
Сорок чотири мільярди гривень наступного року держава Україна виділить на будівництво доріг. З них 4 мільярди — на будівництво магістралі «Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Умань — Одеса — Миколаїв — Херсон» та 2 млрд. — на ремонт траси «Київ — Харків — Довжанський».
За словами Прем’єра, ремонт почнеться, як тільки настануть сприятливі погодні умови. Цікаво, що «Довжанський» — це КПП на кордоні з Росією у Луганській області.
Утiм коштів на подолання бездоріжжя виділять і справді щедро: майже у півтора раза більше, ніж у нинішньому році, коли на ці потреби з Держбюджету скерували 30 млрд. грн.
Українські аграрії залишилися у мінусі, хоча і невеликому. Так, наступного року із бюджету їм виділять 7,3 млрд. гривень. У нинішньому році було 7,5 млрд.
Утiм тенденція, може, й справедлива, особливо з огляду на скандал, коли з’ясувалося, що значна частина коштів — 809 млн. гривень — у 2017 році була виділена не дрібним фермерам, а великому аграрному бізнесмену Юрію Косюку, керівнику рентабельного господарства «Наша ряба», яке за минулий рік отримало 69 мільйонів доларів прибутку.
А у ЗМІ публікували фотографії розкішних яхт пана Косюка.
У 2018-му, як бачимо, тенденція не змінюється: фермерським господарствам дадуть лише 1 мільярд гривень, фінансуючи програму розвитку. Ще два мільярди підуть на систему аграрних дотацій, цілком можливо, що знову Юрію Косюку.
І, нарешті, 5 мільярдів використають на програму двадцятивідсоткової компенсації на техніку, що виробляється в Україні.
Справжню революцію у вигляді децентралізації обіцяє Володимир Гройсман регіонам. Згідно з Дербюджетом 2018 року, коштів, виділених у місцеві бюджети, буде на 32% більше, ніж у 2017-му.
Як сказав Прем’єр, ресурси місцевих бюджетів збільшаться до 321,14 млрд. гривень, а місцеві доходи мають бути збільшені до 250,38 млрд., тобто на 36%.
«Місцеві бюджети зростатимуть, тобто їх відповідальність також має зростати», — суворо сказав пан Гройсман, віддаючи гроші на місця.
На Фонд енергоефективності, який починають фінансувати міжнародні партнери, буде також виділено 800 млн. iз бюджету. 400 млн. буде виділено на «теплі кредити».
На програми розвитку науки планується виділити 7,9 млрд. гривень.
Суттєве зростання витрат на культуру — маємо плюс 900 мільйонів. Таким чином, бюджет цієї сфери становитиме 4,1 млрд. гривень.
Найбільша стаття витрат — 500 мільйонів гривень — піде на зйомку кінофільмів.
А найбільше з бюджету виділять на освіту: Держбюджет-2018 передбачає на ці потреби 217,5 млрд. гривень.
У цю суму входить зростання заробітної плати для вчителів на 25%, 1 млрд. буде виділено на модернізацію початкової школи, 54 мільйони буде виділено на створення національної електронної платформи для розміщення навчальної літератури, 504,5 млн. — на інклюзивну освіту.
Учитель середньої категорії наступного року отримуватиме 6226 грн. замість 4853 грн.
Учитель першої категорії — 8031 гривень замість 6417 грн., вчитель вищої категорії — 8656 грн. замість нинішніх 6841 грн.
Цілих 112,5 млрд. гривень виділять на охорону здоров’я. У порівнянні з нинішніми 88,7 млрд. маємо підвищення майже у півтора раза.
Прем’єр Гройсман сподівається втілити за ці гроші медичну реформу, про яку так багато говорять в Україні.
13,2 мільярда гривень отримає первинна медична допомога, вторинна і третинна — 52 млрд. грн. На повернення пацієнтам вартості ліків виділять мільярд.
Ще один мільярд — на підтримку сільської медицини, а ще 6 млрд. гривень — на держзакупівлю ліків.
ДОСЛІВНО
Бюджет Януковича
За час керівництва країною екс-Президент Віктор Янукович незаконно привласнив активи на суму 40 млрд. доларів.
Про це заявив Генеральний прокурор Юрій Луценко, який провів цікаву паралель.
«Це річний бюджет країни», — наголосив він. І показав шляхи, якими з України виводили ці кошти.
«По-перше, це різниця цін на газ, який в Україні коштував дешевше, ніж у Європі. По-друге, це податкові майданчики. Сьогодні такого немає. Сьогодні немає податків з ПДВ», — сказав Генпрокурор.
