Упродовж останніх тижнів українці, відвідуючи магазини, ринки, починають занурюватися у стан перманентного шоку.
Ціни зростають на очах і часто всупереч навіть елементарній логіці.
Як, скажімо, різке подорожчання бахчевих у пік сезону, молочної продукції влітку, коли вона зазвичай дешевшає, яєць, м’яса, городини...
Наслідками може стати значне підвищення річної інфляції у 2017 році. Можливо, навіть у рази від запланованої. Що впливатиме на курс гривні.
І всі ці події є яскравим свідченням факту, що Національний банк, який головним своїм завданням декларував таргетування інфляції, знову не впорався із викликами.
Як це було, коли НБУ намагався рятувати гривню... Ну а іншого органу, який би міг не лише констатувати, а й впливати на ситуацію, у нас немає.
НБУ: винні аграрії, бо багато продають на експорт
Річна інфляція у серпні 2017 року — у порівнянні з серпнем минулого року — прискорилася до 16,2%. Ще місяць тому, у липні, цей показник становив 15,9%.
Наразі — хоча річна інфляція упродовж одного місяця є лише умовним показником — ми маємо зростання цього показника майже вдвічі від прогнозованого НБУ.
Як відомо, Національний банк встановив так званий інфляційний таргет на рівні 8% плюс-мінус два відсоткові пункти. Уряд скоригував цей показник до 11,2%. Реальність, як на сьогоднішній день, виявилася суттєво сумнішою.
Статистика подає складові зміни цін, які впливають на інфляцію в Україні. Найбільше — на 18% — подорожчали яйця, на 1,1%-4% — м’ясопродукти і сало, молочна продукція, рис, хліб, масло.
На 1,4% подорожчали алкогольні напої і тютюнові вироби. Головним чином через підняття цін на цигарки на 2,5%.
Деякі продукти, на думку працівників Держстату, подешевшали. Найбільше — на 21,5% — подешевшали овочі. На 0,4%-5,7% знизилися ціни на фрукти, продукти із зернових, рибу.
Завдяки цьому в серпні ми отримали хоча й мінімальну, але таки місячну дефляцію 0,1%.
Промислові товари у серпні подорожчали. Ціни на одяг і взуття піднялися на 2,4%. На 0,3% здорожчали послуги ЖКГ.
Найбільші винуватці тут — тарифи на водопостачання і каналізацію: 1,7% та 1,6%, відповідно. На 0,8% подорожчав транспорт.
Національний банк України, який свого часу заявив, що надалі він не буде підтримувати гривню і всю свою міць, зусилля, старання покладе на таргетування інфляції, у критичній ситуації віртуозно розвів руками. І прокоментував щось на кшталт «Ну а ми тут що?..».
«Фактична інфляція у річному вимірі перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опубліковану в інфляційному звіті за липень 2017 року, — чесно зізнався у своєму провалі відповідальний за фактичне знецінення гривні. — Це насамперед зумовлено високими темпами росту цін на продукти харчування через подальше відображення факторів iз боку пропозиції: несприятливі погодні умови, значні обсяги експорту».
Легким порухом руки ваші гроші перетворюються...
Що таке річна інфляція 16%, дуже доступно пояснив економіст Олексій Кущ.
«Візьмемо мінімальну заробітну плату 3200 грн. Після сплати всіх податків отримуємо на руки 2500 грн. У випадку річної інфляції 16% ми отримаємо у реальних цінах 2100 грн.», — написав він.
Якою ж саме буде інфляція в Україні за підсумками 2017 року, — наразі є великою інтригою.
У рівень 11,2%, який озвучив міністр економіки Степан Кубів, не вірить практично ніхто з вітчизняних економістів. І називають більші цифри. Іноді — значно більші.
На думку експерта Олексія Плотнікова, до кінця року можна очікувати 12% знецінення гривні. Такої ж думки виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Прогнозного показника у 8% досягти не вдасться, це ми вже бачимо за результатами першого кварталу, — каже він. — Очевидно, що рівень інфляції буде двозначним. Я вважаю, що він коливатиметься на рівні 12% плюс-мінус два відсотки. Можливо, дійде до 14%».
Аналітик Всеволод Степанюк стверджує, що буде не менше 20%.
«Зростання економіки немає, у цьому році падіння промисловості, і це інфляційні гроші, — каже він. — Враховуючи непрямі параметри, матимемо не менше 20%, а ніяк не 11%-12%, як кажуть, і вже точно не 9%, як було записано у бюджеті».
На його думку, на рівень інфляції також тисне дефіцит Пенсійного фонду.
«Пенсійний фонд залишається дефіцитним, хоча такий його стан суперечить Конституції», — продовжує експерт.
Скептично оцінює наші перспективи і Олексій Кущ.
«Цього літа з дефляцією, яка могли би «збити» рівень річної інфляції, не склалося. Тому тільки чудо у вигляді необлікованих запасів державного резерву, які мільйонами тонн хлинуть на ринок у вигляді м’яса, масла, хліба, овочів і фруктів, заганяючи ціни на них нижче плінтуса, дозволить утримати індекс споживчих цін на рівні 15%-16%. Якщо серйозно, то чуда не буде», — переконаний він.
Така доволі суттєва інфляція — це додатковий тиск на курс гривні, яка вже і без того перебуває у непростій ситуації, враховуючи негативне сальдо зовнішньої торгівлі і наші напрочуд аморфні перспективи поліпшити цю ситуацію.
За практикою, вслід за підняттям продовольчих цін, неодмінно зростуть промислові. Через 5-6 місяців.
«Якщо світові ринки зростають, а національна валюта не укріплюється, промислова інфляція також зростатиме», — пояснює Олексій Кущ.
Хто допоможе НБУ?
Влада в особі Національного банку, який голосно взяв на себе відповідальність за інфляцію у державі, фактично нічого не робить.
Не укріпляє гривню, аби запобігти промисловій інфляції, хоча влітку могла це зробити. Як, до речі, вчиняє Росія, що має такий же сировинний характер економіки.
«Відтак, модель інфляційного таргетування, що її пропагує Нацбанк, в українських реаліях перетворюється на найбільший блеф в історії монетарної теорії останніх п’ятдесяти років, — резюмує Кущ. — У бівалютній економіці, де ціни на базові активи, експортну сировину й імпортовані енергоресурси, навіть на кам’яне вугілля, формуються у доларі, таргетувати динаміку цін без контролю обмінного курсу неможливо».
Адже, на його думку, інфляцію спричиняє не зростання платоспроможного попиту, а зростання затрат виробництва, спричинене або зростанням цін на сировину, або девальвацією національної валюти. Або двома факторами...
Тож у сухому залишку маємо Національний банк, який взявся вирішувати проблему, але знову обрав хибну тактику, і не маємо іншої структури, яка би могла захистити українців від знецінення їхніх грошей. А це — проблема, яка вимагає вирішення.
А ТИМ ЧАСОМ...
На ринок до Європи
У Страсбурзі під час засідання Європарламенту відбулося підписання Регламенту ЄС про надання Україні торговельних преференцій терміном на три роки.
«Підписання завершує майже рік наполегливих зусиль наших європейських партнерів про надання нашій країні додаткових преференцій для важливих товарів українського аграрного і промислового експорту», — написав представник України в Європейському Союзі Микола Точицький.
Документ вступає у дію з 1 жовтня 2017 року. Щоправда, деякі додаткові преференції для аграрних товарів українського виробництва стануть можливими з 1 січня 2018 року.
Нові річні квоти становитимуть: 2,5 тис. тонн для меду, 3 тис. тонн для оброблених томатів, 65 тис. тонн для пшениці, 625 тис. тонн для кукурудзи, 325 тис. тонн для ячменю.
Утім навіть збільшені квоти є меншими, ніж раніше передбачала Єврокомісія. А деякі товари, як, наприклад, сечовина, з цього переліку вилучено.
