Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Життя на позичене: як МВФ змінив умови надання Україні нового траншу
13.09.2017
МВФ скасував свою вимогу запровадити в Україні ринок землі: «чорні» і «сірі» оборудки можна продовжувати.
В Україні завершився дводенний робочий візит місії Міжнародного валютного фонду.
Майже одночасно з консультантами Фонду до нашої держави завітав ще й перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, який ще сьогодні перебуває у Києві.
Тема розмови — надання нам чергового траншу кредиту до кінця нинішнього року. І, можливо, навіть двох траншів.
Мінус земельна реформа
Остання місія Фонду, до речі, вже третя упродовж вересня, — технічна.
Кожна з них вивчала проекти найважливіших державних документів, які впливатимуть на рішення МВФ щодо кредитування України: проект Державного бюджету на 2018 рік, головні напрями і цифри пенсійної реформи тощо.
Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк, анонсуючи приїзд технічних місій Фонду, заявив: кожна з них аналізуватиме, де ми, тобто, Україна, перебуваємо на даному етапі реформ.
Земельної реформи, яка ще навесні була наріжним каменем і чи не головною вимогою наших інвесторів, МВФ уже не потребує. Про це також сказав міністр Данилюк.
«МВФ виключив земельну реформу із переліку обов’язкових умов для надання траншу», — повідомив чиновник, але при цьому зауважив, що проведення цієї реформи таки необхідне. Не Фонду, а нам. «Її [реформу] вже давно треба було провести. Незважаючи, чи є вона у програмі МВФ, чи її там немає», — зауважив Данилюк.
Подібна поступливість Фонду дозволяє припустити, що Вашингтон готовий надати нам черговий транш кредиту стенд-бай.
За словами міністра Данилюка, до кінця нинішнього року ми можемо отримати навіть два транші. Щоправда, їх сума сьогодні є предметом обговорення.
Зараз, як відомо, триває чотирирічна програма кредитування економіки України на17,5 млрд. доларів, ухвалена у березні 2015 року.
Загалом ми отримали з неї вже чотири транші на суму 8,7 млрд. доларів. Хоча мали би отримати значно більше.
До кінця нинішнього року Україна мала би отримати два транші на суму близько 3 млрд. доларів.
«Національний банк максимально консервативний, — заявив міністр фінансів. — Я бачу, як можна отримати два транші, і наразі ми рухаємося у цьому напрямку».
Ціна п’ятого траншу
Чи станеться саме так, сьогодні сказати важко. Думки аналітиків із приводу наших перспектив отримати фінансування, розділилися.
«Третій транш, ймовірно, затримається до кінця 2017 і початку 2018 року», — повідомила інвестиційна компанія «Драгон Кепітал», яка слабо вірить у наші перспективи отримати фінансування.
Така перспектива, на думку аналітиків «Драгон Кепіталу», спричинить затримку фінансування інших міжнародних організацій на суму близько одного мільярда доларів.
Зарубіжні аналітики, втім, ставляться до українських перспектив значно оптимістичніше. Так, експерти банку «Морган Стенлі» переконані, що четвертий транш на рахунок Національного банку України надійде вчасно.
Станеться це, на їхню думку, після четвертого перегляду програми EFF.
«Назагал ми вважаємо, що державна скерованість на реформи [в Україні] і на бажання співпрацювати з Міжнародним валютним фондом залишиться, хоча і в 2018 році вона граничитиме з популізмом, — спрогнозували у «Морган Стенлі». — Ми очікуємо п’ятого траншу наприкінці 2017 року».
Головними реформами, які вимагатиме від України штаб-квартира МВФ, залишатиметься пенсійна, приватизація державних підприємств, вжиття антикорупційних заходів та заплановане на 1 жовтня підвищення тарифів на газ.
Влада України, як вважають експерти, готова йти на ці кроки. І першим кроком у бік МВФ може стати представлення нового голови Національного банку, яке має відбутися вже до кінця вересня.
Тим часом Україна повертає Міжнародному валютному фонду кредити, отримані раніше. Так, на початку минулого місяця була погашена частину кредиту стенд-бай за 2014 рік.
Назагал сума платежів у серпні-грудні нинішнього року становитиме близько одного мільярда доларів. Що, на думку експертів, не являтиме загрози для наших міжнародних резервів.
Усього, як відомо, у нинішньому році Київ має повернути МВФ 1,3 млрд. доларів. Наступного року ця сума зросте до 2 млрд. доларів, а в 2019 — зменшиться до 1,5 млрд. доларів.
Упродовж 2020 і 2021 років ми будемо змушені заплатити своїм кредиторам «скромні» 1,1 млрд. доларів.
ДО РЕЧІ
Гривня і віра у МВФ
Позитивні сигнали від Міжнародного валютного фонду вплинули і на курс української гривні, який після нетривалого просідання знову почав відновлюватися.
Станом на вчора Національний банк зміцнив офіційний курс гривні до долара на 7 копійок i встановив його на рівні 26 гривень за долар.
Ситуація на валютному ринку тим часом продовжує заспокоюватися.
«Спред, тобто, різниця між середнім курсом продажу і середнім курсом купівлі валюти знизилася із 1,9% до 1,4%», — констатує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
Утім, на його думку, укріплення гривні буде нетривалим. І вже найближчим часом карусель хитнеться у протилежний бік.
«На цьому тижні ми очікуємо продовження зростання курсу долара. Щоправда, темпи його зростання будуть уповільнюватися», — додав Іосуб.
За прогнозами «Альпарі», до вихідних офіційний курс долара може становити 26,1-26,4 грн., а готівковий долар у банках буде котируватися на рівні 26,3-26,5 грн.
Коли цей номер готувався до друку, торги на Міжбанківській валютній біржі стартували із доларом по 26,02 грн.
А ТИМ ЧАСОМ...
Купуйте облігації України!
Українська урядова делегація на чолі з міністром фінансів України Олександром Данилюком відбула на так зване «роуд-шоу»: низку зустрічей із потенційними зарубіжними інвесторами і аналітиками з випуску цінних паперів.
«Зі мною сильна професійна команда», — написав міністр у своєму «Фейсбуці» про свого заступника Юрія Буцу, заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, заступника голови Національного банку України Дмитра Сологуба тощо.
Кілька днів тому урядовці провели зустріч у Лондоні, вчора — у Нью-Йорку, сьогодні виступили у Бостоні. Після цього Україна випустить облігації зовнішньої державної позики у доларах США.
А також запропонує викупити вже існуючі облігації із терміном погашення у 2019 та 2020 роках.
Таким чином, відповідно до домовленостей із Міжнародним валютним фондом, Україна до кінця 2017 року має повернутися на ринок зовнішніх комерційних запозичень. Із випуском єврооблігацій на один мільярд доларів.
За прогнозами експертів, Мінфін випустить цінні папери з термінами погашень від 10 до 15 років із купоном 7,3-7,5% на суму близько 2,5 млрд. доларів.
При цьому обсяг грошових надходжень після відмінусування затрат на викуп попередніх облігацій і становитиме оговорений мільярд доларів.
