Не інакше як зухвалим вандалізмом із антиукраїнським присмаком є екстраординарна подія, що сталася у самому центрі Києва 2 вересня: портрети письменників Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки, котрі з’явилися на фасаді будівлі по вулиці Грушевського, 4 під час Революції гідності та залишалися недоторканими протягом 3,5 року, були стерті за вказівкою Ігоря Доценка — власника магазину меблів «Емпоріум».
Реакція громадськості на провокацію бізнесмена була миттєвою і лавиноподібною — наступного дня активісти побили скло в магазині, закидали його яйцями і навіть палили шини, залишивши червоною фарбою свої «побажання», на кшталт: «Не роби так більше ніколи» та «Майдан тут був, Майдан тут і залишиться».
Генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв пану Доценку «ретельні перевірки».
Не залишилися осторонь i господарі будівлі — Інститут української мови Національної академії наук, котрі здавали в оренду під горе-магазин частину своїх приміщень, пообіцявши, що «договір оренди будівлі не продовжуватимуть, а можливо, й розірвуть».
Ігор Доценко поводить себе досить дивно, запевняючи журналістів, що він тут ні при чому, мовляв, усе це «кляті» комунальники самочинно знищили графіті.
Тим часом правоохоронці заявили, що в них є відео, де Доценко стоїть біля робітника, керуючи «процесом».
Автор знищених графіті, який у соцмережах фігурує під ніком Sociopath, домовився з міністром культури Євгеном Нищуком про відновлення портретів, хоча наразі художник перебуває в Карпатах у довготривалій відпустці й трафарети для вже легендарних малюнків iз ним.
Графіті було внесено до категорії пам’ятних знаків місцевого значення. Міністр Євген Нищук заявив, що після всього, що сталося, підготують документи, які б надали цим зображенням статус національних пам’яток.
Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко у Twitter написав, що знищені графіті були частиною експозиції Музею Майдану, а за знищення музейного фонду передбачено кримінальну відповідальність. Прокуратура Києва вже відкрила кримінальне провадження за фактом нищення графіті.
Додамо, що заступник директора Музею-меморіалу Революції гідності Антоніна Піпко пропонує тимчасово зберігати експонати музею у приміщенні сумновідомого магазину на Грушевського, з якого стерли «ікони революції», адже музей досі не має свого приміщення, незважаючи на численні обіцянки влади.
Директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко відреагував на все по-своєму: «Іде тиск на Інститут. А ми теж не збоку стоїмо від національної ідеї. Перепрошую за моє обурення, але я хочу, щоб усе вирішувалося у демократичній правовій державі. Бо це виглядає як рейдерське захоплення — через ЗМІ і через організованих буцімто національно свідомих громадян, але це ті самі «тітушки». А те, що будівля обмальована і вікна розбиті — то вандалізм».
Павло Гриценко хоче, аби площі, які звільняться, зайняв один із підрозділів його інституту, який свого часу було скорочено.
