Під знаком Деметри: як жінки керують успішною громадою на Миколаївщині

На гербі Куцурубської ОТГ зображено Деметру — богиню родючості та покровительку землеробства. Давні греки знали, що люди цінують більш за все.

 

Недарма свої поселення вони будували саме в цих місцях.

 

Це було колись. А зараз на березі Дніпровського лиману ловить 3G, що зустрінеш далеко не в кожному райцентрі Миколаївської області.

 

У всіх класах Куцурубської загальноосвітньої школи є по новенькому панельному телевізору, а для вчителів придбали ноутбуки.

 

— Раніше Очаківська райрада жодної гривні не виділила на фарбу для нашої школи, — каже директор навчального закладу Тетяна Пікуль. — Тепер ми з новими вікнами, партами, лінолеумом. Навіть дороге навчальне обладнання придбали.

 

Це лише один із прикладів того, яких результатів можна досягти, об’єднавшись у територіальну громаду та взявши на себе відповідальність за територію.

 

«Штаб» такої громади розташований тут — у селі Куцуруб,  за п’ять кілометрів від Очакова.

 

Два роки тому саме з цього міста на Миколаївщині розпочався процес децентралізації влади.

 

Керує «штабом» Інна Копійка, в минулому — фельдшер амбулаторії. У 2015 році, несподівано для місцевої політичної еліти, вона взяла участь у виборах сільського голови. Вирішила «вилікувати» все село — і перемогла.

 

За кілька місяців потому сусідні села заявили про намір об’єднатись. Спочатку був союз двох сільрад — Куцурубської та Іванівської із селами Іванівка і Яселка. Разом — 3855 жителів.

 

Сьогодні Куцурубська об’єднана територіальна громада налічує 12 сіл, в яких мешкає 8 тисяч людей. Це більше половини населення Очаківського району.

 

— Люди повірили нам. Вони побачили, скільки всього вдалося зробити лише за минулий рік, — розказує Інна Копійка. — Звісно, допомогла і державна субвенція у розмірі 5,1 мільйона гривень.

 

Завдяки цьому виконали 24 проекти з розвитку інфраструктури, зокрема ремонт доріг та будівництво водопроводу в Іванівці. Скоро мешканці цього села будуть з якісною питною водою. 

 

 

Згадуючи 2015 рік, Інна Василівна говорить, що тоді було дуже важко. Йшли до створення об’єднаної територіальної громади першими в області. Не знали, що робити. Однак зараз упевнено каже: «Все, тепер я вже не здамся. Команда в мене хороша, дівчата — молодці».

 

Коли у нової громади з’явився власний ресурс, голова, як успішний бізнес-менеджер, запросила у свій «штаб» фахівців з Очакова. Казала: «Ми перші, і нам потрібні найкращі кадри».

 

Основні посади тут довірили жінкам. Любов Федорова — секретар ради, Наталія Лаврик — начальник відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності, Ольга Власюк — начальник відділу соціального захисту, захисту дітей та роботи з сім’ями.

 

Жінки навіть у сільраді захопили владу. З чотирнадцяти депутатів — чоловіків лише троє. Без чоловіків, звісно, теж не обходиться.

 

Є водій, фахівець, два працівники закладів культури, тому тут жартують: «Бачите, в нас немає матріархату».

 

Однак показово, що саме сучасні українські амазонки показали приклад, як домовлятися із впливовими чоловіками, які тут заробляють гроші, частина з яких йде на розвиток громади.

21 мільйон гривень — такий бюджет ОТГ у 2016 році.

 

Це і оренда землі, і відшкодування із заробітної плати. З прибутковими і бюджетоутворюючими підприємствами куцурубцям пощастило.

 

території об’єднаної громади працює потужна агрофірма КСП «Лиманський», ще кілька аграрних компаній, порт Очаків, вітропарк «Очаківський», і тому роботи тут вистачає.

 

Але чи можна назвати це випадковістю? Швидше, взірцем гармонійного поєднання спільних інтересів.

 

Ще тут наголошують:

 

«Усе це нам не звалилося як манна небесна. Нам взагалі казали, що у вас нічого не вийде. Ані район, ані область не допомагали. Деякі заздрили. Говорили, що ми тут вирвалися і хочемо створити маленький «Шанхай». Якщо б не допомога з боку Мінрегіонбуду, що був тоді з нами всі 24 години на добу, хтозна, чим би все закінчилося».

Будь-яка влада — це, передусім, кредит довіри, який треба повернути виборцям. Інні Василівні це вдалося, хоча було дуже важко.

 

Проти неї чинився опір. Усі ставили на іншу людину — свою.

 

В таких умовах Інна Копійка знову пішла на вибори. Хотіла перевірити, що вище — особиста впізнаваність чи адміністративний ресурс?

 

був приголомшливий: за неї віддали 1764 голоси, за її конкурента — лише 764.

 

Такі перемоги роблять людину сильнішою, впевненою у власних силах. А коли навколо команда однодумців, то і справи легше вирішувати.

 

Очаків хоче: один район — одна громада. Буцімто, це місто туристичне, і навколо нього все має розвиватися.

 

От тільки мало що в самому Очакові нагадує курорт: вулиці розбиті, сучасних готелів немає, вже не кажучи про індустрію розваг.

 

У Куцурубі розваг теж немає. Та вони тут і не потрібні. Громада має розвиватися через села. Тільки так можна зберегти молодь. Нещодавно відправили хлопця вчитися на лікаря, допомогли. Знають, коли закінчить навчання — повернеться.

 

А чому б не повернутися, тим більше що колишня сільська амбулаторія перетворилася у Центр первинної медичної допомоги.

 

На власну «швидку» Куцурубська ОТГ поки не заробила, однак гострої потреби в ній зараз не відчувається — медичні послуги надають у кожному селі об’єднаної громади.

 

Для цього, крім Центру, функціонує 4 амбулаторії та 7 фельдшерських пунктів. Як предмет особистої гордості демонструють стоматологічний кабінет, обладнаний за всіма вимогами часу.

 

Кажуть, пішли на витрати — і не прогадали. Кому, як не Інні Копійці, знати, яку ціну сьогодні має здоров’я людей.

 

Так само з освітою. На 12 сіл працює 7 навчальних закладів — 3 загальноосвітні школи, школа-дитячий садок, та 3 класичних дитячих садки. За тим, щоб ця мікросистема працювала, слідкує власна управлінська ланка на чолі з начальником відділу освіти і методистами.

 

Від управлінців також залежить якісний розподіл бюджетних коштів об’єднаної громади. У минулому році, наприклад, 200 тисяч витратили на заміну шкільних вікон у сусідній Іванівці. Хто в селі міг собі уявити, що таке взагалі може коли-небудь статися?

 

На питання: «В чому полягає успіх, досягнутий громадою за два роки існування?», тут кажуть:

 

— По-перше, завдяки добрій команді управлінців. По-друге, у довірі людей, а також у тому, що вони відчули свій вплив на розвиток території, на якій живуть. Вони самі вирішують, що робити у першу чергу. А не як раніше — сиділи і чекали, що скаже район. Як результат — відчутно підвищилася їх громадянська позиція, патріотизм.

 

Завдання, яке поставила перед собою Куцурубська об’єднана громада, формулюється так:

 

«Поєднати інтереси людей, держави та бізнесу, створити умови для нових робочих місць, залучення інвесторів у регіон для того, щоб кожному членові громади жилося краще».

 

Як цього досягти? З одного боку, є перевірений спосіб — стимулювати економіку, і за рахунок збільшення надходжень підвищувати якість життя.

 

Однак неминуче постане питання: а що буде завтра? Стратегічне бачення майбутнього об’єднаної громади ляже в основу плану її розвитку, робота над яким триває й досі.

 

Розробники, враховуючи унікальне географічне становище території, пропонують зосередити увагу на розбудові туристичної інфраструктури.

 

На перший погляд, це цілком логічно. На одному кордоні — Очаків, на іншому — стародавня Ольвія, і з’єднують їх кілометри узбережжя лиману.

 

Проте команда Інни Копійки достатньо прагматична і не занурюється у зайві фантазії.

 

Покажіть їм хоча б один розвинутий курорт на теренах Миколаївщини, і вони, мабуть, змінять свою точку зору. А поки треба дбати про насущне — дороги, медичні послуги, школи і дитячі садочки.