Початок осені приніс давно прогнозовані події на український валютний ринок. Йдеться про очікуване падіння курсу гривні.
Як відомо, у держбюджеті курс долара закладено на рівні 27,2 гривні, проте більшість аналітиків вважає, що наша національна валюта опуститься ще нижче.
І у цьому нібито зацікавлений уряд.
Тим часом струсонуло ринок криптовалют, де не визнаний в Україні біткоїн різко подешевшав до традиційних валют.
Острівцем стабільності наразі залишається золото, яке плавно, але впевнено дорожчає.
Валютний ринок: початок бурі...
На міжбанківських торгах у понеділок українська гривня втратила 8 копійок щодо долара США. На момент закриття біржі за «зелений» давали 25,82-25,87 гривні. За євро 30,73-30,79 грн.
На початку торгів за один американський долар пропонували 25,77–25,79 грн.
Учора ж Національний банк України знизив офіційний курс гривні одразу на 16 копійок і встановив його на рівні 25,9 грн. Курс гривні до євро встановлено на познаці 30,84 грн.
«Як ми бачимо, гривня почала своє падіння щодо долара ще на минулому тижні. Сьогодні ж воно тільки пришвидшилося, — каже аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — На різних сегментах валютного ринку долар подорожчав стосовно гривні на 0,8-2,4%. Деякою мірою це можна пояснити укріпленням долара щодо деяких світових валют, яке відбулося минулого тижня. Так, лише вартість євро до долара знизилася на 2%: із 1,205 до 1,185».
Також, на думку експерта, розколихав валютний ринок понеділок, коли в Америці традиційно відзначають День праці. І який у США є вихідним днем.
«Активність продавців валюти низька, а покупці укладають угоди у режимі поставок «на завтра», — пояснює Іосуб.
Тож за тиждень офіційний курс долара, що його встановлює НБУ, виріс на 0,8%: із 25,55 до 25,75 грн.
Середньозважений курс на міжбанку у цей же час зріс на 1,6%: із 25,52 до 25,93 грн. Натомість продаж на готівковому ринку зріс на 2,4%: із 25,57 до 26,28 грн.
Але чи не найголовніший показник початку бурі на валютному ринку — зростання так званого спреду, тобто, різниці між курсом купівлі і курсом продажу. За останні дні спред зріс майже удвічі: із 1% до 1,9%.
«Коридор» 27–29 грн. до кінця року
Серед причин падіння курсу національної валюти аналітики відзначили цілу низку.
По–перше, це девальваційні очікування експортерів, які притримують валютну виручку, намагаючись потім продати долари за вигіднішим курсом.
Адже законодавство передбачає продаж лише 50% виручки у конвертованій валюті. Другий фактор: у кінці серпня уряд провів повернення ПДВ.
А це означає, що у підприємств є гривня і немає необхідності продавати долари, аби заплатити: податки.
Причина номер три: починаючи з липня у країні почав зростати торговельний дефіцит. І відтак уповільнилося надходження валюти до держави.
Четверта причина, на думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, у тому, що НБУ припустився помилки і не надто активно поповнював свої золотовалютні запаси.
Як наслідок, сума на рахунках не суттєво відрізняється від показника минулого року — 17,5 млрд. доларів.
«Ось чому упродовж літніх місяців курс так сильно опускався донизу», — сказав Устенко.
Фінансовий аналітик Сергій Шевчук на перше місце виносить сезонний фактор.
«Долар в Україні дорожчає із року в рік саме восени. На це є дві причини: сезонні цикли і графік долара, — каже він. — Адже саме восени люди, повернувшись із відпустки, починають купувати долари, щоби поповнити сімейні запаси. На державному рівні розпочинається підготовка до опалювального сезону, закуповують сировину і пальне для осінніх польових робіт. Звичайно, це формує попит на валюту, і він зростає».
На думку Шевчука, пік зростання долара припадає на жовтень, поки не спаде перша хвиля попиту.
«Якщо ми подивимося на графік долара, то побачимо, що кожного разу таке зростання становить 3 гривні, — продовжує експерт. — Так було в 2014, 2015, 2016-му і, я думаю, нинішній рік не стане винятком».
Курс у 29 гривень за долар, утім, є найпесимістичнішим серед усіх аналітичних прогнозів.
Олег Устенко вважає, що на кінець року американський «бакс» коштуватиме 28,5 грн. І, на його думку, найбільше зацікавлена у такому знеціненні своєї національної валюти сама влада.
Що би вона не казала при цьому офіційно. Адже виконати Державний бюджет 2017 року, за словами Устенка, можливо, лише з курсом 28 гривень за долар або вищим.
Не буде війни — не буде обвалу
«Тримати нинішній валютний курс упродовж наступних місяців просто недоцільно, — сказав виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. — Його можна тримати у тій зоні комфортності, у якій ми бачили. Щоби виконати дохідну частину українського бюджету, гривню треба девальвувати і девальвувати, скажімо, до 28,5 гривні за долар».
Серед «гривневих оптимістів» — аналітик компанії «Драгон Кепітал» Олена Білан, яка вважає цілком реальний курс долара в Україні до кінця нинішнього року на рівні 27,3 грн.
Експерт Всеволод Степанюк переконаний, що влада «підганятиме» готівковий курс долара під показник, записаний у бюджеті.
«Національний банк може дозволити, щоби долар був трохи дорожчим за 27 гривень. Тож національна валюта буде плавно девальвувати, але якщо не буде якихось воєнних чи політичних подій, я не очікую обвалу гривні. До кінця нинішнього року — максимум 28 грн. за долар. Якщо нічого не трапиться!» — наголошує він.
...Найближчими днями радикальних подій на валютному ринку статися не має.
«Зростання долара може продовжитися, хоча темпи цього зростання, ймовірно, уповільняться, — прогнозує Вадим Іосуб. — Офіційний курс долара і його вартість на міжбанку можуть піднятися до 26-26,03 грн., а готівковий долар в «обмінниках» може коштувати у доволі широкому діапазоні: від 26,2 до 26,9 грн.»
Надалі ж, як вважає аналітик, волатильність на ринку має знизитися, а долар також може знизитися до показників, із яких він стартував догори на минулому тижні.
Міняю біткоїн на золото!
У цей же час є сумна новина для українських майнерів та інших шанувальників альтернативних валют, що повірили у надійність біткоїна.
Здається, починають справджуватися передбачення західних фінансистів, за якими курс біткоїна 5 тис. доларів — це дуже тимчасове явище. Вчора криптовалюта опустилася до позначки 4 тис. 265 доларів.
Тим часом становище криптовалюти в Україні залишається у підвішеному стані.
Хоча вона, на думку голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимура Хромаєва, вимагає регулювання та визначення законодавчих умов свого функціонування.
«Всі розуміють, що контролювати криптовалюти неможливо і не має сенсу, — сказав Хромаєв. — Але необхідно дати певні правила, юридичну і законодавчу основу».
При цьому Хромаєв не бачить необхідності в створенні окремого держоргану для регулювання криптовалют.
«Однозначно не потрібно створювати жодних нових міністерств. Регулювання і нагляд за криптовалютами повинні здійснюватися, як і всюди в світі, фінансовими регуляторами, — каже він. — Якщо криптовалюта — засіб для розрахунків, то це сфера регулювання Центрального банку. Але якщо це фінансовий інструмент, такий як цінні папери або похідні цінних паперів, то це сфера Нацкомісії з цінних паперів».
Тим часом на ринку різко подорожчало золото. Як стверджує агенція «Рейтер», ціни на золото підскочили, досягнувши максимуму майже одного року у зв’язку із занепокоєнням про те, що КНДР може знову запустити ракету.
У вівторок благородний метал давали по 1334,21 долара за тройську унцію — у порівнянні з 1324,57 долар за унцію при закритті торгів у п’ятницю. Ф’ючерси на золото в США з поставкою в грудні подорожчали на 9,5 долара до 1340 доларів за унцію.
Інші цінні метали, зокрема срібло, платина і паладій, подорожчали несуттєво. Так, за срібло давали по 17,82 долара за унцію в порівнянні з 17,68 долара до закриття торгів у п’ятницю, платина коштувала 1009,24 долара в порівнянні з 1004,5 долара, паладій — 985 доларів проти 980,5 долара.
А ТИМ ЧАСОМ...
Родина Суркісів:
Засудити НБУ!
Брати Ігор та Григорій Суркіси, а також пов’язані з ними особи подали 42 судові позови проти Національного банку України.
Іншими позивачами, як свідчать дані Єдиного державного реєстру, є батько братів-бізнесменів Рахміль Суркіс, дочка Григорія Світлана Суркіс, дочка Ігоря Марина Суркіс, а також один із акціонерів «А-Банку» Поліна Ковалик та ін.
Також серед позивачів — пов’язані із Суркісами офшорні компанії: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.
Усі скарги стосуються націоналізації «Приватбанку», точніше визнання Нацбанком зазначених осіб пов’язаними з «Приватбанком», через що їхні кошти в банку підлягали примусовому обміну на акції додаткової емісії (bail-in) під час переходу фінустанови в державну власність. Перші суди брати виграли, на черзі — апеляція.
МАЙЖЕ ОФІЦІЙНО
Дякуємо, МВФ,
але більше не треба...
Поки зі штаб-квартири Міжнародного валютного фонду до України збирається перша із трьох запланованих місій, міністр фінансів Олександр Данилюк зробив надзвичайно оптимістичну заяву. І заявив, що вже найближчим часом співробітництво із Фондом Україні буде не потрібне.
А на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав, що сподівається на те, що шоста програма співпраці з Міжнародним валютним фондом буде повністю реалізована та стане останньою.
«Україна не раз розпочинала програми МВФ. Із 1994-го по 2013-й їх було п’ять. І жодна не була доведена до кінця. Кожного разу отримували кілька траншів на початку, і на цьому все закінчувалося, оскільки влада не хотіла або не була спроможна виконати взяті на себе зобов’язання», — повідомив Данилюк своїм фоловерам.
«Коли ми починали шосту програму МВФ у 2015 році, наша країна була в дуже складній ситуації: війна, економічна нестабільність, високий рівень інфляції, стрімке падіння ВВП, девальвація гривні, — напівофіційно заявив міністр. — [Сьогодні] Макроекономічна ситуація стабілізувалася. В 2016 році відновилося економічне зростання. Я дуже хочу, щоб наша шоста програма з МВФ була повністю реалізованною і стала останньою. Україна з її потенціалом може і має стати економічно та фінансово самодостатньо».
ПРОГНОЗИ
А не треба було м’ясо їсти!
Річна інфляція в Україні за підсумками 2017 року буде більшою, ніж передбачали раніше.
Відхилення цього показника від центральної точки цільового діапазону на кінець нинішнього року вийде за раніше прогнозовані 8% плюс-мінус два відсоткові пункти.
На засідання Ради з фінансової стабільності спробували пояснити причини.
«Переважно це пов’язано зі стрімким зростанням цін на овочі та фрукти, спричинені несприятливими погодними умовами, а також скороченням пропозиції м’ясо-молочної продукції на внутрішньому ринку», — йдеться у повідомленні.
В Національному банку України повідомили, що в липні овочі подорожчали на 40%. Також на 43% здорожчали тютюнові вироби.
Наразі ж, як вважають фінансисти, тиск на інфляцію залишається помірним. Головним чином завдяки низькій волатильності на валютному ринку. Зрештою, період тиші на цьому ринку, здається, підійшов до краю...
