Про те, що українська художня гімнастика має вагомий потенціал, добре продемонстрували останні дні літньої Універсіади в Тайбеї, коли наші вітчизняні грації, виступаючи, так би мовити, неосновним складом, поклали до синьо-жовтої скарбнички чотири нагороди.
Попри те, що на тих змаганнях домінували «художниці» Росії, вихованкам школи Дерюгіних одного разу навіть удалося здобути найвищу нагороду, щоправда, зробили це дівчата не в індивідуальних баталіях, а в командному багатоборстві.
У час, коли головна команда завершувала підготовку до чемпіонату світу, на студентських Іграх нагоду заявити про себе отримала досвідчена гімнастка з Дніпропетровщини Катерина Луценко, котра на Універсіаді-2017 виграла «срібло» у вправах з булавами та «бронзу» — з обручем.
Іще одну бронзову нагороду в Тайбеї «синьо-жовтим» принесли «груповички», представляючи програму з трьома м’ячами та двома булавами.
На 35-й чемпіонат світу до італійського Пезаро Альбіна та Ірина Дерюгіни повезли зовсім інший склад виконавиць.
Утім і в ньому не вдалося побачити бронзову призерку Олімпіади в Ріо-2016 Ганну Різатдінову.
Її нетривала поява на березневому «Кубку Дерюгіної» залишила одні запитання, адже спортсменка так і не дала чіткої відповіді про майбутнє своєї кар’єри. Відтоді на жодних змаганнях Різатдінова не виступала.
Однак пильним італійським журналістам удалося розгледіти бронзову призерку останніх Ігор серед глядачів світової першості в Пезаро, надавши підстави стверджувати, що й найближчим часом Ганна Різатдінова до змагань не повернеться, оскільки чекає на народження первістка.
А на «мундіаль» до Італії як лідер «синьо-жовтих» поїхала Вікторія Мазур.
Здається, серед інших відповідальних завдань перед досвідченою гімнасткою стояла й місія з підтримки на «дорослій орбіті» 16-річної Олени Дьяченко, котру, можливо, варто розглядати як майбутнє української художньої гімнастики.
Поки ж, дивлячись на підсумки ЧС-2017, можна лише сказати, що гідної зміни Різатдіновій у вітчизняній гімнастичній збірній немає.
Змагання в Пезаро й Мазур, і Дьяченко провели без медальних амбіцій. Так, змагання в абсолютному заліку обидві наші грації завершили в другому десятку: Вікторія стала 17-ю, Олена — 19-ю.
Не мали шансів поборотися обидві наші грації й за медалі в окремих видах, оскільки ніхто з них до «малих» фіналів не потрапив.
Домінували ж тут, традиційно, росіянки. У новому олімпійському циклі все обертатиметься навколо двох сестер — Діни та Арини Аверіних.
А от у групових змаганнях наші дівчата змогли пробитися до фіналів із «п’ятьма обручами» та «трьома скакалками й двома м’ячами», де фінішували на восьмому та шостому місцях відповідно.
Що ж, відсутність можливостей показати пристойний індивідуальний результат школа Дерюгіних компенсує командною роботою.
