«Я тобі раджу залишитися на цей фільм, справді крутий», — говорить співробітниця кінопрокатної компанії «Артхаус Трафік» діджею, який має грати на прем’єрі фільму «Рівень чорного».
Стрічка цьогоріч отримала премію Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI) як кращий український повнометражний фільм на Одеському кінофестивалі.
Наприкінці серпня Український оскарівський комітет обрав її претендентом від країни на премію «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».
У стрічці показують фотографа Костю, який живе, кожного дня роблячи дві речі: фотографує щасливі обличчя на чиїхось весіллях та приховує власне обличчя, на якому дедалі чіткіше проступає малюнок розчарування й самотності.
Кості п’ятдесят років; у нього є робота, стосунки, які приносять хіба що фізичне задоволення, та й врешті закінчуються; а також паралізований батько і пухнастий кіт.
Чіпляє стрічка тим, як уперто чоловік бореться з сірістю свого повсякдення.
Вперто займаючись скелелазінням у власному домі, спускаючись до підвалу на мотузці та врешті танцюючи нестримний, надто дивний танець на свій день народження, він ніби заявляє про себе як про людину, а не додаток до фотоапарата.
Фільм «Рівень чорного» зроблений настільки реалістично, що в якийсь момент хочеться закричати: коли розумієш, що це відбувається навколо кожен день, адже все більше людей відчувають себе самотніми.
Реалістичність виражена не лише в сюжеті, а й у декораціях та навіть татуюванні на руці дівчини у весільній сукні.
Грає весільного фотографа Костю не професійний актор, а фотограф по життю Костянтин Мохнач. Його подругу — акторка Катерина Молчанова, відома за фільмом «Моя бабуся Фані Каплан».
Про акторську роботу Костянтина для «України молодої» режисер фільму Валентин Васянович каже: «Хотів спершу зняти документальний фільм про Костю. Насправді на середині знімального процесу зрозумів: так, фільм буде. Костя виявився найкращим актором: дослухався до режисера і виконував усе чiтко з першого разу».
Валентин Васянович розповідає, що назва «Рівень чорного» походить від такого самого відомого оператора технічного терміну.
«Він є у кожній камері. Тіні можна або провалити через цю точку, або підняти і зробити видимою з фактурою — і тоді для глядача це перестане бути похмурою, траурною історією».
Основні кольори фільму — чорний, білий та тілесний.
За словами голови Держкіно Пилипа Іллєнка, фільм не має аналогів у вітчизняному кіно і є вдалою лабораторною роботою.
А продюсер фільму Денис Іванов жартує: «На фільм мають піти не лише дорослі, а й молодь. Чому? Бо там є секс, весілля, що показує великий бюджет, і котики».