Безпрецедентне подорожчання автогазу — зовсім не дивовижний збіг обставин, пов’язаний із ситуацією на зовнішніх ринках, ремонтом заводів, поганою роботою залізниці і так далі, а банальна змова оптовиків, які «розхитували ринок і своїми антиконкурентними діями за кілька тижнів підняли ціну в понад півтора раза!
Саме на такій думці, вивчивши ситуацію, сходяться нині аналітики ринку, урядовці та журналісти.
Тим часом, ніби зачувши недобре, вартість скрапленого газу починає знижуватися. Щоправда, не до тієї позначки, яка могла би означати подолання проблеми.
До того ж експерти зазначають: якщо АМКУ нарешті не почне щось робити і не покарає винних, то цінові каруселі хлопці-гуртовики влаштовуватимуть ще не раз.
Домовляючись і заробляючи на порожньому місці мільйони гривень. Викачаних із кишень українських автомобілістів.
Газ злякався Президента
Станом на вчора LPG в Україні подешевшав на 50—70 копійок. Буквально за один день ціна на стелі заправки «Фактор» знизилася на 60 копійок: із 15,70 до 15,10 грн.
Утім подібне цінове коливання важко назвати різким здешевленням, адже всі ми знаємо, що буквально два тижні тому пропан-бутан коштував трохи більше 10 грн. за літр.
У дрібних заправників ціна коливається у межах 15 гривень, іноді переходячи трохи нижче за цю психологічну відмітку. Найдешевше пальне сьогодні в регіонах.
У Києві, де старанням мера дрібних заправників витіснили за «сотий кілометр» і ціни диктують великі мережеві гравці, вартість літра альтернативного автомобільного пального практично не опускається нижче 16 грн. за літр.
Що робить використання скрапленого газу дуже маловигідним у порівнянні з бензином.
За даними консалтингової групи «А-95», у мережах заправок «Сокар» та «UPG» газ подешевшав на 30 копійок, до 16,19 та 15,40 грн. за літр відповідно.
В «Амік», «Шелл» та низцi інших заправок ціни на пропан-бутан знизилися від 2 до 36 копійок. У середньому по країні газ подешевшав на 7 копійок, до 15,97 грн. за літр. Утiм не всі заправки сьогодні знижують ціну.
Наприклад, мережа «Авантаж», за даними «А-95», навпаки, підвищила вартість скрапленого газу на 60 копійок — до 15,15 грн.
Колапс із цінами на автогаз надав цьому виду пального політичного звучання.
Першим, як відомо, висловився Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, заявивши, що подорожчання має всі ознаки змови.
Гройсман доручив зайнятися проблемою Антимонопольному комітету і цілій низці правоохоронних органів.
Прем’єр назвав ситуацію диверсією і поскаржився на камеру, що він сам змушений витрачати свій дорогоцінний робочий час і влаштовувати нараду, аби подолати цей безмір.
Не менш рішучим був і Президент Петро Порошенко, який дав газу три тижні, аби стати дешевшим.
«Уже поставлено завдання, і в другій половині вересня воно має бути виконане, про зниження ціни на скраплений газ і про притягнення до відповідальності всіх, хто допустив порушення. Всіх їх буде виявлено», — суворо і безкомпромісно, як і належить главі держави, заявив Порошенко.
Гарант Конституції також залучив до розслідування дивної ситуації Нацполіцію, Генпрокуратуру.
«І вже найближчим часом ви зможете побачити результати. Адже з результатами перевірки, безсумнівно, має ознайомитися громадськість», — додав Президент.
У тому, що на ринку автогазу все не зовсім чітко та прозоро, не сумніваються й чиновники рангом нижче. Як, наприклад, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
«Степан Кубів (міністр економіки. — Ред.) уже написав звернення в Антимонопольний комітет та інші профільні організації, ситуація й справді виглядає трохи дивною, навіть з урахуванням звичних коливань на ціни автогазу влітку, — сказав Нефьодов. — Хтось із гравців і справді може розхитувати ринок, влаштовуючи змову».
«Ціну не опустимо, навіть якщо нічого не продамо!
До проблеми зi скрапленим газом, коли тисячі вітчизняних автомобілістів були змушені або суттєво переплачувати, або ж відмовлятися від альтернативного пального, долучилися і політики. І поки одні в телевізійних ефірах пояснювали, що нічого страшного не сталося, що, мовляв, ціна наближається до європейської, — якщо рахувати в євро, і що взагалі їздити на пропан-бутані шкідливо для автомобіля, а отже, подорожчання — це, фактично, добрий знак, інші — активізували протести.
«Друзі, ви серйозно? Ви хочете пробачити Медведчуку та Порошенку вкрадені з ваших кишень 5 гривень на кожному літрі пального? — написав у своєму «Фейсбуцi» член депутатської фракції Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко. — Якщо вам не хочеться бути дійною коровою для путінського кума та його українського «даху», виходьте на акцію протесту».
Про монопольну змову на ринку заявив і ще один екс-журналіст, а нині політик Мустафа Найєм. «Ще на початку року на ринку скрапленого газу при мовчазній згоді уряду та адміністрації Президента Служба безпеки вбила конкуренцію шляхом видавлювання низки трейдерів», — заявив він.
Обидва колеги-депутати називають головним винуватцем компанію Proton Energy, частка ринку скрапленого газу якої, за словами Сергія Лещенка, зросла до 40%.
Завдяки діям СБУ, вважає нардеп. За версією Лещенка, саме через санкції проти імпортерів iз боку вітчизняної спецслужби на три з половиною місяці було заблоковано роботу цього бізнесу, а компанії зазнали величезних збиткiв. Які в підсумку вилилися у значне подорожчання газу на заправках.
Не менш цікава версія подій у журналістів сайту «Обозрєватєль», які стверджують, що мають у своєму розпорядженні листування компаній-імпортерів газу: «Надія», «Газтрон-Україна», «ПропанТрейд», «Авантаж7», «СВГ Плюс» та інших.
І з якого цілком очевидно випливає, як саме розхитували український ринок альтернативного автомобільного пального.
Як стверджують журналісти, деякі оператори ринку в цьому листуванні заявляли прайси по кожному з регіонів і пропонували ціни на наступний день. І таким чином на аукціонах формувалася приблизно однакова ціна.
«Реально за чотири дні зробити +2000 грн. на тонні», — цитує сайт одного з оптовиків.
Таким чином трейдери заявляли ціни на гуртові партії, а заправочні станції, не маючи альтернативи, були змушені купувати де-факто в єдиного продавця.
Так, у липні оптовики щоденно додавали на тонні 200 гривень, таким чином газ повільно дорожчав практично щодня.
«Ми опускати ціну на аукціоні не плануємо, навіть якщо нічого не продамо», — пише у цьому листуванні один із трейдерів.
У середині серпня ціни почали розганяти до плюс 500 гривень щодня. Відтак, якщо в середині липня літр скрапленого газу коштував у середньому 10,74, уже через кілька тижнів — 10,85, а буквально наприкінці серпня — 16,05.
Дефіцит газу, той самий, який пояснили низкою цілком об’єктивних причин, трейдери, як випливає із цього листування, самі ж і готували. І до якого самі й готувалися... «Дефіцит — це добре», — наводять журналісти вислів одного фігуранта скандалу.
Найцікавіше в цьому листуванні — ставлення до гравців ринку, які не беруть участь у змові. Із ними пропонують зустрітися і «поговорити». Або пасажі на кшталт «Якщо не зуміємо підняти ціни в місті Н., то зірвемо весь схід...» Або «Дотягнемо до 16... Будуть кривитися, але купувати...»
Наразі ніхто з учасників скандалу не підтвердив і не спростував цих звинувачень. І якщо виявиться, що документи не фальшиві, робота в Антимонопольного комітету значно спроститься. Якщо український АМКУ, звичайно, ще здатний на якусь серйозну роботу.
Збудуємо нове виробництво, заборонимо корупцію...
Робота над помилками передбачає, з одного боку, активну боротьбу зi зловживанням на ринку автогазу. А з другого — мають бути зроблені кроки в економічній площині.
Перший і найголовніший — збільшити внутрішнє виробництво скрапленого газу. А також дистанціюватися від такого нестабільного ділового партнера, як Російська Федерація.
Адже левова частка товару сьогодні на наш ринок надходить саме звідти.
«Ми говорили з урядом, дали відповідні вказівки відповідним міністерствам, виробникам... Ми мусимо налагодити власне виробництво скрапленого газу, а ті заблоковані обсяги поставок із РФ мають бути компенсовані українським виробником», — сказав Петро Порошенко.
Український виробник ще кілька років тому практично повністю задовольняв попит, але через стрімке зростання цього ринку частка імпорту постійно збільшувалася.
А головним вектором цього імпорту знову, як і у ситуації з природним газом, ставала Російська Федерація.
Експерти звертають увагу й на інші нюанси. Скажімо, на тіньовий ринок скрапленого газу. Формується він за «сірою схемою»: газ завозиться до України легально, а потім його продають посередникам за готівку, і далі автомобілістам. Часто непрозоро.
«Паралельно відбувається поставка грошей у конвертаційні центри», — каже керівник консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти оцінюють частку тіньового ринку у межах 30%.
Існують проблеми і з перевезенням газу. Експерти скаржаться на Укрзалізницю, яка не змогла вчасно надати необхідну кількість вагонів.
Швидко доставити газ із Європи неможливо технічно, адже треба міняти колісні пари з вузької європейської колії на широку, пострадянську, яка є в Україні.
Ще один аспект — уряд запроваджує ліцензії на перевезення пального. Вартість одного дозвiльного документа — близько 100 тис. гривень.
Експерти стверджують, що одній компанії може знадобитися кілька ліцензій. Але проблема не тільки у вартості.
На думку Сергія Куюна, нові правила, які вже успішно діють у Європі, в Україні можуть стати джерелом корупції, а ліцензування — інструментом тиску на компанію.
«Скажімо, стару ліцензію можна відкликати, а нову треба буде чекати кілька тижнів» — каже Сергій Куюн.
Або ж «домовлятися» з інспектором.
Або — пальне стоятиме, на ринку формуватиметься дефіцит. Який у підсумку знову висмоктуватиме гроші з кишень українців.
А ТИМ ЧАСОМ...
Газ у бандеролі!
Монополіст поштового зв’язку в Україні, компанія «Укрпошта», подала заявку на отримання ліцензії на постачання природного газу до нашої держави.
Рішення про видачу ліцензії буде розглянуто на засіданні Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) 7 вересня 2017 року.
Таким чином, Укрпошта, яка сьогодні входить у сферу управління Міністерства інфраструктури і доволі неякісно, на думку споживачів, надає 50 видів послуг у 10,6 тис. відділеннях по всій Україні, вирішила замість поліпшення своєї роботи заробляти гроші на значно вигіднішому ринку.
ДО РЕЧІ
А за інфляцію не хвилюйтеся!
Різке зростання вартості автогазу суттєво не вплине на інфляцію в Україні. Так заявив заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб.
Адже, за словами банкіра, частка скрапленого газу займає лише 0,23% в індексі споживчих цін.
«Якщо навіть ціна зросла на 50%, то проста арифметична операція показує, що вклад в інфляцію становить всього лише 0,1 п.п. Шуму багато, але реального впливу немає», — додав Сологуб.
За його словами, дискусія щодо ситуації зi скрапленим газом показує, що один із факторів, який впливає на ефективність політики інфляційного таргетування, — це значна монополізація та олігополізація економіки, недостатня конкуренція на окремих ринках.
«Це структурна проблема української економіки», — заявив заступник голови НБУ.
