Колишня слава волинської горілки досі не дає спокійно спати українським виробникам алкогольної продукції.
Бо незабутній м’який смак «Волинської», настояної на корені лепехи, чи «Поліської» добре пам’ятають поціновувачі вишуканого смаку.
Волинь небезпідставно пишалася своєю алкогольною маркою, яку не соромно було презентувати на найвищому рівні.
Поки круті хлопці-«регіонали» нахабно не відібрали в області спирто-горілчаний завод і фактично знищили славу волинської горілки.
«Тетеруки» з чужих гнізд
Відтоді за волинський ринок ведеться жорстка боротьба, а різні заводи використовують нечесні методи завоювання цієї алкогольної ніші.
Час від часу у крамницях з’являються якісь пляшки із тетеруками (зображення цього птаха було на етикетці спражньої «Поліської», і прізвище одного з директорів горілчаного комбінату теж було Тетерук) та іншими елементами волинських логотипів.
Щоб привернути увагу покупця, який знає і пам’ятає ще волинську горілку старого розливу.
До яких тільки маніпуляцій не вдаються виробники, щоб погрітися у променях чужої слави й заробити на чужому імені та брендові!
Днями заходжу у звичайну луцьку крамницю й бачу на прилавку «чекушки» зі знайомою картинкою та тетеруком на етикетці.
Продавець подає пляшку — «Нове Полісся» називається. А де гнала ключниця цю гірку? На Харківщині, у містечку Люботин. У степах Слобожанщини, виявляється, теж є Полісся, тільки нове...
Три роки судиться Волинська обласна рада з галицькими бізнесменами, які без її дозволу вліпили герб Волині на етикетку своєї горілки, аби ввести в оману волинського споживача.
ТОВ «Галичина-Табак» з Івано-Франківська прийшло на волинський ринок iз горілкою серії «Етнос Волинь Вірність традиціям» та «Етнос Полісся Вірність традиціям», яку прикрашав білий хрест на червоному щиті.
При цьому навіть не поставивши до відома Волинську обласну раду, яка видає дозволи на використання місцевої символіки з комерційною метою.
Наші сусіди мотивувалися тим, що Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не регулює механізму, порядку і способу отримання дозволу на використання місцевої символіки.
Тому де хочуть, там і втулять герб. Хоч на туалетному папері. Хай дякує Волинь, що її герб на горілчану етикетку вліпили, а не деінде.
Чому саме білий хрест на червоному тлі, що є головним елементом герба Волині, так припав до вподоби «Галичині-табак» і львівському НВП «Гетьман», що виготовляє цю волинську серію на замовлення «Галичини»?
Фірми ж зареєстровані й працюють в Івано-франківську та Львові, чому б не використати на етикетках своєї горілки герби цих регіонів, популяризуючи їх заодно?
Напевне, тому, що отримати згоду на це у тамтешніх обласних рад було б великою проблемою.
Та й дві чорні галки в коронах, які охороняють міську браму і які зображені на гербі Івано-Франківської області (до речі, чорна галка є геральдичним символом Галичини ще з XIII століття), не зовсім підходящі символи для горілчаної етикетки.
Вони, швидше, відлякають покупця, ніж принадять. А якщо брати львівського золотого лева на блакитному тлі, то, мабуть, не царське це діло — галицьку горілку на волинський ринок проштовхувати.
От волинський хрест — саме те, що треба. Тут тобі і етнос волинський, і вірність традиціям...
Спочатку зробили, а потім дозвіл попросили
Обласна рада змушена була захищати честь краю у судах.
Юридичні та фізичні особи мають право використовувати затверджені зображення герба та прапора Волинської області з метою національно-патріотичного виховання молоді і формування національної свідомості громадян без надання дозволів.
Та у випадку використання символіки з комерційною метою фірми повинні отримувати дозвіл ради.
Ні «Гетьман», ні «Галичина-Табак» від Волинської облради такого дозволу не отримували, хоча зверталися. Але дуже дивним чином: спочатку горілка з’явилася у волинських крамницях, а потім уже виробники звернулися по дозвiл.
Місцеві ЗМІ повідомляли, що оковита із волинським білим хрестом на щиті помічена була у Луцьку у грудні 2013 року, тобто у буремні дні початку Майдану.
Волинське обласне відділення антимонопольного комітету стверджує, що зображення герба Волині ТоВ «Галичина-табак» використовує з 15.11.2013 року.
Тобто ще в часи Януковича це почалося, коли у людей по-бандитськи відбирали бізнес, підприємства, коли в країні панувало право сили.
Хто з тодішніх господарів життя, маючи як індульгенцію партійний квиток Партії регіонів, став би заморочуватися отриманням якихось дозволів від якоїсь там обласної ради?
99% ТОВ «Галичина-Табак» належало на той момент Любові Сухомлин, за даними ЗМІ, дружині Олександра Сухомлина, лучанина, колишнього президента «Волиньтабаку» і директора «Укрспирту», а ще заступника міністра економіки часів Януковича.
Він проходив по справі Курченка і був заарештований у червні 2016-го, але визнав свою провину, пішов на співпрацю зі слідством і повернув державі частину завданих збитків.
Як писала «Українська правда», Сухомлина підозрювали у завдаванні збитків державі на суму майже 4 мільярди гривень!
Маючи такий «дах», чи стала б фірма, яка з 2007 року на алкогольному ринку, перейматися такими дрібницями, як отримувати дозвіл Волинської обласної ради, щоб пришпандьорити герб волинякiв на свою горілку й закидати нею волинський ринок, звідки вдалося руками «регіоналів» витіснити головного конкурента — Луцький спирто-горілчаний комбінат?
Та після Революції гідності, коли в країні змінилася влада, луцька філія «Галичина-Табак» 25.07.2014 року таки звернулася до Волиньради 25.07.2014 року по дозвiл на використання на етикетках герба Волині, але отримала відмову, оскільки вона не є товаровиробником Волинської області.
Тим паче що в області є свій спирто-горілчаний комбінат, який сяк-так знов запрацював і використовує герб Волині на власній продукції.
Попри заяви про недобросовісну конкуренцію з боку волинських виробників, галицька горілка з волинським гербом i далі продавалася на Волині. А судові розгляди затягнулися на роки.
Чи місце гербу на горілчаній етикетці?
І господарський суд Львівської області (рішення від 25.05.2015), і апеляційний господарський суд (рішення від 20.08.2015) не побачили ніяких порушень у діях виробників алкоголю.
Суди встановили, що «Гетьман» на підставі ліцензійних договорів використовує знак для товарів і послуг та промисловий зразок на етикетку, де міститься герб. І цього цілком достатньо.
Вищий господарський суд України, розглянувши 29 грудня 2015 року касаційну скаргу Волинської облради на рішення двох львівських судів, частково задовольнив її та постановив справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
8 серпня 2017 року Вищий господарський суд України не задовольнив касаційну скаргу Волиньради і претензії до «Гетьмана» як виробника визнав безпідставними.
Бо хоч підприємство виготовляло цю горілку, але на замовлення «Галичини-Табак». Мовляв, вони просто клеїли етикетки, які їм давали, і горілка не їхня.
— Так, із «Гетьманом» судові тяжби завершено, але не з «Галичиною-Табак», — прокоментував ситуацію адвокат, депутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко, який понад три роки відстоює в судах право вищого представницького органу волинського краю розпоряджатися правом використання своєї символіки. — Судові розгляди триватимуть далі. Я майже чотири роки займаюся цією справою і буду займатися, бо вважаю, що це нечесно й неправильно. До чого тільки не вдаються бізнесмени, аби втриматися на волинському алкогольному ринку! Договорилися до того, що заявляють: треба ще розібратися, чи білий хрест на червоному щиті є взагалі гербом Волині?!
Приносили в суди роздруківки з інтернету з гербами то Відня, то Швейцарії. Гаразд, кажу, якщо так, то назвіть горілку «Альпійською», «Швейцарською» чи «Віденською» і почепіть на етикетці їхні хрести. І побачимо , що буде. На жаль, в Україні немає єдиного реєстру геральдичних знаків, тому такі заяви недоброчесні виробники собі й дозволяють. Але є висновки спеціалізованих інститутів, які доводять, що це є герб Волині. Справа ж не в етикетці, втрачати нашого споживача не хочеться. Ситуація на алкогольному ринку не найкраща: прибутки падають, горілка дорожчає, і виробники роблять усе можливе, щоб втриматися там, де закріпилися. Тому «Галичина-Табак» і досі не залишила надію випускати горілку з волинським гербом.
Чи варто герб області чи міста взагалі використовувати для реклами алкогольних напоїв? Як на мене, то ні. І немає значення, волинська це горілка чи галицька.
Герб Волині прикрашає шеврон батальйону «Світязь», бойового підрозділу, який захищав Україну на сході, він на поштовій марці і на ювілейній монеті Нацбанку. І він же — на пляшці горілки?
Є достатньо упізнаваних логотипів для розміщення на горілчаній етикетці, крім герба.
Чітко ж визначено, де його зображення може бути, і горілки у тому списку немає. А ще мене вражають назви нашої оковитої.
Кого тільки не зустрінеш сьогодні на її етикетках: і Мазепу, і Хмельницького, навіть «Державу» попиваємо.
Патріотизму та поваги до своєї історії українцям це точно не додає. Важко уявити американських президентів Вашингтона чи Рузвельта на пляшці навіть дуже доброго віскі. Або польського короля чи маршала Пілсудського. Чому ж ми пропиваємо все і всіх?
