Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Формула успiху: Ляшко запропонував план модернізації української економіки
01.09.2017
Радикальна партія і її лідер Олег Ляшко пропонують Президенту, Прем’єру і Голові ВР конкретний антикризовий план розвитку економіки.
Україні сьогодні потрібен «примус до модернізації», замовником якого є українське суспільство.
Потрібні «український план» та уряд народної довіри, здатний його реалізувати в інтересах України та українців, а не закордонних кредиторів на кшталт МВФ, не Євросоюзу чи олігархів від влади.
Основу такого плану ми з моїм заступником з економічної політики Віктором Галасюком запропонували Президенту, Прем’єр-міністру та Голові Верховної Ради ще понад рік тому і згодом оновили і доповнили його.
Це системний та сміливий Антикризовий план розвитку економіки, який містить конкретні заходи та інструменти i дасть змогу країні перейти від сировинно-боргового дрейфу і виживання до економічного ренесансу і динамічного розвитку.
1. Радикальні інституційні реформи та подолання корупції
1.1. Повна заміна суддівського корпусу та прокуратури. Відбір нових суддів і прокурорів на відкритих конкурсах серед правозахисників та інших фахівців, які користуються довірою суспільства.
Механізм: внесення змін до Конституції України та прийняття необхідних законів Верховною Радою.
Ефекти: гарантування законності, відновлення довіри суспільства до судової та правоохоронної системи, а також до влади в цілому.
1.2. Удосконалення системи державного управління. Скорочення чисельності, підвищення відповідальності та збільшення оплати праці держслужбовців. Сворення політичних передумов для стабільності політичної системи та ефективної роботи уряду через встановлення сумісності мандата народного депутата України з посадою члена уряду.
Механізм: прийняття Постанови Верховної Ради про комплексне реформування державної служби в Україні під парламентським контролем, прийняття відповідних рішень КМУ, зміни до ст. 78 Конституції України.
Ефекти: забезпечення ефективного публічного управління, відновлення довіри суспільства до влади.
1.3. Встановлення персональної відповідальності чиновників та запровадження інституту громадського обвинувачення у кримінальному провадженні. Введення не тільки дисциплінарної, а й повної майнової відповідальності службових та посадових осіб за неправомірні рішення відносно громадян та суб’єктів господарювання. Передбачення можливості використання громадянином у суді аудіо- та відеодоказів вимагання у нього хабара.
Механізм: прийняття відповідних законів Верховною Радою.
Ефекти: реальний захист інтересів громадян та бізнесу перед обличчям влади та перетворення суспільства на «антикорупційного прокурора».
2. Фінансова стабілізація
2.1. Розширення мандата НБУ вiдповiдно до кращого міжнародного досвіду — спрямування монетарної політики не тільки на стабільність грошової одиниці, а й на сприяння економічному зростанню, поміркованому рівню довгострокових відсоткових ставок та максимальній зайнятості населення.
Механізм: внесення змін до ст. 99 Конституції України.
Ефекти: підпорядкування цілей діяльності НБУ інтересам держави, синхронізація зусиль владних інституцій для подолання бідності та соціальної нерівності, перетворення фінансового сектору на «зрошувальну систему» для української промисловості й економіки.
2.2. Реструктуризація державного боргу України. Проведення перемовин iз міжнародними фінансовими організаціями та іноземними державними кредиторами України щодо списання суттєвої частини зовнішнього суверенного та гарантованого державою боргу, а також реструктуризація внутрішнього державного боргу за ОВДП, що перебувають у власності НБУ.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та НБУ, проведення урядових перемовин із міжнародними некомерційними кредиторами з наступною ратифікацією їх результатів Верховною Радою.
Ефекти: зменшення державного боргу та скорочення бюджетних видатків на його обслуговування, вивільнення фінансових ресурсів для державного інвестування та кредитування реального сектору економіки.
2.3. Деофшоризація економіки. Суттєве посилення контролю за трансфертним ціноутворенням, у т. ч. розширення переліку країн та операцій, які підпадають під контроль за трансфертним ціноутворенням та створення спеціального моніторингового центру; запровадження тимчасового «офшорного збору» з цільовим спрямуванням коштів на розвиток інфраструктури, промисловості та інновацій.
Механізм: прийняття відповідних рішень ДФС, КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: збільшення податкових надходжень до Держбюджету, запобігання відтоку капіталу з України, деофшоризація та детінізація економіки, залучення інвестицій в економіку та поліпшення платіжного балансу.
2.4. Подолання контрабанди. Запровадження спільних прикордонних і митних постів iз сусідніми країнами; технічне переоснащення митних постів; інтеграція інформаційно-аналітичних митних систем iз міжнародними, у т. ч. підключення до нової європейської комп’ютеризованої системи транзиту (NCTS), підключення до системи аналізу та оцінки ризиків до прибуття товарів у морські пункти пропуску (CTS); модернізація системи управління митними ризиками.
Механізм: прийняття відповідних рішень ДФС, КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: підвищення прозорості та спрощення митних процедур, скорочення контрабанди та корупції на митниці, детінізація економіки та збільшення надходжень до Держбюджету, поліпшення бізнес-клімату і торговельного балансу.
3. Здобуття енергетичної незалежності
3.1. Масштабна програма енергомодернізації. Перехід від проїдання субсидій до інвестування в енергоефективність шляхом співфінансування та пільгового кредитування заходів енергомодернізації у приватному та комунальному секторах за рахунок коштів держбюджету та донорів. Стимулювання виробництва енергії з альтернативних джерел та зменшення залежності від вичерпуваних енергетичних ресурсів.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: зменшення споживання енергоресурсів та енергоємності ВВП, економія поточних видатків державного та місцевих бюджетів, подолання залежності від імпортних енергоносіїв, покращення торговельного балансу, зменшення викидів CO2 та поліпшення екологічного стану.
3.2. Збільшення видобутку природного газу в Україні та на цій основі — відмова від його імпорту. Встановлення податкових та інших інвестиційних стимулів для нового буріння й видобутку, а також створення сприятливого регуляторного середовища для масштабного збільшення видобутку природного газу.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: залучення інвестицій та технологій у видобувну галузь, збільшення власного видобутку природного газу та відмова від його імпорту, перетворення України на нетто-експортера природного газу, поліпшення торговельного балансу.
3.3. Зниження комунальних тарифів до економічно-обґрунтованого рівня. Розрахунок ціни на газ для населення та комунальних тарифів виходячи з собівартості природного газу та вугілля українського видобутку за формулою «Витрати+» замість формул імпортного паритету для газу «Німецький хаб+» та для вугілля «Роттердам+». Встановлення пільгового обсягу споживання газу для населення на рівні 350-400 м3/міс.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ.
Ефекти: зменшення витрат громадян на комунальні послуги та їх штучної залежності від субсидій, збільшення купівельної спроможності домогосподарств, стимулювання енергоощадності, стримування інфляції.
4. Новий економічний курс
4.1. Створення системи державних інститутів та механізмів розвитку економіки. Забезпечення інституційної спроможності переходу країни від занепаду, «проїдання» та зовнішньої боргової залежності до інвестиційного розвитку, структурної модернізації та прискореного росту економіки, у тому числі за рахунок таких інструментів, як:
a) Експортно-кредитне агентство — спеціальна урядова фінансова інституція, яка сприяє просуванню українського експорту через страхування, гарантування та здешевлення кредитування експортних операцій, а також забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку експортерів;
б) Державний банк відбудови і розвитку — спеціальна фінансова інституція, що є агентом уряду з акумулювання міжнародної фінансової допомоги та бюджетних ресусів для надання доступних довгострокових кредитів, співінвестування в інфраструктурні та виробничі проекти (у т. ч. за моделлю державно-приватного партнерства);
в) індустріальні парки — інструмент залучення інвестицій через промислові майданчики з готовою інженерно-технічною інфраструктурою та тимчасовими податковими й іншими інвестиційними стимулами для нових виробничих і науково-дослідних підприємств;
г) Агентство підтримки малого бізнесу — спеціальна державна інституція (аналог американського SBA), яка кредитує малий бізнес на пільгових умовах, сприяє його доступу до державних закупівель та надає комплексну консультаційну підтримку підприємцям;
д) державно-приватне партнерство — механізм гарантування інтересів приватного інвестора при реалізації спільних із державою або муніципалітетами проектів.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: забезпечення інструментарію ефективної, прозорої та підзвітної акумуляції та використання бюджетних коштів і міжнародної фінансової допомоги, а також встановлення інвестиційних стимулів і гарантій для дієвої реалізації проактивної державної економічної політики.
4.2. Прискорення економічного розвитку. Цілеспрямований «розігрів економіки», вплив на динаміку ВВП через усі його складові — інвестиційний попит, приватний та державний споживчий попит, експорт та імпорт — з налаштуванням усіх важелів економічної політики на режим модернізації та «форсажу».
4.2.1. Збільшення інвестиційної складової економіки — валового нагромадження основного капіталу — для переведення економіки в режим модернізації та «форсажу», у т.ч. шляхом:
a) встановлення дієвих податкових, митних, тарифних, регуляторних та інших інвестиційних стимулів для залучення масштабних приватних інвестицій у реальний сектор економіки (у т.ч. податкові канікули для новоствореного малого бізнесу; вигідні для вітчизняних виробників мита; прискорена амортизація необоротних активів виробничого та наукового призначення; індустріальні парки з готовою інфраструктурою і податковими стимулами; нульове ввізне мито на виробниче обладнання + розстрочка імпортного ПДВ; безкоштовне підключення до енергомереж + нижчі енергетичні тарифи для нових виробництв; додаткові гарантії інвесторам у рамках державно-приватного партнерства; розстрочка сплати ПДВ при імпорті сировини та ін.);
б) орієнтація грошово-кредитної політики на підвищення «фінансової глибини» реального сектору економіки (у т.ч. через спрямування бюджетних коштів та міжнародної фінансової допомоги на кредитування малого бізнесу, нових та наукомістких виробництв; впровадження державних програм компенсації відсотків за кредитами для малого бізнесу, нових виробничих підприємств, кооперації та агропереробки на селі та ін.);
c) суттєве підвищення ролі держави як інвестора, здатного доповнити приватного інвестора в економіці до відновлення довіри останнього (у т.ч. через масштабну розбудову та модернізацію інфраструктури; бюджетні програми закупівлі обладнання, устаткування, комплектуючих вітчизняного виробництва; державні будівельні програми; бюджетне кредитування та інвестування енергоефективності; участь у різноманітних проектах публічно-приватного партнерства та ін.).
4.2.2. Стимулювання експорту українських виробників і селективне імпортозаміщення у т.ч. через ліквідацію штучних регуляторних обмежень для експортерів; державне страхування, гарантування та здешевлене кредитування експорту; підписання нових двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами, перспективними для українського експорту; перегляд торговельної угоди з ЄС з урахуванням інтересів вітчизняної промисловості; розвиток дієвої мережі закордонних торговельних представництв; встановлення преференцій для місцевого малого й середнього виробника при здійсненні держзакупівель; державна підтримка створення і розвитку промислових кластерів.
4.2.3. Підвищення купівельної спроможності громадян, у т.ч. шляхом не тільки номінального, а й реального підвищення соціальних стандартів у поєднанні зі зниженням податкового тиску на фонд оплати праці та підвищенням оподаткування виробництва й імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експорту сировини, масштабною детінізацією та деофшоризацією економіки, на фоні стимулювання виробництва для недопущення вимивання ресурсів з економіки через імпорт.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: прискорена реабілітація економіки, перехід до випереджаючого розвитку, скорочення безробіття, підвищення доходів населення та рівня життя в Україні.
4.3. Акумуляція міжнародної фінансової допомоги та винайдення внутрішніх резервів для фінансування прискорення економічного розвитку. Державне стимулювання інвестиційного попиту, експорту, а також розвиток виробництва потребують масштабного фінансування, яке буде забезпечено за рахунок таких джерел, як:
а) оптимізація поточних видатків держбюджету;
б) подолання контрабанди на митниці;
в) ефективне управління державною власністю;
г) детінізація та деофшоризація економіки;
д) додаткове оподаткування сировинної економіки;
е) реструктуризація державного боргу;
є) цільова грошова емісія у виробничу сферу;
ж) міжнародна фінансова допомога.
Особливо важливим є залучення міжнародної фінансової допомоги до реального сектору в обсягах, необхідних для створення ефективної структури економіки — сучасний план Маршалла. Перехід до залучення й використання міжнародних донорських ресурсів не на тимчасову компенсацію дефіцитів і «проїдання» через державний бюджет, а на структурну модернізацію та розширення інвестиційних можливостей через спеціальні інститути економічного розвитку за досвідом успішних країн.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: ресурсне забезпечення структурної модернізації економіки та випереджального економічного розвитку, створення нових робочих місць.
5. Сучасна інфраструктура
5.1. Демонополізація доступу до транспортної інфраструктури. Запровадження спільного авіапростору з ЄС («відкрите небо»), «зелений коридор» для приватних інвестицій у портову інфраструктуру, модернізацію залізниці, відродження річкового транспорту (у тому числі через механізм державно-приватного партнерства).
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: поліпшення бізнес-клімату та залучення масштабних приватних інвестицій в транспортну інфраструктуру, перетворення України на потужний європейський «транспортний хаб», поліпшення торговельного балансу, створення нових робочих місць та збільшення надходжень до державного бюджету.
5.2. Розбудова та модернізація інфраструктури. Державне інвестування та кредитування масштабних інфраструктурних проектів (будівництво доріг, поглиблення річок, модернізація портів, заміна тепломереж, оновлення рухомого складу залізниці, будівництво соціального житла та ін.).
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: збільшення внутрішнього інвестиційного попиту, активізація інвестиційних процесів та розвитку економіки, перетворення України на потужний європейський «транспортний хаб», створення нових робочих місць та збільшення надходжень до державного бюджету.
5.3. Відновлення інфраструктури на звільнених від окупантів територіях. Акумулювання державних коштів та коштів міжнародних донорів для фінансування відновлення інфраструктури Донбасу та прилеглих областей, що зазнали втрат внаслідок гібридної військової агресії.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: реінтеграція звільнених територій, соціально-економічна стабілізація, відновлення інфраструктури, виробничих потужностей та економічних зв’язків.
6. Розвиток села
6.1. Розвиток фермерства та сільськогосподарської кооперації. Визнання фермерських господарств основою аграрного устрою країни на рівні Конституції. Створення комплексу правових, організаційних, податкових та фінансових умов масштабного розвитку фермерства та кооперації на селі.
Механізм: зміни до ст. 41 Конституції України, прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: легалізація діяльності сільських домогосподарств, підвищення добробуту сільського населення, розвиток сільських територій та аграрного сектору.
6.2. Відродження тваринництва. Дотування утримування великої рогатої худоби на постійній основі за рахунок запровадження аграрно-сировинного збору з експорту необробленої агросировини.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: збільшення поголів’я великої рогатої худоби, підвищення добробуту сільського населення, розвиток аграрного сектору.
6.3. Розвиток агропереробки на селі. Здешевлення кредитів, запровадження податкових, митних та інших інвестиційних стимулів для поглибленої агропереробки на селі.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: підвищення добробуту сільського населення, розвиток сільських територій, розвиток агропереробки та харчової промисловості, поліпшення торговельного балансу.
7. Соціальний розвиток
7.1. Національна програма зайнятості. Фіскальне стимулювання створення нових робочих місць, у т.ч. для молоді, внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО, людей з інвалідністю; програма тимчасової зайнятості для подолання надмірного безробіття (у т.ч. для виконання соціальних робіт; відновлення інфраструктури регіонів, які постраждали внаслідок військових дій; модернізації та відновлення виробництв тощо).
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: підвищення рівня зайнятості населення, зменшення навантаження на соціальні фонди, збільшення купівельної спроможності домогосподарств, підвищення соціальної стабільності, зменшення трудової еміграції.
7.2. Національна програма здоров’я та піклування. Збільшення фінансування охорони здоров’я, фізкультури та спорту за рахунок надходжень від введення держмонополії на лотерейний бізнес та оподаткування виробництва й імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів); безкоштовні базові ліки, щорічні профогляди та диспансеризація літніх людей та людей з інвалідністю; державне стимулювання підвищення народжуваності в тому числі за рахунок запровадження «материнського капіталу»; «карти дозвілля» з можливістю регулярного безкоштовного відвідування позашкільних занять (гуртків, секцій тощо) для дітей з малозабезпечених сімей, пропаганда здорового способу життя.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою.
Ефекти: більш доступна та якісна медицина, зменшення захворюваності, підвищення тривалості здорового життя, підвищення народжуваності.
7.3. Національна програма культури, просвітництва та розвитку компетенцій. Системна підтримка української культури; вивчення англійської мови з дитячого садочку та її впровадження як другої в університетах; розвиток компетенцій майбутнього; створення умов співпраці «бізнес — освіта й наука — держава»; розвиток інклюзивної освіти для людей з особливими потребами;впровадження дуальної освіти; розвиток та популяризація профтехосвіти.
Механізм: прийняття відповідних рішень КМУ та законів Верховною Радою, додаткова консолідація зусиль волонтерів та ресурсів міжнародної допомоги.
Ефекти: підвищення доступності та якості освіти, покращення професійної орієнтації, підвищення освітнього рівня та соціального захисту населення, зростання конкурентоздатності економіки та доходів громадян.
Антикризовий план розвитку економіки дасть змогу країні перейти від сировинно-боргового дрейфу і виживання до економічного ренесансу і динамічного розвитку та зробить українців успішними і заможними! Саме за це команда Радикальної партії бореться щодня.
Олег ЛЯШКО, лідер Радикальної партії
(Закiнчення. Початок читайте у попередньому номері)
