Ніщо так не створює атмосферу свята, як квіти. І саме від цього святкового атрибуту дедалі наполегливіше нам пропонують відмовитися у День знань.
Принаймні такі заклики все частіше лунають у соцмережах, переростаючи в гарячу полеміку.
Мовляв, квіти — це «пережиток минулого», «совок», «радянська спадщина», «освітянський маразм», «елемент корупції» і «ніде в світі такого нема».
І краще гроші, витрачені на квіти, що за день-два опиняться у сміттєвому кошику, перерахувати на благодійність, воїнам АТО і тому подібне.
Думка в цілому раціональна і прагматична. Але коли ми вже так прагнемо раціональності, то не зі школи починати треба.
А передусім варто відмовитися від оберемків квітів, які вручають перші особи держави новопризначеним міністрам і начальникам.
Адже вартість одного такого букета може перевищувати вартість усіх квітів, подарованих учнями одного класу своєму вчителю.
І з яких пір призначення на посаду є святом? Ось де дрімучий «совок»!
«У мережі — дискусія про квіти вчителю у цей день, — пише на своїй сторiнці у «Фейсбуці» відомий освітянин Ігор Лікарчук. — Я вже неодноразово висловлював свою думку щодо цього. Але коментар учительки, котрий щойно прочитав у групі «ДУП: школа», стосовно цієї проблеми не міг не перепостити. Бо він занадто живий... Ось цей коментар. «Залиште вчителю хоча б ці квіти... На педнараді оголосили: «Жодних квітів, і передайте це батькам». Передали, попередили. Проте принесла одна родина мені квіти, знаю, що від щирого серця. Ну не встигла я їх приховати у класі. Стою на лінійці з букетом, всі поглядають на мене, немов я корупціонер... Мені має бути соромно? За що? За свою працю, за ночі із зошитами, за вдячність батьків? Може, за те, що я вчитель? У сучасного вчителя відібрано майже все: повагу суспільства, вільний час, вихідні, багато днів відпустки, часто навіть родину! Адже не кожен чоловік згодиться бути класним батьком (поруч iз жінкою, класним керівником) чи щовечора спостерігати свою жінку з купою зошитів на столі. Залиште вчителю хоча б ці квіти як доказ поваги і вдячності за його працю».
Цей пост викликав жваве обговорення. «Вважаю, що квіти вчителям потрібно заборонити. Від квітки, отриманої від учня, повіває незадоволенням мами, яка витратилася не на свою дитину, а на вчительку через якусь традицію. Для мене оті букети на лінійках — найнеприємніший момент. Всіляко намагаюся уникати цих фарисейських вітань», — пише користувач Марія Карманська.
«Я одного разу зверталася до батьків iз проханням не дарувати мені квіти на свята, адже це «б’є» боляче по батьківській кишені, так на це почула від однієї з мам: «Чому ви не допомагаєте мені виховувати достойного мужчину??? Я хочу, щоб він умів дарувати квіти, сказати добрі слова і створювати приємні моменти для жінок. Це ж звичайний прояв поваги». Мені було дуже приємно це почути», — зазначає Oksana Dacko.
«Квіти дарують усім на будь-які свята. І це прекрасно. Вчитель не виняток. Чи, може, вже так цей вчитель опущений, що квіти — зайве, не заслужив він такої поваги?» — додає Наталія Зайкіна.
«Та не несіть ви вчителю нічого. Нічого нам від вас не потрібно! Підготуйте краще своїх дітей до школи, щоб усі були з зошитами, ручками, щоденниками, з туалетним папером і без вошей. Все для себе ми вже купили самі: і ноутбуки, і папір, і принтер, і підручники, і запасні ручки для ваших дітей», — емоційно реагує на коментарі тих, хто вважає квіти зайвими на святі, користувачка Вікторія.
Особисто ж я не уявляю Першовересня без квітів. І мій син обов’язково понесе вчительці букет. Не дорогий дизайнерський, а звичайні айстри чи жоржини.
Бо свою вчительку ми любимо і поважаємо. Не лише за те, що вчить розумного, доброго, вічного.
А й за те, що приводила мого першокласника зі школи, коли хворіла моя молодша донька, що додатково займалася з ним після уроків і що просто така Людина є в нашому житті.
