28 квітня 2017 року Генпрокурор відзвітував про конфіскацію «1,5 мільярда доларів Януковича» в державний бюджет.
«Впевнений, що ці кошти, вкрадені мафією Януковича, мають бути використані так, щоб це відчула Армія і народ України», — рясніли цитатами про плани на конфісковане Юрія Луценка.
Президент вторив підлеглому: «Це не просто збільшує можливості державного бюджету та Української держави щодо відновлення справедливості та інвестування цих коштів в Українську армію, зміцнення обороноздатності держави та відновлення соціальної справедливості, шляхом спрямування цих коштів на захист найменш захищених верств населення».
На практиці ж «кошти Януковича» пішли на бюджетні дотації найбільш захищеним верствам населення — багатим друзям Порошенка — аграрним баронам. І, як завжди, українська влада провела цю оборудку дуже технічно і без зайвого медійного шуму.
Передали конфісковані гроші у спецфонд
В Україні є спеціальний цільовий фонд для забезпечення оборони і безпеки держави.
Основне джерело його наповнення — конфісковані у корупціонерів кошти або гроші, отримані в результаті продажу конфіскованого у корупціонерів майна.
У 2015 та 2016 рр. надходження у спецфонд від конфіскованого майна були вкрай мізерними — 100 тис. гривень у 2015-му та 165 тис. гривень у 2016-му відповідно, хоча заплановані були кардинально інші цифри: 1,5 млрд. у 2015-му та 7,7 млрд. — у 2016-му.
І ось нарешті у квітні 2017 року до спецфонду надійшло 29,668 млрд. гривень від конфіскації «активів Януковича».
Це трохи менше від анонсованих Генпрокурором Луценком 1,5 мільярда доларів, бо на рахунки держказначейства надійшла не вся сума: 200 млн. iз конфіскованих доларів іще перебувають у стані невиплачених облігацій.
Нарешті для влади настав час витрачати конфісковане.
Кошти спецфонду перерозподілили: аграріям замість військових
У квітні цього року Кабмін затвердив окрему постанову, яка визначила порядок використання коштів зі спецфонду від конфіскованого корупційного майна.
На армію та підвищення обороноздатності, відповідно до постанови, мало піти лише 25,86% від конфіскованих «грошей Януковича».
Решту коштів мали направити на «регіональний розвиток» (51,81%) та «фінансову підтримку сільгосптоваровиробників» (22,2%).
Вийшло так, що всі разом узяті силові структури, покликані «підвищувати обороноздатність держави», отримали грошей зі спецфонду трішки більше за аграріїв: Нацгвардія — 6% від надходжень, Міноборони — 5,5%, Державне космічне агентство — 4%, МВС — 4,3%, Мінекономрозвитку для нарощування оборонно-промислового комплексу — 3,45%, Держспецзв’язок — 1,7%, CБУ та ДСНС — по 0,86% відповідно, що сумарно складає 25,86% проти 22,2%, передбачених для Мінагрополітики.
Можливо, уряд вирішив використати ці 22,2% конфіскованих коштів для того, щоб підтримати малих сільських фермерів і щоб звичайний сільський житель, нарешті, відчув користь від повернутих «грошей Януковича»?
Та де там! Перші, кому «допомогли» конфісковані в Януковича гроші, — аграрні імперії Юрія Косюка та Олега Бахматюка.
...З-поміж усіх аграріїв гроші у вигляді дотацій віддали найзаможнішим
Існує іще одне розпорядження уряду, яке визначає, що більшість коштів за програмою Мінагрополітики з фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників виділяється на прямі бюджетні дотації.
Окрема постанова визначає формулу розподілу таких дотацій. Вона залежить від суми сплаченого аграріями ПДВ.
Порядок видачі дотацій встановлює особливі преференції птаховиробникам. Маленькому фермеру отримати таку дотацію практично неможливо.
Більшість дотацій на сільське господарство за програмою Мінагрополітики в січні-червні 2017 року отримали два великi агрохолдинги України: Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка (809 млн.) та Укрлендфармінг Олега Бахматюка (142 млн. грн.). 42% і 14% відповідно.
Косюку, який у 2015 році був заступником голови адміністрації Порошенка, дійсно, «потрібна» пряма державна бюджетна підтримка. Утримувати розкішний «Версаль» під Києвом, яхту і літак — витратна справа.
Другий «дотаційний щасливчик» — Олег Бахматюк — заборгував платникам податків (державі) та вкладникам двох своїх банків-банкрутів «Фінансова Ініціатива» та «VAB» мільярди гривень.
Зараз його борги повертає держава, а вкладники втратили можливість повернути свої кошти.
Нацбанк намагався змусити Бахматюка заплатити борги через суд, але не вдалося.
Фонд гарантування вкладів також без особливого ентузіазму ставиться до ідеї судитися з бізнесменом: передбачений законодавством цивільний позов до аграрія Фонд так і не подав.
Хоча з липня 2015 року Фонд гарантування має право подавати такі позови до бенефіціарів банків-банкрутів, які повинні розраховуватися за завдані збитки всім своїм майном та активами.
Але це не все. У вигляді дотацій Бахматюк отримує від Мінагрополітики системну допомогу на утримання бізнесу.
Решта конфіскованих «грошей Януковича» розчиниться на виборчих округах депутатів
Дуже важко прослідкувати, хто ж у результаті відчує «соціальну справедливість» та покращення від грошей, направлених на фінансування іншої сфери — «регіональний розвиток».
Зазвичай кошти за подібними програмами витрачають на ремонт доріг або будівництво соціальних об’єктів, на яких нагрівають кишені місцеві князьки та корупціонери.
Не будуть зайвими ці кошти і для «засівання» виборчих округів напередодні президентських виборів.
І наостанок
Сама конфіскація арештованих ще в 2014 році «мільярдів Януковича» відбулася за вкрай сумнівною процедурою.
Рішення суду про конфіскацію цих активів відсутнє в публічному доступі і засекречене за сімома замками в порушення законів України та міжнародних стандартів.
Досі невідомо, хто, в кого і як украв ці 1,5 мільярда доларів. Що саме вдалося знайти і довести Генпрокуратурі — державна таємниця.
Такий рівень секретності дає залізобетонні аргументи оскаржити цю конфіскацію в Європейському суді з прав людини.
Існує дуже серйозна перспектива, що рано чи пізно державі Україна доведеться повертати ці десятки мільярдів гривень Януковичам назад.
Але повертатиме їх не Косюк iз Бахматюком. Практика показує, що їм борги повертати не потрібно. За їхнє розкішне життя вкотре розрахуються платники податків України.
Напевно, такий порядок речей і є «відновленням соціальної справедливості» у розумінні головнокомандувача та Президента України Петра Олексійовича Порошенка.
Дарина КАЛЕНЮК,
виконавчий директор Центру протидії корупції
(«Українська правда»)
