26-та річниця Незалежності України була відзначена безпрецедентною подією.
Мова, передусім, про участь у параді на Хрещатику військовиків країн-членів НАТО.
За котрими, до речі, з трибуни спостерігали міністри оборони низки західних держав, зокрема й глава Пентагону Джеймс Меттіс, що також було вперше.
Але, крім Меттіса, 24 серпня в Києві перебував також і спецпредставник США Курт Волкер, який щойно завершив візит до Мінська (де відбулася його зустріч із помічником президента РФ Сурковим) та до Вільнюса (де Волкер мав розмову із президентом Литви Далею Грібаускайте).
Після мандрів Волкер повернувся до столиці України — з новим фактажем та свіжими враженнями. З нього ми і почнемо.
«Вирує гаряча війна»
Отже, 21 серпня спецпредставник Держдепартаменту США в справах України Курт Волкер провів у Мінську зустріч із помічником президента Росії Владиславом Сурковим.
Сторони говорили про Донбас. Цю зустріч складно назвати доленосною або хоча б такою, котра серйозно вплинула на прогрес у справі Мінських домовленостей. Проте й безсенсовою вона також не була.
Спецпосланець Сполучених Штатів дуже відповідально підійшов до своєї місії. 23 липня він побував у зоні АТО, а загалом за яких-небудь півтора місяця на новій посаді Курт Волкер устиг повністю ввійти в курс справи.
Для повноти картини йому не вистачало розмови зі стороною, котра розв’язала агресію на сході — з Російською Федерацією, і, провівши тригодинне рандеву з Сурковим, Волкер дійшов певних висновків, про які доповідатиме у Вашингтоні.
Увесь подальший розвиток подій тепер залежатиме значною мірою від того, як зустрінуть ключові тези Волкера в адміністрації президента Трампа.
Після перемовин у Мінську Курт Волкер вирушив до Литви, де мав зустріч із президентом цієї країни Далею Грібаускайте.
Співрозмовники відзначили, що початок дії (у вересні поточного року) Угоди про асоціацію України та ЄС є вкрай важливим для європейського шляху нашої держави.
Водночас вони вказали, що Україні необхідно підтримувати здійснення комплексних правоохоронних та економічних реформ для боротьби з корупцією.
Поза тим було також зазначено, що «надзвичайно важливо, аби санкції проти Росії, запроваджені США та ЄС, продовжували діяти до повного виконання Мінських угод та повернення Криму до складу України», — повідомила прес-служба президента Литви.
Волкер окремо наголосив у Вільнюсі: «Російська агресія — це загроза не лише для України, а й для всієї Європи».
Виступаючи у Вільнюському університеті, спецпредставник США підкреслив, що метою Сполучених Штатів є відновлення територіальної цілісності України та її суверенітету.
Крім того, США переслідують ціль допомогти встановити безпеку для всіх громадян України, незалежно від їхньої національної чи релігійної належності.
Волкер звернув увагу, що на європейському континенті, «на відстані менш ніж півтори години польоту літаком», нині «вирує гаряча війна», і про це не можна забувати.
Щоб зупинити війну, він закликав перш за все досягти тривалого і міцного режиму припинення вогню.
Говорить шеф Пентагону
А тепер повернемося до параду на Хрещатику та до присутніх на ньому високих гостей. Слід зазначити, що дует Волкера та Меттіса надзвичайно сильно підігрів інтерес до заяв, які мали бути проартикульованими посланцями США й передусім — шефом оборони цієї країни Джеймсом Меттісом.
Те, що сказав Меттіс на спільному з Президентом Порошенком брифінгу, можна розцінити як дуже й дуже позитивний сигнал.
«Я зараз повернуся (до США. — Авт.) і, беручи до уваги те, що я побачив і дізнався, інформуватиму керівництво країни про дуже конкретні речі, які рекомендуватиму здійснити», — зазначив Меттіс.
«Зовсім недавно ми затвердили поставку техніки на 175 млн. доларів, включаючи спеціальне обладнання, яке забезпечить ще більшу оборонну здатність України (…) Оборонна зброя не є провокацією, якщо тільки ви не є агресором. А Україна однозначно не є агресором», — додав він.
Крім того, Меттіс зауважив: Сполучені Штати разом з однодумцями будуть продовжувати тиск на Росію, доки та продовжуватиме ухилятися від підписаних раніше договорів.
«На жаль, Російська Федерація не дотримується духу міжнародних зобов’язань. Союзники США будуть і далі здійснювати тиск на Росію для того, щоб примусити її до поваги Мінських угод», — сказав він.
Шеф Пентагону зазначив, що США взяли на себе зобов’язання щодо «дипломатичних зусиль розв’язання конфлікту».
Меттіс запевнив, що США ніколи не визнавали та не визнають анексію Криму Росією та підрив із боку Росії міжнародно встановлених і визнаних державних кордонів.
Іншими словами, Україну запевнили в незмінності американської підтримки та обнадіяли щодо можливості отримання летальної зброї.
Днем раніше, 23 серпня, на цю тему висловився й керівник комітету Сенату США зі збройних сил, республіканець Джон Маккейн — він рекомендував адміністрації президента Дональда Трампа надати Україні таку зброю.
Втім поки що нам надають лише оборонне устаткування — ту саму техніку на 175 мільйонів доларів, про яку йшлося вище. Щодо більшого — то тут справа за Конгресом США.
Якщо останній надумає схвалити рішення щодо відправки в Україну зброї, із цим доведеться змиритися навіть президенту Трампу.
Як той зрештою змирився з останніми санкціями щодо Росії, прийнятими американським парламентом.
Лишається тільки сподіватися, що Джеймс Меттіс — достатньо переконливий оратор для того, аби схилити шальки терезів у потрібний нам бік. А відтак можна вибудовувати подальші прогнози довкола двох пунктів: що саме нам нададуть і коли? Спробуємо відповісти на кожне з цих запитань.
«Не для нападу, а для оборони»
31 липня впливове американське видання The Wall Street Journal (WSJ) коротко згадало ті номінації зброї, які можуть бути надані Україні.
Так, згідно з інформацією WSJ, йдеться насамперед про протитанкові комплекси та інші види оборонних озброєнь задля боротьби з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі.
Але, як заявив виданню один із високопоставлених представників адміністрації Дональда Трампа, поки що жодного рішення щодо постачання Україні цих видів оборонних озброєнь в Овальному кабінеті не ухвалювали.
Так само як і не було дискусії щодо цих пропозицій під час наради в Білому домі, що відбулася напередодні і присвячувалася російській тематиці.
За словами посадовця, Трамп не отримував відносно планів надання Україні озброєнь жодної інформації, тож його позиція з цього питання невідома.
Водночас у Пентагоні повідомили, що в американському оборонному відомстві поки що «не визначились» щодо можливості надання Україні «летальних оборонних озброєнь». Утім, як заявили WSJ анонімні чиновники, міністр оборони США Джеймс Меттіс уже затвердив цей план.
Детальніше про різновиди американської зброї, котрі б вельми стали у пригоді Україні, розповідає у власному розслідуванні Радіо «Свобода».
Мова йде, по-перше, про бронеавтомобілі «Хамві» (цивільний варіант машини відомий за назвою «Хаммер).
«На українських соняшникових полях Донбасу вже давно є американські «Хамві». Перші автомобілі Україна отримала через рік після початку російської агресії», — йдеться у публікації.
Однак «Україна запитувала у США і партнерів не тільки легендарні «Хаммери». Ще на початку війни, за даними експертів, мова йшла про снайперські гвинтівки, міномети — як малого, так і великого калібру, — різні гранатомети, протитанкові та переносні зенітно-ракетні комплекси, а також різноманітну бронетехніку», — передає Радіо «Свобода».
Окрім цього, потрібні також «Джавеліни», які «вже є практично синонімом імовірної американської допомоги Україні. Переносні ракетні комплекси армія США використовує з часів війни в Іраку. Бо вони — мобільні, здатні працювати в умовах слабкої видимості. За даними американської преси, Пентагон запропонував виділити Україні «Джавелінів» на 50 млн. доларів».
Видання цитує Майкла Карпентера, колишнього довіреного радника віце-президента Байдена й одного з керівників Пентагону.
Карпентер підкреслює: «Джавеліни» складно уявити як наступальний механізм. Вони потрібні для того, аби «російські танки не перетнули лінію розмежування».
«Не для нападу, а для оборони — ось головний аргумент можливого надання Україні зброї. На думку Карпентера, в списку, крім «Джавелінів», повинні бути безпілотники, засоби протиповітряної оборони і системи артрозвідки — щоб максимально точно визначити, звідки артилерія веде вогонь по українських позиціях», — йдеться у статті.
Радіо «Свобода» також зазначає, що «журналісти, які працювали в пулі Білого дому за президентства Обами, розповідають: однією з головних причин, чому президент відмовлявся надати летальну зброю Україні, було побоювання частини його команди. Мовляв, це спровокує Кремль на ескалацію. Сумніви ці є і зараз».
Однак «росіяни і без того дають сепаратистам стільки допомоги, скільки вважають за потрібне. І все, що ми зробимо, — це лише стримаємо їх від наказу просуватися далі і захопити ще більше української території», — цитує медіа Евелін Фаркас, заступника міністра оборони США у 2012-2015 роках.
Саме задля превентивних кроків Україна і має отримати військову допомогу від Сполучених Штатів.
Колишній посол США в Україні Джон Хербст переконаний, що надання летальної зброї Україні «було би дуже розумним кроком з боку США».
«Вона зробить для Москви більш затратним продовження її агресії, захоплення додаткових територій в Україні», — говорить Хербст.
Утім у кожній бочці меду неодмінно знайдеться своя ложка дьогтю. І наприкінці минулого тижня на сторінках американського видання New York Times (того, що розмістило скандальний матеріал про начебто українські двигуни на ракетах КНДР) тепер опублікувано статтю про надання летальної зброї для України.
Як пише оглядач New York Times Майкл Кофман, рішення щодо летальної зброї для України може призвести США до «непрямої війни з Москвою», у якій Вашингтон «не готовий перемогти».
«Теоретично допомога Україні викликає захоплення, але відсутність публічної дискусії та раптовість цього оголошення викликає занепокоєння. У той час, як озброєння Києва може виглядати легкою політичною перемогою, це може бути поганою політикою», — вважає експерт.
При цьому він припускає, що США може надати Україні протитанкової зброї на 50 мільйонів доларів.
