В Україні запускають другу хвилю роздержавлення енергетичних компаній.
Уже найближчим часом мають піти з молотка «Центренерго», а також «Миколаївобленерго», «Хмельницькобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Тернопільобленерго», «Харківобленерго» і «Черкасиобленерго».
Уже завтра мають стартувати торги з приватизації «Донбасенерго» і «Сумиобленерго», а сьогодні, коли цей номер уже був готовий до друку, Фонд держмайна намагався повторно продати «Одесаобленерго».
Утім, якщо згадати приватизацію перших трьох об’єктів — «Донецькобленерго», «Західенерго», «Київенерго» — то словосполучення «піти з молотка» виглядає штучно.
Наразі головним і де-факто єдиним учасником приватизаційного процесу енергетичних об’єктів є компанія «Орнекс».
Яку вважають підконтрольною групі «СКМ», що, як відомо, належить одному із найвідоміших вітчизняних олігархів Рінату Ахметову.
Порівняння державного і приватного менеджменту
Перша трійка енергокомпаній, як відомо, позбулася 25% акцій, які були в державній та комунальній власності. Акції продали за 8,78 грн. за штуку і заробили трохи більше 417 млн. гривень.
При цьому останній продаж цих цінних паперів на біржі відбувся у травні нинішнього року. І продали їх по 5,9 грн. за акцію.
Таким чином, можна говорити, що роздержавлення трьох перших ластівок відбулося за ринковими цінами. І дозволило владі демонструвати щирий оптимізм.
«Кошти від приватизації ідуть до державного бюджету на багато напрямків фінансування... Ціни може визначити тільки ринок. Це має бути прозорий продаж, щоб туди прийшов ефективний власник», — прокоментував першу спробу Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Але якщо необхідність продавати під час затяжної кризи, коли вартість активів є значно нижчою, ще можна якось пояснити особливостями моменту, то теза про ефективного власника викликає чимало запитань.
Річ у тому, що три енергетичні компанії, які й так практично належали Рінату Ахметову, тепер перейшли в його повну власність.
І, як ми бачимо, інших претендентів на пакети акцій цих компаній не було. Тобто купувати енергоактиви в Україні погоджується тільки Рінат Леонідович.
І експерти галузі пояснюють, чому це саме так. Оскільки обленерго входять у вертикально інтегровану структуру компанії «СКМ», то це означає, що вона сама видобуває вугілля, сама собі його продає, сама виробляє електроенергію і сама ж реалізує її через своїх постачальників.
У цьому ланцюжку будь-хто інший, окрім структур олігарха, буде зайвим. І жоден інвестор, перебуваючи при пам’яті та здоровому глузді, не захоче платити гроші, якщо інвестиції йому не світять навіть у віддаленій перспективі.
При цьому ефективність роботи структур пана Ахметова залишає бажати кращого. Журналісти видання «Бізнес.Цензор» порівняли співставні активи: ахметовське «Західенерго» і державне «Центренерго».
І показали, що за минулий рік «Західенерго» показало чистий збиток у 0,3 млрд. гривень, при цьому компанiя виробила 13,37 млрд. кіловат\годин електроенергії і заплатила 1,16 млрд. гривень податків.
Державна структура «Центренерго», попри всі твердження, що держпідприємство — це лише стовідсоткова корупція та неефективність, за цей же самий час зуміла отримати прибуток у розмірі 0,39 млрд. гривень, виробила 8,9 млрд. кіловат\годин електроенергії та заплатила 2,23 млрд. гривень податків.
І це при тому, що «Західенерго» мало переважно своє вугілля, видобуте на «дружніх» шахтах, а «Центренерго» спочатку використовувало паливо з ОРДЛО, а потім — закордонне
. Іншими словами, при дешевшій сировині висококваліфіковані і високооплачувані менеджери компанії «СКМ» показали значно гірший результат, ніж їх державні колеги. Чи, можливо, результат був насправді кращим, але він пішов у тінь...
Заробити могли б більше
Тепер у ФДМУ, який змушений продавати і надалі, виконуючи, зокрема, зобов’язання держави перед Міжнародним валютним фондом, ситуація непроста.
У вівторок, 22 серпня, не відбувся повторний продаж 25% акцій «Одесаобленерго». Через день провалився продаж «Сумиобленерго». Тож Фонд держмайна йде далі й знову оголошує конкурс.
Експерти, зокрема екс-голова ФДМУ Олександр Бондар, вважають, що у випадку із СКМ йдеться про звичайний договорняк.
Тобто компанія викупила пакет акцій, який їй був не надто вже й потрібен. Адже ухвалювати рішення, маючи 75% акцій, зовсім не складно.
Ймовірно, це було прохання когось зверху: заплатити кошти, забезпечуючи надходження від приватизації і показуючи імітацію руху вперед.
Але, як показує досвід, просто так наші олігархи гроші не дають. Отже, цілком ймовірно, отримавши в бюджет додатково чотири сотні мільйонів гривень «на різні потреби», ми вже невдовзі станемо свідками чергового «Роттердама+».
Утім заробила держава — якщо говорити категоріями ринкових цін — не так уже й багато. Принаймні могла б більше. «Якщо порівнювати з конкурсами приватизації цих об’єктів у 2011-2013 року, то в більшості випадків ціни, за якими зараз продають акції, виглядають заниженими», — сказав керiвник аналітичного відділу інвесткомпанії «Конкорд Кепітал» Олександр Паращій.
У тому, що українська енергоприватизація вигідна тільки Ахметову, не сумнівається навіть перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
«Коли приватизувалися мажоритарні пакети цих підприємств, держава зробила, умовно кажучи, вибір партнера. І говорити про те, що зараз можна знайти якогось міноритарного власника, який триматиме цей пакет, то виникає питання — навіщо. У будь-якому випадку, він не матиме суттєвого впливу на діяльність підприємств», — сказав чиновник.
А ТИМ ЧАСОМ...
Стабільність пішла, залишився позитив
Рейтингова агенція «Модіс» поліпшила кредитний рейтинг України. Щоправда, не значно, із Caa3 до Caa2, але все ж таки... Відтак прогноз змінено від «стабільного» до «позитивного».
На сайті агенції пояснюють, що головними факторами підвищення рейтингу стали загальний вплив структурних реформ в Україні, які можуть допомогти уряду впоратися з борговим навантаженням, а також поліпшення позиції країни на зовнішніх ринках.
Також аналітики зазначають, що позитивний прогноз відображає імпульс реформ — якщо він збережеться, це може привести до подальшого поліпшення надійності внутрішнього і зовнішнього боргу України.
«Такий імпульс реформ також підтримає оновлення доступу України до світових ринків капіталу, полегшить шлях до рефінансування значних виплат за зовнішнім боргом, які настануть, починаючи з 2019 року», — йдеться в повідомленні.
А незначне підвищення рейтингу — всього на одну сходинку — пояснюють значним вантажем виплат зовнішніх боргів.
Більш консервативні агенції — «Фітч», а також «Стандарт енд Пурс» — поки зберігають оголошену навесні цього року рейтингову оцінку України на рівні B-, зі «стабільним» прогнозом.