Серпень у Луцьку виявився гарячим не лише за температурними показниками.
Гаряче стало і на владній арені: лучани стали свідками серйозного хука, нанесеного команді голови Волинської обласної ради і соратнику Ігоря Коломойського, відомому бізнесменові Ігорю Палиці.
Серед білого дня на людній міській вулиці оперативні підрозділи СБУ затримали керівника громадського формування «Варта порядку», заступника голови Волинської обласної спілки «афганців», члена виконавчого комітету Луцької міської ради, голову поліцейської атестаційної комісії Олександра Тиводара.
«Вартові» на службі політиків
Громадське формування «Варта порядку», яке в Луцьку давно охрестили приватною армією Палиці, екіпіроване з голочки, з’явилося в обласному центрі в 2014 році.
«Вартові» виходили на патрулювання луцьких вулиць разом із міліціонерами й справді допомагали тримати порядок у місті в найгарячіший післямайданний період.
Нова поліція до патрулювання їх уже ніби не залучала, але роботу собі хлопці знаходили.
Романтика й чисті наміри хлопців, багато з яких мали бойовий досвід в Афганістані та в АТО, згодом стерлися — їх почали використовувати сповна політики.
Боротьба за Луцьк і хто у ньому головний триває не перший рік між командою УКРОПу на чолі з Ігорем Палицею та групою «Континіум», яку після смерті нардепа Ігоря Єремєєва на Волині представляє його колега, народний депутат Степан Івахів.
Несподівана смерть узимку цього року міського голови Луцька Микола Романюка, якого вважали представником інтересів «Континіуму», дозволила УКРОПівській команді не зовсім чесним способом відібрати міське кермо у секретаря міськради Юлії Вусенко й посадити на її місце свого ставленика, щоб якомога довше не допустити нових виборів голови.
За законом, такі вибори мали б відбутися ще в липні, однак період безвладдя затягнувся.
За цей час УКРОПівська команда повністю змінила владу в Луцькій міськраді, посадивши у керівні крісла своїх людей.
Поки боротьба за луцький престол триває, а претенденти на нього продовжують виторговувати щось у влади, конкуренти «мочать» один одного.
Ми за вами стежимо
Затримання Олександра Тиводара багато хто вважає помстою конкурентів і демонстрацією сили.
Як влучно написав хтось у соцмережах, «Імперія Палиці» виявилася колосом на глиняних ногах. Вогонь континіумівського дракона спалить засохлий «укроп».
Як повідомила обласна прокуратура, коментуючи затримання керівника «Варти порядку», їй разом iз СБУ вдалося викрити і припинити діяльність групи осіб, які займалися незаконним стеженням, збором та використанням у власних цілях та на замовлення третіх осіб конфіденційної інформації про особисте життя громадян, у тому числі публічних осіб у регіоні, організували контрабандне переміщення в Україну спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, стосовно яких встановлені обмеження перебування у вільному обігу.
За ці діяння закон передбачає покарання до 12 років позбавлення волі. Під час обшуку вдома у Тиводара та в офісі виявили ніби й боєприпаси.
«Чергова безглузда й абсолютно неприйнятна в цивілізованій державі демонстрація сили влади й спроба залякати та «поставити на місце» політичних опонентів», — так коментував затримання колеги Ігор Поліщук, руками якого УКРОП відібрав крісло міського секретаря замість Юлії Вусенко.
Луцький міськрайонний суд, попри серйозні інкриміновані статті, обрав для Тиводара запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання і носіння елетронного браслета, вважаючи клопотання Служби безпеки України про його арешт необґрунтованим.
Це рішення суду затриманий слухав лежачи, як Роман Насіров, бо йому стало зле.
Апеляційний суд теж залишив поки що керівника «Варти порядку» у браслеті, дозволивши йому підлікуватися.
Тим часом цікаві подробиці випливли щодо іншого фігуранта цієї справи, який теж був затриманий. Це нібито місцевий таксист, який заявив про побиття його працівниками СБУ.
Як повідомило інформаційне агенство «ВолиньPost», при «Варті порядку» існував спостережно-аналітичний спецвідділ із колишніх працівників міліції, і очолював його цей таксист.
Він начебто працював колись у так званому 7-му міліцейському управлінні, що займалося зовнішнім спостереженням та розвідкою. Послуги таких спеціалістів оплачувалися дуже щедро.
Не виключено, що рядові члени «Варти порядку» і не знали про існування такого спецвідділу в їхній структурі.
Якщо цей факт підтвердиться, то фігурантам справи про стеження і прослуховування вийти чистими з води буде нелегко.
Вгамувати Палицю
Не залишився осторонь цих гучних подій і народний депутат України , «народнофронтівець» і затятий конкурент УКРОПу в Луцьку Ігор Лапін.
Це він виграв вибори до Верховної Ради у Луцьку в кандидатки від Палиці Ірини Констанкевич.
Остання все-таки здобула депутатський мандат, але дещо пізніше і на іншому окрузі, на Поліссі, де кілька разів поспіль вигравав покійний співвласник «Континіуму» Ігор Єремєєв.
Лапін прийшов із великою групою підтримки учасників АТО, вимагаючи від керівників держави «вгамувати Палицю».
Він зачитав звернення до Президента та до інших представників центральної влади, у якому розповів про небезпеку силового блоку партії «УКРОП», яка по-рейдерськи захопила владу в Луцьку.
У місті горять авто, кафе, нищиться інше майно, людям погрожують, залякують, б’ють: «У нас є приватна армія, яка належить олігархічній структурі. І ця приватна армія займається стеженнями за людьми, публікаціями персональних даних, публічним цькуванням у приватних засобах інформації — після того нищиться майно, і люди від того страждають».
Нардеп заявив: якщо державні силові структури не наведуть лад у Луцьку, то «ми самі наведемо порядок», маючи на увазі бійців АТО.
Сам Палиця, коментуючи звинувачення Лапіна, заперечив причетність «УКРОПу» до підпалів майна опонентів, порадивши: «Нехай Лапін і його команда розбираються в тому самостійно. Йому краще зі своїми друзями зізнатися про випадки мародерства в зоні АТО, звідки він повернувся з двома автомобілями та мармуровими унітазами. А після проходження служби придбав у Луцьку декілька квартир. Нехай щиросердно зізнається, тоді, можливо, стануть зрозумілі причини підпалів та всього іншого».
Ось так, поговорили...
...А місто тим часом живе своїм житям. Без міського голови, з «врємєнщиками», які дорвалися до влади й будь-що намагаються її втримати.
Волинь стала наочним прикладом того, як громадські формування, що виникли під час Майдану і після, були прибрані до рук політиками й використовуються сьогодні далеко не для спокою і захисту громади, а працюють на чийсь приватний інтерес.
І йдеться не лише про «приватну армію» Палиці. Є ще бурштин, ліси, інші багатства краю, а бажаючих контролювати їх хоч відбавляй.
Головне — вони створюють ситуацію нестабільності та неспокою в регіоні, торуючи шлях від романтики до махновщини. І ввести це море у законні береги стає все важче.
