У сусідів — теж декомунізація: як Польща позбавляється символів тоталітарного минулого

Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі вибрав 943 вулиці по всій країні, що підлягають дії так званого закону про декомунізацію.

 

До 2 вересня, згідно з нещодавно ухваленими нормами, органи місцевої влади мають час, аби самостійно внести зміни в назви вулиць, що пропагують тоталітаризм, зокрема комунізм, повідомляє сайт Польського телебачення.

 

Інститут національної па­м’яті вже видав 336 висновків щодо вулиць, які підлягають дії закону.

 

«Органи місцевої влади, у випадку виникнення сумнівів, у будь-який момент можуть попросити Інститут національної пам’яті допомогти у перевірці назви вулиці», — повідомив Інститут.

 

Установа видає висновки у зв’язку з законом від 1 квітня 2016 року про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою у назвах будівель, споруд та об’єктів громадського призначення.

 

Висновки щодо назв вулиць, які підлягають дії закону, історики ІНП видають для потреб, зокрема, органів місцевої влади.

 

Незалежно від того, Інститут постійно доповнює перелік вулиць, назви яких мають бути змінені.

 

Серед назв вулиць, які Інститут зареєстрував для перейменування, є, зокрема: вулиця 1-ї Армії Війська Польського, 9 Травня, Червоної Армії, Зиґмунта Берлінґа, Героїв Сталінграда (також Захисників Сталінграда), Домбровщаків, Едварда Ґєрека, Польської Народної Армії, Юліана Мархлєвського, Марцелія Новотки, Польського комітету національного визволення, Вінцентія Жимовського, Кароля Свєрчевського, 10-річчя або 40-річчя Польської Народної Республіки, Міхала Жимєрського.

 

Інститут нагадує: якщо до 2 вересня цього року органи місцевої влади не змінять назви вулиць, тоді це зроблять воєводи.

 

Згідно із законом від 1 квітня 2016 року, «назви будівель, споруд та об’єктів громадського призначення, зокрема доріг, вулиць, мостів та площ, надані органами місцевої влади, не можуть увіковічувати осіб, організації, події та дати, що символізують комунізм або інший тоталітарний устрій, а також в інший спосіб пропагувати такий устрій».

 

Законом теж передбачено, що «пропагандою комунізму вважаються також назви, що нагадують про осіб, організації, події або дати, що символізують репресивну, авторитарну та несуверенну систему влади у Польщі в 1944—1989 роках».

 

Інститут національної па­м’яті також наголосив, що воєводи, на прохання Сенату, підготували перелік об’єктів, які пропагують комунізм.

 

Серед них були об’єкти (пам’ятники та монументи), присвячені Червоній армії, так званому польсько-радянському братерству зброї, радянським партизанам, встановлювачам народної влади, Народній гвардії, Народній армії.

 

Частину демонтованих пам’ятників розмістять в експозиції, яку створюють у Музеї холодної війни у Подборську Західно-Поморського воєводства. 

 

Нагадаємо, що раніше — наприкінці червня цього року — польський Сейм схвалив документ, згідно з яким на території країни буде знесено 469 пам’ятників радянської доби, 250 з яких прославляють солдатів Червоної армії періоду Другої світової війни.

 

Росія пильно стежить за процесом декомунізації і готує санкції проти Польщі. Санкції мають стати для поляків покаранням у зв’язку з планами розібрати в Польщі символи і пам’ятники комунізму.

 

Частина російських політиків та істориків пропонує обмежити відносини Москви з Варшавою і ввести персональні санкції проти осіб, які підтримували схвалення закону про декомунізацію.

 

Цією темою займаються обидві палати російського парламенту, відомство закордонних справ і Кремль. Раніше з проханням до президента Путіна про введення санкцій проти Польщі у зв’язку із законом про знесення пам’ятників звернулися російські сенатори.

 

У державних ЗМІ оприлюднюються матеріали, що мають дискредитувати польську історію, відбілюючи дії Радянського Союзу.

 

Історик і політолог Ігор Шишкін на прес-конференції в агенції РІА «Новості» висловив думку, що Польща — це країна, де історію використовують для вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем.

 

За його словами, відповідь Москви повинна бути «рішучою і дошкульною».

 

«Я вважаю, що треба, — щойно цей проект буде введений в дію, — негайно відкликати з Польщі російського посла. Слід заборонити в’їзд до Росії всім польським парламентарям, які голосували за цей закон, усім журналістам, що схвалювали його і всім місцевим політикам, які будь-коли словом чи ділом підтримували цей проект».

 

Російська сторона публічно не лише не визнає, а навіть заперечує всі історичні факти, які свідчать про злочини Радянського Союзу проти польського народу й держави.

 

Не згадується про напад Червоної армії на Польщу у вересні 1939 року і про подальшу радянську домінацію в Польщі, а катинський злочин постійно ставиться під сумнів.