Свого часу Леонід Деркач, в минулому — найскандальніший (завдяки мельниченківським записам) голова СБУ, а нині — нардеп-«трудовик», говорив: «Якщо митниця — обличчя держави, то воно має бути чистим». Сказане Леонідом Васильовичем відноситься до того періоду, коли майбутній парламентарій перебував (з 1995 по 1998 рік) на посаді голови Державної митної служби України (ДМСУ). Наразі не будемо сперечатися щодо чистоти політично-професійного обличчя самого Деркача-старшого, але сентенцію його запам'ятаємо. А також констатуємо те, з чим навряд чи хто-небудь не погодиться: обличчя, покликане бути чистим, насправді по вуха у бруді. Іншими словами, структура, яка дає чи не найбільше надходжень у держбюджет (тобто ДМСУ), залишається найкорумпованішим органом нашої країни. До того ж на всіх рівнях: нижчі рангом «вибивають» зі звичайного люду данину за перетин кордону з певним товаром, вищі за посадою — роблять те саме, лише в набагато більших розмірах. Достеменно довідатися про оборудки «вищого» рівня майже неможливо. Про це фактично ніхто не говорить. А хто говорить, той платить за це високу ціну...

Як там говорить Іванна Найда та гості її студії про наше з вами життя? Що воно — непередбачуване, але прекрасне? Щодо «прекрасного» — то це справа смаку. Але й з непередбачуваністю теж не все просто... От, приміром, суддя Василенко давно казав, що знає наперед, яким буде вердикт Шевченківського суду Києва, де розглядають його оскарження на дії Вищої Ради юстиції.