«До 2010 року Україна перейде на європейський рівень освіти. Це передбачатиме введення кредитно-модульної системи навчання у вищій школі, а також перехід на дворівневу вищу освіту: зі стін університетів та інститутів випускатимуть тільки бакалаврів та магістрів», — розповів на брифінгу з приводу Дня вчителя міністр освіти і науки Василь Кремень.
Зміни чекають і на базові середню та старшу школи. Нещодавно Міністерство освіти і науки прийняло державні стандарти, визначило кількість годин на окремі предмети, а також затвердило концепцію профільної старшої школи. За нею старшокласники обиратимуть для себе один з п'яти напрямів: суспільно-гуманітарний, математично-природничий, технологічний, художньо-естетичний чи спортивний. Також залишається цьогорічна експериментальна система зовнішнього тестування. Як повідомив напередоднi Дня вчителя Василь Кремень, у Кабінеті Міністрів уже готується постанова про подальший розвиток тестування.
Також продовжуватиметься перехід до україномовного навчання. Нещодавно до такого рішення дійшло також управління освіти і науки Донецької області, де більшість населення говорить мовою сусідньої країни — російською. Такі ж програми будуть створені у багатьох інших регіонах, зокрема у Криму, переконаний Василь Кремень.
На думку міністра, фінансування системи освіти стало кращим. На сьогодні вже виконано план дев'яти місяців з комп'ютеризації шкіл. Технікою «обставлено» 800 класів у сільських школах. А до кінця року за рахунок коштів з центрального бюджету учням «подарують» ще стільки ж машин. Також нарешті народні обранці виділили гроші — 3,4 мільйона гривень — на довгоочікувану програму «Шкільний автобус».
Крім того, учні можуть уже не бігати книжковими крамницями у пошуках навчальної літератури. Уперше за останні роки бібліотечні полиці мають кардинально оновитися. Можливо, до першого вересня книжки ще й не надійшли, але у жовтні, максимум у листопаді підручники мають «поспіти», зауважив Василь Кремень.
Узагалі, цього року за парти сіли більше дітей, ніж у попередні роки. Повернутися учням на шкільні лави допомогла минулорічна операція Міністерства внутрішніх справ «Урок» із виявлення дітей, які не ходять до школи. Під час її проведення в Україні виявили 9,9 тисячі прогульників. Найбільше «пасують» заняття на Луганщині, Донеччині, Одещині, Івано-Франківщині. Діти не хочуть іти до школи з кількох причин. Зокрема, через несприятливу ситуацію у сім'ї та недостатнє матеріальне забезпечення. Одні діти не хочуть виглядати сіро на тлі своїх більш забезпечених однокласників. А інші замість шкільних задачок вирішують свою приватну — де підзаробити: хто листівки роздає, хто пляшки збирає.
Утім віднині така «лафа» з прогулюванням закінчиться. Нещодавно Василь Кремень підписав указ, згідно з яким, якщо дитина відсутня хоча б на двох уроках, викладач зобов'язаний повiдомити батькiв i дізнатися, що з дитиною сталося. Відмовки друзів з сусідньої парти на кшталт «він захворів» більше не прийматимуться.
До речі, вперше освітянам підвищили заробітну плату на 32 відсотки. Нині гаманець учителя щомісяця поповнюватиметься на 360 гривень. Щоправда, викладачі з досвідом отримують ще надбавки за стаж, а ось молодим педагогам не позаздриш.
А у вищій школі побільшало «мучеників науки». Більше половини цьогорічних випускників середніх шкіл стали студентами, з гордістю повідомив Василь Кремень. Ще 250 тисяч навчатимуться у закладах професійної освіти. Утім нині професійна освіта зіткнулася з тим, що не може задовольнити державне замовлення. Адже більшість абітурієнтів усе ж таки пробують свої сили у вузах.
І ще, віднині «гаряча лінія» Міністерства освіти і науки працюватиме не тільки під час випускних та вступних кампаній. Тепер студент зможе поскаржитися на свого екзаменатора, який вимагає «добровільних» внесків, і під час екзаменаційної сесії.