Але в нас був Алієв...

      Як з'ясувалося, після несподіваної поразки від вірмен (0:1) у першому турі домашнього відбіркового турніру Євро-2004 наші 18-річні хлопці всією командою пішли... до Києво-Печерської лаври. Помолилися — допомогло! Наступного разу, як уже повідомляла «УМ», підопічні Павла Яковенка обіграли боснійців (4:3), а в заключному, ключовому, поєдинку в упертій боротьбі здолали ровесників із Франції — 2:1.

      На трибунах НСК «Олімпійський», що вміщують 82 тисячі глядачів, у суботу пообіді зібралося від сили 600—700 уболівальників. Якщо говорити про смаки футбольних гурманів, то вони, не прийшовши на зрошене дощем дійство, не помилилися: збірна України U-19 показала справді неякісний футбол із величезною кількістю технічного браку. Французи виглядали приблизно так само, але територіальною перевагою володіли здебільшого вони, і саме чорношкірий Мювемба перед перервою відкрив рахунок. Однак Яковенко у роздягальні порадив хлопцям (які, окрім гренадера-оборонця Пучкова, помітно поступалися суперникам у зрості) «не смикатися, а продовжувати грати у свій футбол», тобто на контратаках. Принаймні про це розповів після матчу його герой Олександр Алієв із київського «Динамо». Молоді українці компенсували майстерність зарядженістю на боротьбу, і саме завдяки цьому компоненту «дотиснули» «трикольорових». Алієв став автором двох м'ячів. Спочатку він відзначився з пенальті: перший удар з «точки» став здобиччю воротаря Тебо, але англійський арбітр Девід Месьє (який, багатьом здавалося, трохи симпатизував нашій команді) дав перебити 11-метровий. А невдовзі Алієв забив і з гри, і знову не надто чисто: в контрвипаді, під час майже загубленого виходу сам-на-сам із голкіпером, один із наших співвітчизників улучив Тебо по голові, той лишився лежати на траві, а Сашко здалеку поцілив уже в порожню «рамку»...

      Далі було багато обопільно брудної боротьби, артистичних симуляцій і затягування українцями часу. І таки вийшло по-їхньому: «купою-малою» за участю всієї команди було відзначено друге місце в групі, яке дозволило слідом за сенсаційними  вірменами вийти до наступного кваліфікаційного раунду. Матчі цього етапу (у період з 1 січня до 31 травня) будуть явно ще складнішими випробуваннями для «синьо-жовтих», і, щоб отримати путівку на липневий фінальний турнір чемпіонату континенту, команді слід ставити справді гру, а не сутички та перешкоджання діям суперника.