На недільних президентських виборах у Чечні переміг, як і варто було сподіватися, ставленик Кремля Ахмад Кадиров. За попередніми результатами, з 562 тис. 676 мешканців Чечні та російських військових з правом голосу на виборчі дільниці з'явилися 81,3 відсотка, з них більш ніж 80 відсотків віддали свої голоси за голову промосковської адміністрації республіки. Кадиров напередодні виборів заявив, що не сумнівається у своїй перемозі ще у першому турі та розповідав про президентські плани на майбутнє. З шести суперників Кадирова найбільше голосів зібрав Абдулла Бугаєв — 5,4 відсотка.
За безпекою проведення виборів стежили 15 тис. військових та міліціонерів. Спостерігачі від ОБСЄ, ПАРЄ, російських правозахисних організацій назвали вибори «несправжніми» і не прибули на них. За їх перебігом спостерігали лише представники Ліги арабських країн, Організації ісламської конференції та країн СНД. Вибори пройшли без серйозних інцидентів, про правильність підрахунку голосів можна лише здогадуватися.
Російське керівництво зі шкіри пнулося, щоб представити вибори як найкращий доказ нормалізації ситуації в республіці. Але критики виборів стверджують, що вони мало що змінять у роздертій конфліктами Чечні. Російська преса у своїх коментарях розділилася на два табори. «Независимая газета» та ліберальне бізнес-видання «Комерсант» вказують на те, що вибори в Чечні нагадували подібні виборчі фарси радянських часів, оскільки у Кадирова не було гідних суперників. Доходило до абсурду: у виборчих штабах суперників Кадирова висіли портрети... Кадирова, а так звані кандидати агітували за свого суперника. Один із них навіть подав у суд за образу честі... Кадирова. Інший опереточний «суперник», поет Микола Пайзуллаєв, не лише працює в адміністрації Кадирова, а й пише оди, в яких оспівує діяння свого начальника. В день виборів республіка була обвішана портретами Кадирова разом з Путіним, але виборчою агітацією це не вважалося. Прокремлівські «Известия» написали, що «хоча нова влада і не є досконалою, але вона все ж буде легітимною». Дотеперішній всенародно обраний 1997 року, коли республіка була вільною від росіян, президент Чечні Аслан Ахмадов заявив, що його рух у жодному випадку не визнає легітимність останніх виборів. Лідер ліберального російського «Союзу правих сил» Борис Нємцов назвав недільні вибори «фарсом».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
