Що сьогодні найбільше хвилює мешканців Києва? Соціологічні дослідження можна не проводити, відповідь відома: стан житлово-комунального господарства столиці.
Прес-сніданок, організований заступником голови КМДА Петром Пантелєєвим, очевидно, був покликаний пом’якшити рішення київської влади про чергове підвищення тарифів на обслуговування.
Заспокоював, що «буде не боляче», бо отримають право аналізувати якість цих послуг, складати акти, приймаючи рішення на загальних зборах навіть у будинках комунальної форми власності, бо «потрібно залучати власників квартир до управління своїми будинками».
Районні адміністрації вже готують графіки таких зібрань iз ЖЕДами.
Отже, єдиний тариф, на розмір якого впливає місцева влада, для киян підвищено вдвічі.
Причина рішення — «різке зростання збитковості комунальних ЖЕКів за період після останнього підвищення квартплати в 2011 році».
Петро Пантелєєв називає цифри, які стимулювали прийняття цього рішення: 5,8 гривні за квадратний метр нараховуватимуть комунальні управляючі компанії (було близько 3 гривень), а 8,23 гривні вже нараховують комерційні структури, які виконують функції управління будинками.
Збитковість комунальних підприємств (ЖЕКів) у Києві та корупційні ризики в їх роботі — окрема тема, кияни просто «повинні повірити владі, що це так». С
ьогодні більш як 60 відсотками будинків керують комунальні ЖЕКи, а 40 — комерційні керуючі компанії, ЖБК і ОСББ.
Створили 10 комунальних підприємств (за кількістю районів столиці) з утримання житлового фонду, а на місцях працюватимуть підрозділи — житлово-експлуатаційні дільниці без права створення юридичної особи.
Вони й надаватимуть безпосередньо послуги. В кожному районі створено центри комунального сервісу.
Озвучено також бажання влади, щоб за конкурсом підбирались працівники в ці структури, навіть двірники, яким обіцяють надавати квартири за отримання найкращих показників.
Формується кадровий резерв працівників і керівників комунальних ЖЕКів, щоб ні в кого не виникало «ілюзії незамінності».
Анкети кандидати до цього резерву можуть заповнити вже у вересні. Київська влада впевнена, що саме цей крок дозволить залучити нових професіоналів і створити конкуренцію на місцях серед комунальників.
Також створена структура, яка займатиметься захистом прав та інтересів власників житла: житлово-комунальна інспекція Києва, штат якої десять осіб.
Вони займатимуться перерахунком за неякісно надані послуги.
«Послуги, які комунальники надають мешканцям багатоквартирних будинків, мають бути належного рівня. Якщо якість послуг не задовольняє більшість споживачів, — від них можна відмовитись».
Уперше почула на цій зустрічі, що «людей не можна всіх заганяти в ОСББ, немає прикладів стовідсоткового охоплення ОСББ у жодній країні світу, власники житла повинні мати запасні аеродроми — комунальні ЖЕКи».
Завдання київської влади — зробити роботу цих комунальних структур, що управлятимуть житловим фондом міста, прозорою і зрозумілою.
Планується ввести єдиний рейтинг роботи ЖЕДів. «Критеріями рейтингу стане кількість звернень людей на «гарячі лінії», якість прибирання, оперативність ліквідації аварій, стан освітлення будинків і дворів».
Почали працювати над покращенням надання послуг киянам.
Готуються електронні портали, в яких кожен власник квартири зможе побачити облік доходів і витрат по своєму будинку щоквартально, щоб можна було відслідковувати, куди і на що саме витрачаються кошти.
Але ж, згідно з Законом «Про місцеве самоврядування», київська влада повинна запровадити контроль роботи всіх структур, які надають житлово-комунальні послуги — незалежно від форм власності, а не показово виокремлювати деякі структури...
Як пояснюють у КМДА, для законної відмови від певних послуг, зазначених у квитанціях (з 18 найменувань у розпорядженні лише 13), необхідно задокументувати колективне рішення мешканців багатоквартирного будинку:
«Формується ініціативна група з трьох осіб, протягом десяти днів вони інформують інших мешканців про дату та час проведення зборів і, відповідно, тему зібрання. Достатньо 51 відсотка голосів «за», щоб поінформувати балансоутримувача про прийняте рішення. Будь-яке питання, яке турбує власників квартир, можна вирішувати таким шляхом».
Під питанням лишається необхідність оплати деяких послуг, які є в типовому переліку, для будинків без ліфтів (енергопостачання та технічне обслуговування ліфтів).
Мало хто здогадується, що в тариф закладено послуги дератизації та дезінсекції не менш як двічі на рік, так само дворазове облуговування димовентиляційних каналів тощо.
І ще одне. Хто не має досвіду проведення легітимних загальних зборів у багатоквартирних будинках, запитайте у членів ЖБК, ОСББ, дачних та гаражних кооперативів, ОСНів, функціонування яких побудоване на прийнятті колективних рішень.
Наскільки реально сьогодні структури, які повинні створювати умови для нормального проживання, примусити виконувати ці функції, коли на згаданих зборах «колективне» рішення приймають не стільки власники квартир, що проживають у вказаному будинку, скiльки ті, хто організовує зібрання?..
