Фонд державного майна України переніс продаж блокуючих пакетів акцій (25%) ДТЕК «Дніпроенерго» і ДТЕК «Дніпрообленерго» з 17 на 31 серпня.
Про це повідомляє прес-служба ФДМУ. Днями «Україна молода» писала про те, що одночасно з приватизацією держпакетів акцій буде впроваджене й так зване «стимулююче тарифоутворення» на ринку електроенергії.
Використовуючи англомовну абревіатуру, новацію також називають RAB-регулювання.
Ця система довгострокового тарифоутворення, основною метою якої є залучення інвестицій у розвиток та модернізацію електричних мереж, широко застосовується в Європі.
Проте в наших умовах RAB-регулювання може обернутися (і, скоріше за все, обернеться) додатковим підвищенням тарифів для населення, котрі тепер формуватиме новий власник — той, хто викупить державну частку підприємств.
Чому відтермінували
Проте, на жаль, відкладення продажу обленерго вмотивоване аж ніяк не прагненням захистити споживача та утримати зростання цін на послуги ЖКГ.
Перенесення торгів пов’язане з тим, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не продовжила ліцензію Київській міжнародній фондовій біржі, на якій вони повинні були відбутися.
Відтак для приватизації шукатимуть інший майданчик.
Поза тим держава Україна все-таки прагне пустити з молотка державну частку обленерго.
Щоправда, довкола цього питання назріває неабиякий конфлікт. Наразі у Києві очікують міністра енергетики США Ріка Перрі.
Ще в червні Президент Петро Порошенко, анонсуючи його візит, сказав в інтерв’ю телеканалам:
«Нам є багато про що говорити, зокрема про участь американських компаній у приватизації українських енергетичних компаній — як енергозбуту, так і енергогенерації».
Таким чином, успіх перших продажів може відкрити Україні шлях до великих інвестицій, а також до стабільної фінансової підтримки з боку Заходу.
Але це, щоправда, лише в теорії.
При цьому категоричним противником RAB-регулювання (без якого неможлива приватизація) неочікувано виступив… Прем’єр Володимир Гройсман.
«Так званий RAB-тариф, який ввела НКРЕКП, не підтримується і не може бути підтриманий українським урядом. Я як Прем’єр-міністр такий підхід не підтримую і знаю точку зору колег-міністрів. Ми вважаємо, що тариф є необ’єктивним, несправедливим і не відповідає умовам прозорості, що може призвести до зайвих витрат українських громадян на електроенергію», — прокоментував ситуацію очільник Кабміну.
«Наша позиція полягає в тому, щоб НКРЕКП надала всі розрахунки, потрібно провести обговорення з експертним середовищем за конкретними пунктами і довести їм, що схема, яку вони впроваджують, працювати не може», — заявив Гройсман минулого тижня.
У зв’язку з цим Прем’єр доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості із залученням Міністерства економічного розвитку і торгівлі провести відповідні консультації з учасниками ринку і зацікавленими сторонами.
«НКРЕКП — незалежний регулятор, але уряд таке рішення підтримати не може», — ще раз наголосив Гройсман.
Тим часом близький до Президента Порошенка глава НКРЕКП Дмитро Вовк став на захист стимулюючого тарифоутворення та відповів на його критику.
«Заяви окремих експертів не можуть переважити дії регуляторів усіх країн Європи та позицію міжнародних донорів», — зазначив він.
«Перехід до стимулюючого тарифоутворення передбачений всіма стратегічними документами — від Європейських директив до коаліційної угоди та плану дій уряду», — зазначив Вовк.
Далі буде?
У чому Вовк дійсно має рацію, так це в тому, що ще у 2002 році Європейський Союз зобов’язав країни Східної Європи застосовувати RAB-регулювання при встановленні тарифів на електроенергію. Згодом на нову систему перейшли Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія та низка інших країн.
Правда й у тому, що Міжнародний валютний фонд як найбільший кредитор України, який формує думку західних інвесторів і фінансових організацій, дійсно наполягає на великій приватизації.
Представник місії МВФ Рон ван Руден, виступаючи на конференції в Лондоні, зазначив, що для вирішення деяких питань (наприклад, щодо земельної реформи) Україні можна дати більше часу.
Але приватизація не може далі відкладатися: «За останні три роки вони не продали жодної компанії, тому прийшов час проявити політичну волю і виставити держпідприємства на продаж», — зазначив ван Руден.
Однак «Україна молода» писала й про інший бік приватизації обленерго: про збільшення тарифів для населення. Саме тому минулого тижня більше тисячі представників профспілкових організацій та активістів із різних регіонів країни вийшли на акцію протесту до Фонду державного майна з вимогою скасувати запланований продаж 8 обленерго.
Оганізаторами цієї акції виступили голова Федерації незалежних профспілок України Сергій Павленко та депутат Київради від ВО «Свободи» Петро Кузик.
«Фонд держмайна хоче розпродати останні обленерго. Олігархи рвуться отримати повний контроль над електроенергією. Вони доять та доять Україну, і кінця цьому не видно. Вони хочуть отримувати весь прибуток і безконтрольно підвищувати тарифи. А в цей час держава втрачає останній контроль над енергетикою країни, у неї залишилося 25% у 8 обленерго. Скоро може не залишитися нічого!» — заявив Павленко.
«Скоро олігархи взагалі будуть самостійно встановлювати українцям ціну на електрику — на свій розсуд. Ми не дозволимо олігархам та чиновникам безкарно грабувати людей. Ми зробимо все, щоб зупинити розпродаж у руки багатіїв залишків народної власності», — додав Петро Кузик.
Вдасться активістам чи ні здійснити подібний амбітний намір — питання відкрите. Проте клінч Порошенка та Гройсмана (перший з яких хоче продажу обленерго, а другий цьому нібито чинить спротив) може відіграти свою роль.
Хоча, наприклад, колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко не дуже вірить у щирість очільника Кабміну.
«Уся попередня приватизація звелася до того, що за рахунок споживачів та енергоринку були імітовані інвестиційні програми. Я розумію рішення уряду (про приватизацію обленерго), адже йому дуже необхідні гроші. Не випадково кілька днів тому Гройсман зізнався, що не вистачає коштів на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Саме тому було прийнято рішення про продаж, адже я не вірю, що на сьогоднішній день в Україні дійсно можуть зайти стратегічні інвестори», — говорить Кучеренко.
«Чи прийдуть інвестори, поживемо — побачимо, але я побоююся, що це знову призведе до зростання тарифів у зв’язку з тим, що в Україні дуже слабке й неефективне регулювання цього монопольного ринку», — додав він.
У кожному разі продовження цієї історії матиме місце 31 серпня, коли повинні відбутися (або ні) перші торги. Чи залишиться ще неприватизована частка обленерго в державних руках?
