Рука допомоги: Польща надала Україні гелікоптери Мі-8 і Bell 412-HP, фото
У рамках допомоги Україна отримала від Польщі два гелікоптери Мі-8 та один Bell 412-HP. Раніше вони належали польському міністерству внутрішніх справ. >>
«Смоленський туман»: у Польщі відзначили роковини катастрофи президентського літака
11.08.2017
Жалобні заходи за участі керівників держави.
В четвер у Польщі правляча партія «Право і справедливість» («ПіС») відзначила 88-й місячник із дня смоленської катастрофи 10 квітня 2010 року, коли поблизу Смоленська розбився президентський літак Ту-154М.
У катастрофі загинув президент Польщі Лех Качинський та урядова делегація — всього 96 осіб.
Президент Польщі разом із групою перших осіб держави прямували на жалобні заходи з нагоди річниці розстрілу енкаведистами польських військовослужбовців у Катині.
У ході першого розслідування причин катастрофи літака польського президента, результати якого були представлені в 2010 році, експерти дійшли висновку, що лайнер зазнав аварії через те, що екіпаж спробував здійснити посадку в густому тумані.
Однак консервативний уряд Польщі, який прийшов до влади в 2015 році, ініціював повторне розслідування трагедії, тому що в країні не вщухають дискусії, а також обговорюються численні версії катастрофи президентського літака, в тому числі й версія теракту.
Брат загиблого, лідер «ПіС» Ярослав Качинський, ініціював відзначення в країні не лише роковин трагедії, а й також місячників та тижневиків, що є унікальним і в Європі, і, можливо, у світі.
Береза не винна
Напередоднi 88-го мiсячника з трагедiї підкомісія у справі нового розслідування підтвердила, що руйнування лівого крила президентського літака мають ознаки вибуху, а розпадання крила почалося ще до зіткнення з березою, повідомляє інформаційний портал Польського телебачення tvp.info.
Члени підкомісії виступили з заявою з цього питання. Наголошено, що «руйнування лівого крила Ту-154М почалося на ділянці Бодіна до зіткнення з березою», а, крім того, «численні руйнування лівого крила Ту-154М мають ознаки вибуху», повідомила речник підкомісії Марта Палонек.
Версія про те, що літак почав розвалюватися в повітрі ще до зіткнення з наземними об’єктами, не нова.
Про це заявив у понеділок, 10 квітня цього року, до сьомих роковин трагедії, голова підкомісії з розслідування авіакатастрофи Вацлав Берчинський в інтерв’ю польському телеканалу TVP.
Він розповів, що лайнер почав розпадатися в повітрі, а його частини стали падати на землю.
За його словами, береза, яку, згідно з російською версією катастрофи, літак зачепив, йдучи на посадку в густому тумані, жодним чином не стосується катастрофи. Деякі уламки літака знайшли на значній відстані до цього дерева, додав він.
Новим у зробленій у цю середу заяві є останні слова, що уламки лівого крила «мають ознаки вибуху». Це вже серйозна заява про теракт.
Адже технічна комісія Міждержавного авіаційного комітету (МАК), до складу якої Польща не входить, у 2010-2011 роках провела розслідування катастрофи поблизу Смоленська літака польського президента і не виявила впливу на повітряне судно вибухових речовин.
«УМ» — у курсі
До речі, про нові обставини катастрофи, які спливають лише тепер, в «Україні молодій» писав iще минулого року колишній народний депутат України Григорій Омельченко у серії статей, зокрема «Смоленський туман» (номер від 26.04.2016) «Ніка»-вбивця», 28.04.2016 та «Кремль-убивця» (номер від 05.05.2016).
У статті «Ніка-вбивця» автор, який спiвпрацює з польськими правоохоронцями, ще тоді оприлюднив факти, які лише тепер повідомила підкомісія у справі нового розслідування авіакатастрофи.
«Смоленський туман» у Польщі
Заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Ярослав Зєлінський у коментарі про висновок підкомісії про «ознаки вибуху» сказав, що він не дивується, оскільки свого часу працював у парламентській комісії, яка розслідувала причини катастрофи:
«З самого початку було ясно, що те, що передав нам російський комітет МАК відразу по катастрофі, що потім повторила слідча група Єжи Міллера (тодішній польський глава МВС. — Ред.), — це не була інформація, якій можна довіряти. Час показує, що, на жаль, брехні, замовчувань та маніпуляцій у цій справі було дуже багато».
У зв’язку з останнiми висновками пiдкомiсiї з розслiдування дехто вважає, що Ярослав Качинський, лідер правлячої партії «ПіС», зробив ставку на помсту тодішньому прем’єр-міністру Польщі, а тепер президенту Європейської Ради Дональду Туску.
Качинський заявляв нещодавно, що в Туска є всі підстави «боятися». Кілька тижнів тому Ярослав Качинський також закинув опозиції, що вона «вбила» його брата.
Формальні звинувачення проти Дональда Туска регулярно оприлюднює «права рука» Качинського, міністр оборони Антоні Мацаревич. Мацаревич закидає екс-прем’єру порушення приписів щодо розтину тіл загиблих унаслідок катастрофи.
Нагадаємо, в середині березня Мацаревич звернувся до генпрокуратури Польщі з проханням перевірити дії Туска після катастрофи літака президента країни Леха Качинського. Мацаревич звинуватив Туска у зраді національних інтересів: за польськими законами цей злочин карається позбавленням волі строком до десяти років.
Зокрема, він стверджував, що уряд Туска припустився серйозних помилок у ході розслідування авіакатастрофи і пішов на поступки Москві.
На думку глави міноборони країни, Туск «не виконав своїх обов’язків» і фактично передав розслідування причин катастрофи російській стороні.
До того ж колишній прем’єр доклав недостатньо зусиль, щоб забезпечити повернення уламків літака і «чорних скриньок» із Росії до Польщі, стверджував Мацаревич.
Хоча тодішній президент РФ Дмитро Медведєв обіцяв передати їх до 2011 року, уламки і бортові самописці й донині перебувають у Росії.
Варшавська прокуратура також викликала Туска на допит як свідка у справі колишнього керівництва польських спецслужб, яке вирішило співпрацювати з російською ФСБ під час перебування Туска на посаді прем’єра Польщі. Туск уже двічі приходив до прокуратури для свідчень — напередодні сьомої річниці катастрофи і нещодавно.
Є несподiванки i в справi нового розслідування авіаційної катастрофи поблизу Смоленська.
Як згадувалося вище, звіт до сьомої річниці катастрофи оприлюднював її голова Вацлав Берчинський. А вже через 10 днів він написав заяву про відставку з посади голови підкомісії і виїхав до США.
Він є відомим вченим і багато років пропрацював у компанії «Боїнг». Колишній міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк тоді заявив, що Берчинський втік і більше не повернеться до Польщі. Щоправда, Берчинський відповів зі США, що він з’явиться до прокуратури, якщо його викличуть.
Поділена країна
Після приходу до влади «ПіС» 2015 року Польща стала поділеною до тієї ж міри, що і за часів соціалізму.
На деякi авторитарнi замашки Качинського та його євроскептицизм регулярно вказує офіційний Брюссель.
Одним із чинників поділу суспільства стали і згадані тижневики, місячники та роковини загибелі Леха Качинського.
Більш просунута, прозахідна частина суспільства порівнює створення культу загиблого з диким середньовіччям.
Натомість консервативна частина суспільства пишається такою увагою до пам’яті колишнього президента.
Останні місячники позначились конфліктами та сутичками між маршами консерваторів та контрдемонстаціями.
Перед учорашнім 88-м місячником міністр внутрішніх справ та адміністрації Маріуш Блащак запевнив, що поліція забезпечить безпеку всім учасникам офіційних урочистостей, а заступник міністра Ярослав Зєлінський звернувся до противників відзначення, щоб не блокували зібрань.
Адже час відзначення попереднього місячника сталися сутички та побили журналіста провладного інформаційного телеканала TVP Info. Зєлінський попередив, що поліція застосує всі засоби і методи для гарантування безпеки учасників офіційного Маршу пам’яті.
У липні під час 87-го місячника силовики огородили металевими бар’єрами маршрут ходи, але сутичок не уникли.
До суду було передано 44 справи про покарання за перешкоджання легальній маніфестації чи вживання нецензурної лексики.
У четвер у Варшаві перед учасниками зібрання на Президентській площі виступив Ярослав Качинський.
