Хто селян жити вчить

На сьогодні у Верховній Раді України — 450 депутатів і стільки ж у російській Держдумі, хоча населення Російської Федерації — понад 140 мільйонів, а України — лиш понад 40 млн.

 

Є необхідність у прийнятті в нашій країні закону, який би дозволяв виборцям знайомитися з кандидатами на окружних виборчих зборах, як було раніше.

 

Зараз нам представляють керівників так званих партій  (далеких від національних ідей).

 

Зі своїми списками, в яких значаться люди, часто далекі від законотворчої роботи і які не можуть називатися народними обранцями, а, швидше, представниками різних олігархічних угруповань.

 

До наступної Верховної Ради не повинні обиратися люди, які за часи незалежності обиралися більше двох разів, бо вони вже показали, що не здатні ні зміцнити дер­жаву, ні покращити життя українців.

 

До керівництва країною повинні прийти молоді, освічені патріоти, не пов’язані з минулою системою.

 

Щодо реформ на селі і продажу землі. Керівництву держави байдуже, як живе село після кучмівських реформ колгоспів.

 

Результат відомий: колгоспна система знищила надбання, нажите селянами розікрала, систему освіти, медицину, культуру доконують.

 

Це все тому, що реформи починають зверху, часто люди, незнайомі з селянським життям. Таким чином плани зі знищення села добігають кінця.

 

У селян забрали все, що вони мали, але вони ще тримаються, бо ще мають корівку і земельний пай.

 

Тож реформатори хочуть прийняти закон про продаж землі і таким чином забрати в селян останнє.

 

Те саме свого часу зробили Ленін і Сталін, проголосивши: «Заводи — робітникам, землю — селянам», а насправді і ті, й другі отримали дулю з маком.

 

А чому б керівництву дер­жави не спитати у власників землі щодо її продажу, що вони скажуть.

 

Я б порадив зібрати в кожному селі  збори власників паїв, на яких обрати Раду власників землі, яка б захищала права й інтереси пайовиків.

 

Збори власників паїв повинні вирішувати, як їм чинити в різних ситуаціях. Особи, які орендують землю, повинні мати справу з Радою власників паїв.

 

У свою чергу, держава нехай готується до продажу землі селянами, можливо, така необхідність може настати, але в цей процес держава не повинна втручатися.