У Берегівському районі Закарпатської області планують відродити єдине у нашій державі золоте родовище — Мужіївське.
За новою інвестпрограмою американської компанії, що становить 100 мільйонів доларів, рівень видобутку благородного металу хочуть збільшити в чотири рази.
Передбачається, що інвестори вийдуть на пік видобутку через п’ять років, коли, за прогнозами, у світі має знову різко зрости вартість золота.
Робота інвестора, втім, уже стартувала під супровід скандалу: критики стверджують, що за маскою «американської компанії» ховаються добре знайомі українцям люди з оточення Віктора Януковича.
Те, що залишили римляни...
Село Мужієве розташоване на самому заході нашої держави, неподалік від угорського кордону. Золото в цих краях, як свідчать історичні дані, видобували ще кельти і римляни.
Турки у середньовіччі вивезли з місцевих околиць близько 20 тонн золота.
А з каоліна, породи, в якій, власне, і розмiщуються золоті жили, за Австро-Угорщини виготовляли знамениту віденську порцеляну.
Промисловий видобуток золота сюди прийшов наприкінці 90-х років минулого століття.
В 1999 році був навіть відлитий перший стандартний злиток у 400 унцій (12,44 кг). Глибина залягання золота — 180 метрів.
У середньому з однієї тонни руди отримували 6 грамів благородного металу.
Рудник був одним із найперспективніших у державі, але плани з його подальшого розширення зруйнувала екологія.
У місцевих мешканців були зафіксовані величезні показники смертності від онкологічних захворювань, серцево-судинних і шлункових.
Аналізи питної води показали, що люди звинувачували у своїх бідах промисловців зовсім не даремно: вміст свинцю перевищував норму в 23 рази, кадмію — у 8,2, до того ж було виявлено надлишок інших важких металів.
У квітні 2010 року підприємство, що видобувало золото, оголосили банкрутом. Виробництво закрилося, видобувши 840 кілограмів золота.
Причини закриття: вартість видобутого грама була меншою, ніж затрати на його виробництво.
У надрах залишилося 55 тонн золота, 800 тонн срібла, 1 млн. тонн цинку та 400 тис. тонн свинцю.
Якщо перевести ці найменування у грошовий еквівалент, можна сказати, що під землею у Берегівському районі є 3,8 мільярда доларів...
Плани видобувати цінні метали існували й раніше. У буремному 2014 році ліцензією на використання рудника володіла «Карпатська рудна компанія», яку, за даними ЗМІ, контролював Валерій Бредихін, діловий партнер керівника МВС часів Віктора Януковича одіозний Віталій Захарченко.
З прицілом на світові ринки
За даними Держгеокадастру, нещодавно інтерес до Мужіївського родовища виявила американська компанія Avellana Gold, яка розробила проект із видобутку золота і золото-поліметалічної руди, в який планують інвестувати близько 100 мільйонів доларів.
Американці заявили, що планують розробляти нову інфраструктуру і нову стратегію освоєння Мужіївського родовища.
Стара інфраструктура суттєво обмежувала можливості родовища, дозволяючи видобувати щонайбільше 120 тис. тонн руди за рік.
Сьогодні ж інвестори планують організувати високоефективне виробництво з річним видобутком у 500 тис. тонн.
Для цього Avellana Gold планує включити у розробку одночасно золоті і золото-поліметалічні руди.
Реалізація «золотих проектів» сьогодні, як вважають експерти, є доволі перспективною. Насамперед з огляду на динаміку зростання світових цін на золото.
Сьогодні, як відомо, вартість унції (31,1 грама) становить 1200—1275 доларів.
Це, звичайно, менше, ніж було у піковому для золота 2013-му, коли за унцію давали більше 1700 доларів, але більше, ніж торік, — коли ціна золота упала до 1100 доларів.
Експерти вважають, що йдеться про початок нової тенденції до тривалого і неквапливого зростання.
І вже через п’ять років вартість унції золота у світі може становити 1800 доларів, що мало би перекрити пік 2013 року.
Таким чином, на мужіївському золоті — теоретично — можна непогано заробити.
Виходячи з обсягів видобутку, можна приблизно підрахувати, що за рік вдасться отримати золотого металу на 115 мільйонів доларів. Або й більше, якщо світові ціни зростатимуть швидше.
Щоправда, вести мову про прибуток сьогодні завчасно: наразі ще не зрозуміло, якою буде собівартість видобутку однієї унції. Для держави поява на ринку власного золота — безсумнівний плюс.
Зарубіжні інвестиції у видобуток дозволять поліпшити торговельний баланс, тим паче що країна менше купуватиме його за кордоном і — знову ж таки теоретично — навіть зможе продавати метал.
З іншого боку, це змога поповнити золотий запас держави. Він, як відомо, складається із золота у злитках, формує його Національний банк, а сам золотий запас є частиною золотовалютних резервів.
Тим паче що, за вітчизняним законодавством, дорогоцінні метали, видобуті в Україні, їх виробник має насамперед запропонувати купити державі.
І лише якщо Нацбанк відмовиться від купівлі, тоді це золото можна продавати на ринку.
Тінь Захарченка над українським рудником
Знову ж таки для держави вигідно залучати інвестора у видобувну галузь України.
Адже, за оцінками геологів, перспективні поклади цінних металів містяться не лише у найзахіднішому регіоні нашої країни, а й на півдні і центрі України: Кіровоградщині, Одещині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, а також Донеччині та Луганщині.
А тому початок успішної роботи інвестора на Закарпатті може слугувати сигналом для інших.
Тим паче що, за словами геологів, нові перспективні родовища на місцях залягання у Дніпропетровщині і Запоріжжі є значно цікавіші за розпіарене Мужіївське.
Тут, за попередніми оцінками, залягає близько тисячі тонн золота.
Утiм підземні надра України багаті не лише золотом, а й великою кількістю інших цінних металів. Які можуть принести державі мільярди.
Це — берилій, цирконій, ніобій, тантал, літій. Уже навіть розвідані деякі родовища, як, наприклад, Пержанське, Азовське, Мазуровське, Полховське, Мостове.
У перспективі їх освоєння може дозволити нашій державі вийти на світовий ринок із чистими або надчистими металами: галієм, індієм, талієм, берилієм, германієм, паладієм. Усього — понад 400 найменувань.
Проте для початку роботи необхідні великі кошти. Або ж інвестори мають чітко розуміти, що їх бізнес в Україні надійно захищений плюс їм гарантована державна підтримка. Чого, звісно ж, сьогодні не існує.
І саме в цьому контексті журналісти проаналізували активність американського інвестора щодо не найцікавішого родовища в Україні.
З’ясувалося, що «Карпатська рудна компанія», яку у 2014 році контролював соратник Віталія Захарченка, того ж року перереєструвалася і стала приватним акціонерним товариством. Не змінивши при цьому назви.
Але згодом її власником стала компанія «Авеллана Голд ЛТД», зареєстрована у Нью-Йорку.
Трапилося це у 2016 році. Подробиць угоди не розголошували. Сьогодні ж, нагадаємо, саме Avellana Gold має намір інвестувати круглу суму в розвиток забутого родовища.
Новий менеджмент «Карпатської рудної компанії» вкрай нервово ставиться, коли його асоціюють із «катом Майдану» Віталієм Захарченком, а також у незаконності придбання цієї структури.
І запевняє: жодних контактів iз колишніми можновладцями не мав і не має, а угода, яку уклала Avellana Gold iз купівлі «КРК», повністю відповідає законодавству.
А у квітні нинішнього року навіть звернувся до Генеральної прокуратури з проханням перешкодити «інформаційним атакам» навколо Мужіївського родовища.
Існує навколо цієї історії і ще один цікавий факт. На території Мужіївського родовища розташоване сховище відпрацьованої породи.
Що залишилося ще з тих років, коли підприємство працювало. У ньому, за попередніми даними, є 1 тонна видобутої золотоносної руди та 4,5 тонни руди срібла.
У грошовому еквіваленті це становить 32 і 3 мільйони доларів відповідно...