Після гучної стрілянини в Дніпрі під вечір 24 липня, внаслідок якої загинули ветерани війни на Донбасі Олексій Вагнер та Максим Іващук, а п’ятеро причетних до цього інциденту опинилися з пораненнями на лікарняних ліжках, швидко стали відомими нові вражаючі подробиці.
Саме на них від самого початку досить прозоро натякав на своїй сторінці у «Фейсбуці» речник МВС України Артем Шевченко, який застерігав, щоб ці події не переросли у міжетнічний, міжнаціональний конфлікт.
Після розбою — за кордон
При цьому прес-служба Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області спершу дипломатично повідомляла, що затриманими, які опинилися з пораненнями на лікарняних ліжках, виявилися місцеві жителі віком від 23 до 39 років.
Проте невдовзі стало очевидним, що дало підстави для застереження речника МВС.
Адже саме лікарняні ліжка, на які «вклав» нападників своїми влучними пострілами по їхніх кінцівках ветеран АТО, відомий у Дніпрі адвокат Едмонд Саакян, допомогли швидко встановити, хто є хто з цих осіб, котрі літнього вечора 24 липня раптом з’явилися зі зброєю, яку потім завбачливо повикидали, на літньому майданчику кальянної «Д.О.М.» у Дніпрі.
Двоє з п’яти осіб, причетних до кривавої події, як виявилося, є громадянами Ізраїлю, а один із них — iще й уродженцем Російської Федерації.
Тобто двоє з чотирьох затриманих — іноземці (особу ще одного співучасника не встановлено).
Отож дніпровська газета «Лица» свою публікацію, присвячену саме персонам, котрі опинилися з пораненнями в обласній клінічній лікарні імені Мечнікова, назвала прямим текстом — «банда, яка розстріляла атошників у Дніпрі, — етнічна, з компанії Коломойського».
При цьому особами з компанії олігарха видання називає Давида Пабілера та Олександра Лакізу.
«Дана ОЗГ займається розбійними дво-триденними нападами і грабунками на території міста Дніпро, а решту часу перебуває за кордоном. Награбоване обчислюється мільйонами доларів», — зазначають «Лица».
Але при цьому видання констатує, що ні слідство, ні суд не змогли довести причетність цих осіб ні до грабунків, ні до розбійних нападів.
Так, стосовно 41-річного громадянина Ізраїлю Давида Пабілера станом на лютий минулого року було відкрито 6 кримінальних проваджень, але йому вдалося уникнути реального покарання.
«22 грудня о 16:00 він був затриманий iз 9.000 доларов США і з «пістолетом № 7489, який є саморобним пістолетом калібру 9x18 мм, який був виготовлений iз використанням частин зброї різного типу — пневматичного пістолета «МР-654К» і бойового пістолета «ПМ» («ГСМ»), а також саморобного ствола».
Під вартою Давид Пабілер провів місяць: з 24.12.2015 по 24.01.2016, і був 24 лютого засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами чи вибуховими речовинами» до п’яти років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном три роки. 28 березня 2016 року це рішення набуло чинності.
При цьому вищезазначені 9 тис. доларів суд зобов’язав повернути потерпілому. Схожий послужний список і в інших фігурантів.
Іноземці прилітали до Дніпра зазвичай на пару-трійку днів. Об’єкт для них підшукував раніше неодноразово засуджений iз місцевих Олександр Лакіза.
Беззбройний учитель
Тим часом заявив про своє ставлення до подій 24 липня у Дніпрі ще один громадянин Ізраїлю, член Опікунської ради єврейської громади Дніпропетровської області Шолом Нахшон.
Він заперечив закиди Едмонда Саакяна на його адресу щодо того, що привів бандитів досить своєрідно.
Мовляв, у той час, як він залишав кальянну, забігли озброєні люди і напали на Саакянів.
Отож слід списувати на «дивовижний збіг обставин» те, що двоє з цих нападників виявилися земляками з Ізраїлю.
«Ви повинні розуміти — я вчитель, навчаю дітей, у меня велика родина, дев’ятеро дітей і я ніколи не тримав зброї у руках і не мав до цього відношення. Ні до бандитів, ні до криміналу і так далі. Мені навіть не пригадується, щоб я отримав штраф за неправильну парковку», — заявил Нахшон, відзначаючи, що «йде спекуляція стосовно єврейського питання».
Та чи зворушить така аргументація батьків, рідних загиблих Олексія Вагнера та Максима Іващука, українське суспільство, для якого події 24 липня Дніпрі, як не крути, стали серйозним викликом, що спонукає усвідомити багато чого, над чим дотепер ми особливо не задумувалися?
ПРЯМА МОВА
Едмонд Саакян, відомий дніпровський адвокат і ветеран АТО:
— Мій брат Едуард багато років займався будівельним бізнесом разом iз громадянином Ізраїлю Шоломом Нахшоном. Вони побудували багато будинків, реалізували багато спільних проектів. На жаль, у них виник конфлікт через їхнiй останній проект — багатоквартирний будинок на вулиці Абхазькій, 26.
Після того, як там були продані всі квартири, Нахшон зажадав від брата $ 119 тисяч, це ціна останньої квартири. Незважаючи на багато років спільної роботи, вони не змогли домовитися. Нахшон почав братові погрожувати. 14 липня ворота його будинку були облиті кров’ю і до них поклали траурний вінок.
Я намагався їх помирити, телефонував до Нахшона, говорив, чому ви не можете домовитися, давайте сядемо з документами, поговоримо. Зустріч призначили саме в кальянній «Д.О.М.» тому, що ніякої перестрілки не передбачали, а намагалися всі питання врегулювати мирно. Думали, Нахшон побачить учасників АТО в формі і зрозуміє, що погрозами нічого не доб’єшся.
Мене ними не злякати, Нахшон про це знає. Ми, зрозуміло, не могли передбачити, що хтось почне стріляти. Нас було шестеро. Я, мій брат, четверо моїх друзів — ветеранів. Бойової зброї ми з собою не взяли. У мене вдома законні карабіни залишилися, а у брата в багажнику машини був зачинений карабін «Вулкан». Те, що розпочнеться стрілянина, ніхто не передбачав».
