Рука допомоги: Польща надала Україні гелікоптери Мі-8 і Bell 412-HP, фото
У рамках допомоги Україна отримала від Польщі два гелікоптери Мі-8 та один Bell 412-HP. Раніше вони належали польському міністерству внутрішніх справ. >>
Економіка — вперед, демократія — назад: ЄС висунув Польщі ультиматум щодо судової реформи
21.07.2017
Карикатуристи висміюють польську владу, яка зносить голову правосуддю.
Європейський Союз закликав Польщу не проводити анонсовану судову реформу, яка викликала чимало критики в Брюсселі.
Інакше Варшава ризикує наразитися на дисциплінарні кроки з боку ЄС уже у найближчому майбутньому, заявив перший віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс.
За його словами, пропоновані закони «збільшують систематичні загрози верховенству права».
«Загалом, вони знищать решту незалежності судової гілки влади, що залишалася, та підпорядкують судочинство під цілковитий політичний контроль уряду», — наводить слова Тіммерманса інформагенція «Рейтер».
Невідповідні правилам ЄС кроки
Теперішнє попередження польській владі не є першим.
Відколи до влади прийшла партія «Право і справедливість» («ПіС»), вона розпочала послідовно запроваджувати тоталітарні правила: взяття під повний контроль громадського телебачення і перетворення його — за російським зразком — на «мочиловку в сортирі» опозиції; підпорядкування собі всіх інших можливих органів державної влади, ігнорування взятих на себе під час вступу до ЄС зобов’язань стосовно прав людини та громадських організацій.
До речі, саме правляча партія «ПіС» розпочала антиукраїнську істерію, про яку, здавалось би, вже забули всі попередні польські уряди.
Євросоюз неодноразово попереджав діючу польську владу про її невідповідні правилам ЄС кроки.
Але польський парламент, у якому домінує партія «ПіС» Ярослава Качинського, ухвалив зміни до законодавства про судову систему, згідно з якими міністр юстиції отримує право самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів.
Законом передбачається також припинення терміну повноважень нинішніх незалежних членів Національної судової ради і створення в цьому органі двох палат.
Майбутніх членів ради обиратиме Сейм, тобто йдеться про пряме підпорядкування їх владі «ПіС».
Сенат Польщі услід за нижньою палатою парламенту — Сеймом — проголосував за поправки до закону про Національну судову раду і структуру судів.
Під час голосування, яке відбулося в ніч на суботу, 15 липня, «за» реформу віддали свої голоси 57 сенаторів, 29 висловилися «проти».
Аби закон набув чинності, його ще повинен підписати президент Польщі Анджей Дуда.
Згідно з нововведеннями, Верховний суд країни підпорядковуватиметься міністерству юстиції країни.
Судова реформа передбачає, зокрема, надання главі мін’юсту права призначати голів апеляційних та окружних судів самостійно, не радячись із представниками органів правосуддя.
Таке рішення позбавлення судів незалежності викликало спротив суспільства — перед приміщенням Сейму в останні вихідні відбулися багатотисячні демонстрації протесту, які правляча партія у властивій їй манері назвала виступами «маргіналів».
У Брюсселі стежать за розвитком ситуації в Польщі «з великим занепокоєнням», заявила представниця Єврокомісії.
Єврокомісія висловила «серйозне занепокоєння» щодо ризиків для системи правосуддя в Польщі.
Вона закликала Варшаву до діалогу з Євросоюзом та перегляду законопроекту.
Зміни в судовій системі Польщі критикує і міністр юстиції ФРН Гайко Маас.
«Втручання у незалежність правосуддя наражає на небезпеку принципи верховенства права і поділу влади», — заявив він журналістам.
Брюссель може скоротити фінансування
Після приходу до влади у Польщі правоконсервативної партії «Право і справедливість» ЄС регулярно критикує Варшаву за звуження правової держави та ерозію демократії.
У відповідь представники «ПіС» закидають Брюсселю спроби втручання у внутрішні справи країни.
Експерти зазначають, що країна виходить з-під контролю ЄС та підсилює табір євроскептиків, які орієнтуються на США періоду правління Дональда Трампа.
«Услід за реформою Конституційного суду 2016 року депутати у Польщі взялися за всю судову систему. Вже ухвалені польськими депутатами закони, які збільшують вплив політичної влади на польську судову систему, несумісні із зобов’язаннями країни в рамках Євросоюзу», — так написали в офіційному листі президенту Європарламенту Антоніо Таяні голови одразу п’яти фракцій польського парламенту.
У листі Манфред Вебер (християнські демократи), Джанні Пітелла (соціалісти), Гі Верхофстадт (ліберали), Ґабі Ціммер (ліві), Філіппе Ламбертс та Ска Келлер (зелені) зазначають, що ця судова реформа порушує не лише Конституцію Польщі, а й «фундаментальні принципи європейських договорів».
Оскільки Верховний суд є інституцією, що встановлює легітимність виборів, то йдеться не лише про порушення принципу верховенства права, а й про те, що Польща більше не може гарантувати проведення вільних виборів — наголосили євродепутати.
Це звернення лише підтверджує побоювання Єврокомісії та Європарламенту, що в підсумку під загрозою у Польщі може опинитися навіть вільне волевиявлення.
Останньою великою перепоною на шляху до повного підпорядкування системи судочинства правлячій партії опозиція вважає чинну голову Верховного суду Малгожату Герсдорф.
Під приводом реорганізації суду, який начебто потребує нових підрозділів, після набуття чинності нового закону керівництво й усіх суддів звільнять — хіба що їх перепризначить міністр юстиції.
«Я не очікую, що мої повноваження голови Верховного суду завершаться у передбачений термін», — сказала журналістам Герсдорф.
Другий розкритикований Брюсселем закон передбачає новий порядок призначення Національної судової ради. Цей орган призначає суддів судів усіх рівнів.
Якщо досі, за польською Конституцією, ця рада була незалежним органом і судді самі вирішували, кого зараховувати до складу ради, то з проведенням реформи призначати членів ради фактично буде парламент.
Це означає, що в Національній судовій раді буде багато суддів, лояльних до «Права і справедливості».
І не лише це: закон дає право «Праву і справедливості» звільняти чинних членів Національної судової ради. Відтак новими законами польські депутати фактично руйнують незалежну судову систему країни, гарантовану Конституцією.
Вера Юрова, єврокомісар з питань юстиції, ще наприкінці минулого року пригрозила націонал-консервативному урядові у Варшаві скороченням фінансування від Брюсселя, якщо Польща ухвалить закони про судову реформу.
Тепер, коли Сейм і Сенат це зробили, єврокомісар знову повернулась до своїх обіцянок.
В інтерв’ю німецькому виданню «Нойе Оснабрюкнр Цайтунг» Юрова наголосила, що «дотримання фундаментальних прав і принципів верховенства права» мають бути обов’язковими передумовами отримання грошей від європейських платників податків.
А Польща збудувала своє теперішнє процвітання саме завдяки дотаціям із Брюсселя.
Нині Польща є одним із найбільших отримувачів фінансування в Євросоюзі. Якщо Брюссель його скоротить, це може істотно послабити польську економіку.
Чи перейде Єврокомісія від закликів і погроз скоротити Польщі фінансування до суворіших кроків — питання часу.
