Кабінет Міністрів, а точніше два міністерства (охорони здоров’я та фінансів) разом iз Національною академією медичних наук започаткували пілотний проект iз протидії таким масовим захворюванням, як інсульт, інфаркт та інші серцево-судинні хвороби.
Цим експериментом уряд вирішив зробити перший крок на шляху до втілення медичної реформи, згідно з якою гроші йдуть за пацієнтом.
На пілотний проект, який мав стартувати з 1 липня, виділили з державного бюджету 200 млн. грн.
Кошти розділили між чотирма столичними науково-лікувальними інститутами, які братимуть участь в експериментi.
Зокрема Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. Стражеска» отримає 22,4 млн. грн., Інститут нейрохірургії імені Ромоданова — 52,4 млн. грн., Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова — 70,6 млн. грн., Національний інститут хірургії та трансплантології імені Шалімова — 54,6 млн. грн.
Суми не спонтанні, їх вираховували, беручи до уваги бюджет кожного інституту за попередній рік, і у відсотковому відношенні виділяли кожному кошти.
Вистачить лише на 650 операцій
Отже, згідно з задумом ініціаторів проекту, в обраних закладах певну кількість важкохворих лікуватимуть безкоштовно. Тобто за них платитиме держава.
Задля цього розробили протоколи лікування, розрахували вартість медичних послуг, визначилися, яким саме групам пацієнтів надаватиметься безплатна медична допомога.
Однак в останній момент все ж спіткнулися на методиці розрахунку тарифів.
— Ми взялися до роботи, порахували все за чинною методикою, — каже директор інституту ім. Амосова Василь Лазоришинець.
— Однак у МОЗі вирішили, що треба це робити за новою (міжнародною) методикою. Через те, що підписали її у відомстві лише 30 червня, старт експерименту довелося перенести з 1 липня на 1 серпня. Нині вже завершуються розрахунки і проводиться інтенсивна підготовча робота до запуску проекту.
І хоча директор інституту обома руками «за» експеримент та схвалює такі кроки на шляху до реформи медичної системи, все ж остерігається, що інституту замало виділених 70,6 млн. грн. Їх вистачить лише на 650 операцій, які робитимуть тільки в екстрених випадках, а також дітям, учасникам АТО, інвалідам.
В інституті сподіваються, що держава видала гроші на медичні послуги, видасть їх також і на базове фінансування.
Нині нібито вже є домовленість про збільшення коштів у другому півріччі та відновлення базового фінансування медзакладів.
Із цього приводу є розуміння Мінфіну і МОЗу, яке дасть можливість втриматися на плаву інститутам-експериментаторам.
Виживатимуть вони ще й за рахунок тих пацієнтів, що не увійшли до пільгових категорій і будуть платити за послуги самі.
У виграші будуть лише ті пацієнти, які застраховані
Те, що за операції платили з власного гаманця й раніше, ні для кого не новина. Нині це просто узаконять.
Про які суми йдеться, можна дiзнатися за результатами 2016 року.
Приміром, торік держава виділила вже згаданому інституту ім. Амосова близько 70 млн. грн., тоді як від пацієнтів за надані послуги надійшло 170 млн. грн. (Торік тут виконали 4773 операції та 3300 інструментальних досліджень, до яких належать коронографія, стентування тощо).
У цьому році й кількість операційних втручань (за перше півріччя їх уже виконали понад 2,5 тис.), і суми грошових надходжень, швидше за все, будуть більшими, адже послуги дещо здорожчають: доведеться враховувати ще й зарплату медпрацівників та комунальні платежі медзакладу.
І це не єдина неприємність. Відсутність коштів у місцевих бюджетах на лікування членів своїх громад позбавляє їх безоплатної допомоги.
Вона хоч і передбачалася, згідно з пілотним проектом, тим пацієнтам iз регіонів, які поступають за направленнями, коштів при формуванні місцевих бюджетів на ці цілі не заклали.
Тож у виграші будуть лише ті пацієнти, які застраховані: за них iз медзакладом розраховуватиметься страхова компанія. Однак таких щасливчиків дуже мало.
Що ж до пілотного проекту, то він розрахований до кінця року. Однак цього часу замало, переконаний директор інституту ім. Амосова Василь Лазоришинець.
Експеримент мав би тривати років 2-3, аби можна було ретельно проаналізувати його результати і дати реальну оцінку. За півроку мало що можна зробити.
Та й із продовженням проекту знову можуть виникнути проблеми, адже бюджет на 2018 рік уже буде сформований і щось врахувати в ньому буде не просто.
Попереду планети всієї щодо... смертності від серцево-судинних захворювань
А тим часом ситуація, що склалася, вимагає рішучих дій. Ми попереду планети всієї щодо смертності від серцево-судинних захворювань: у структурі летальності вони становлять 68% .
У Франції та Японії ця цифра не сягає й третини. Українські чоловіки віком від 30 до 59 років помирають від серцево-судинних хвороб у шість разів частіше, ніж їхні ровесники в ЄС.
Якщо врахувати ще й той факт, що середня тривалість життя в нас на 10-15 років менша порівняно з європейською, то картина вимальовується досить трагічна: Україна втрачає близько 403-408 тис. на рік.
І хоча причини не тільки і не стільки в медичній сфері (свій негативний вплив справляють екологія (чим дихаємо, яку воду п’ємо), фізична активність, генетичний вплив, від її стану і спроможності багато що залежить.
Адже, щоб уникнути летальних наслідків, пацієнта протягом години потрібно доставити в кардіологічний центр, де йому терміново нададуть кваліфіковану допомогу.
Такі центри мають бути по всій Україні. І аби вони нормально функціонували, слід перейти на нові розрахункові стосунки (прозорі та законні), щоб заклади мали змогу офіційно отримувати кошти за надані послуги, а потім витрачати їх на своє матеріально-технічне оснащення.
Цьому й має посприяти змінений механізм фінансування медицини, коли кошти спрямовуватимуть на лікування конкретного пацієнта.
Іншими словами: скільком хворим надали допомогу, за стількох отримали кошти від держави, місцевих бюджетів, пацієнтів та страхових компаній.
Наразі ж коштів катастрофічно бракує. На потреби Національної медичної академії, а це 36 наукових інститутів, у нинішньому році держава виділила 1,5 млрд. грн.
Ще 639 млн. мають надати після внесення змін у Держбюджет. Реальна потреба набагато більша — 4,7 млрд. грн.
