За спиною 25-річного Леся Панчишина уже понад 15 виставок живопису.
Захоплюється митець і відеомистецтвом, у його портфоліо кадри для таких метрів, як Олеся Киричук, Rock-H, «Патриція».
Створював концертні відео для гуртів «АнтитілА», «Піккардійська терція», «Тартак», «Кому Вниз», «Гапочка», «Тінь Сонця» та VivienneMort.
Його ровеснику Макару Москалюку теж є чим похвалитись.
Мистецтвознавці ще зі студентських часів відзначають у нього власний художній почерк, несхожий на почерк його батька — народного художника України Віктора Москалюка.
Макар заворожує своїм тонким відчуттям асоціацій.
У своїх роботах художник часто звертається до тем часу, бажаного тепла та сімейних цінностей.
У портфоліо 32-річного Ігоря Мельника — участь у регіональних, всеукраїнських, групових міжнародних виставках.
Персонально виставлявся у Стрию, Львові, Києві та Москві, ще у 2012-му. Чоловік працює з національними темами, пейзажами, релігією, реагує на сучасні виклики.
Ігор часто бере участь у семінарах і націлений розвивати та показувати світові сучасне українське мистецтво.
Цих художників об’єднує молодість, бажання проявити себе і те, що вони є першими членами львівської арт-фундації «Вільні».
Її заснувала донька художника Миколи Філатова — готельєрка Ольга Філатова. Арт-фундація надає сучасним українським митцям кураторську, юридичну та фінансову допомогу.
Усі троє художників взяли участь у першому проекті арт-фундації — «Арт-Куб». Під час AlfaJazzFest у Львові, у Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького презентували прозорий куб, у якому, хаотично розміщені, висіли картини сучасних українських художників.
Інсталяція підсвічувалась спеціальними лампами. Лесь Панчишин представив там одразу дев’ять своїх робіт.
«В «Арт-Кубі» брали участь художники з усієї України. І відомі, і початківці. Тепер «Арт-Куб» буде подорожувати країною, зараз відбувається відбір робіт, уже масштабніший, і визначаємось із маршрутом».
А днями художникам організували тижневий пленер на тему: «Що для тебе Рай?». Митців звільнили від матеріальних тягарів і надали всі інструменти для вільної творчості.
«Птахи, народженні у клітці, вважають, що політ — це хвороба… Наша місія — змінити цю звичку», — каже Ольга Філатова.
— Наші сучасні художники дуже часто не є вільними у своїй творчості. Уявіть собі, що на картину на полотні 1x2 метри тільки матеріалів йде на 200 доларів. Виходить, що ти твориш щось, щоб могти його продати. І ти завжди думаєш, а чи куплять?
Тебе це обмежує. Бо ти не можеш віддатись чистому мистецтву. Ти маєш прогинатись під публіку — і це обрубує крила. А ми хочемо це змінити. На пленері художникам дали всі матеріали, від них вимагалось лише творити так, як вони відчувають, — розповідає арт-кураторка фундації Івона Лобан.
Макар Москалюк задоволений: «За тиждень на пленері я зробив три великі полотна. Це був великий триптих. І ще триптих невеликих робіт».
Ольга Філатова розмірковує: «Цілий світ підтримує сучасне мистецтво, і ми також маємо усі можливості, щоб це робити. Країну можна представити гарними фільмами, картинами, виставками, концертами, музикантами, співаками — це все наша гордість. І у це нам треба вкладати гроші. Меценатство ж і в нас колись було модним.
Згадайте графа Потоцького, ми зараз маємо чим пишатись — його замки, його будинки, картинна спадщина. А ще ж є такі меценати, як Тит Заячківський, Антон Петрушевич, Максимільян Гольдштейн, Володимир Вітрук. Опікуючись мистецтвом, усі вони передавали нам історію. Тепер і ми маємо щось передати майбутнім поколінням».
«На Закарпатті є структура, яка об’єднує художників і постійно розповідає про них, у столиці — теж, а у Львові цього бракувало», — тішиться Ігор Мельник.
Сучасним художникам важлива фінансова підтримка, втім не менш потрібна й організаційна. Ігор Мельник пояснює:
«Мені як художнику важливо, щоб була структура, яка займатиметься виставками. Тому що зараз я, як і майже кожен український художник, крім того, що маю сидіти в майстерні і творити, мені ще треба дзвонити, їздити у галереї, домовлятися за виставки. Це насправді займає дуже багато часу і забирає енергію, яку я міг би спрямувати у творчість. Тому в першу чергу я бачу таку функцію для арт-фундації».
«Дуже просто виставляти і розвивати вже відомих митців, бо вони все одно знайдуть де виставлятись. А давати можливості для молодих художників — ризикують не всі. А дуже надихає, коли люди у тебе вірять», — зізнається Лесь Панчишин.
Продавати роботи, просувати молодих художників, говорити про те, над чим вони працюють, а також організовувати групові проекти з уже знаними митцями і дати можливість художникам не думати про цифри — колективно перелічують свої очікування від арт-фундації Ігор Мельник, Макар Москалюк та Лесь Панчишин.
Нині Макар готує портрети та серію мап для камерної виставки, Ігор працює над роботами, які повезе до Моршина; Лесь чекає січня, щоб показати свої напрацювання у Чикаго та Торонто.
До речі, найстараннішим студентам та викладачам-митцям у перспективі арт-фундація «Вільні» збирається надавати стипендії.
А щоб потрапити у базу, треба звернутися на Facebook до Івони Лобан.
Фундація колегіально вирішуватиме, чи варті ідеї фінансування, якщо рішення позитивне — розроблятимуть план просування конкретного митця.
«Ідейні люди мають дуже великі шанси бути поміченими», — уточняє Івона.
Прикметно і те, що до арт-фундації можуть звертатись не лише молоді та невідомі сучасні митці, а й цілком успішні креативні люди.
«Днями, наприклад, відбулась приємна зустріч із Володимиром Цісариком, автором пам’ятників, завдяки яким, зокрема, Львів є візитною карткою України, (Леопольду Фон Захер-Мазоху, винахідникам гасової лампи Яну Зегу та Ігнасію Лукасевичу у Львові. — Ред.) Це доволі відомий скульптор, у його доробку щонайменше сотня чудових робіт. Зараз розглядаємо можливість спільного проекту», — говорить Ольга Філатова.
Наймасштабніший наразі проект арт-фундація «Вільні» готує до представлення наприкінці року — для широкого загалу відкриють ландшафтний парк української скульптури.
Розкинувся він на кілька гектарах, за 25 кілометрів від Львова.
У фундації запевняють, парк стане справжньою українською візиткою, адже аналогів у країні немає, а за масштабами цілком зможе конкурувати навіть із Йоркширським парком в Англії.
Крім того, в арт-фундації налаштовані відкрити у Львові перший на Західній Україні центр сучасного мистецтва.