Провал домовленостей із компанією «Райянейр», яку чекали в Україні майже десять років, періодично анонсуючи буцімто вже досягнуті угоди про початок польотів, став чи не найбільшим розчаруванням та антидосягненням у транспортній галузі.
З «Райяном» українці пов’язували своє бажання дешево літати до Європи, яка несподівано відкрила для нас свої кордони, а також вважали її свого роду «авіаційним МВФ», хоча це і не так: мовляв, прийде «Райянейр», і цей факт слугуватиме сигналом для інших лоукостів, що український ринок може бути цікавим.
Не сталося. «Райянейр» припинив продавати квитки до України, не зробивши жодного рейсу.
Серед численних версій та причин такої ситуації можна виділити три головні: наперед неправильно обрана стратегія перемовин, яка врешті і принесла нульовий результат; тиск авіакомпанії МАУ, яка через ірландського дискаунтера втрачала свої прибутки, а також низький результат продажів квитків, через який український напрямок став для ірландців нецікавим з комерційного боку.
Хроніка невдалої угоди
Перемовини «Райянейра» із київськими летовищами відбувалися напрочуд важко. Спочатку ірландська компанія вела діалог з аеропортом «Київ» (Жуляни), що виглядало цілком логічно з огляду на його лоукост-позиціонування.
Йшлося про додатковi два мільйони пасажирів, яких обіцяв «Райянейр» «Києву», та певні поступки щодо знижок на обслуговування, яких лоукостер хотів узамін.
Спочатку сторони висловлювали обережний оптимізм, але зрештою вже перед самою презентацією «Райянейра» своїх українських маршрутів, що відбулася у Києві, «Жуляни» несподівано вийшли з переговорного процесу.
І заявили, що пропозиція дискаунтера їм не вигідна з комерційної точки зору.
Тоді замість приватного «Києва» в гру вступили державні чиновники і державний же аеропорт «Бориспіль».
Головне українське летовище, як свідчили періодичні заяви його керівника, було явно не у захваті від нав’язаного їм «Райянейра».
Інформація про те, що «нічого наразі не домовлено», періодично з’являлася у пресі — разом зi звинуваченнями у тиску на аеропорт, а також заочними пропозиціями авіакомпанії пошукати собі інше летовище.
На кшталт неготового для прийняття пасажирських рейсів «Гостомеля», що належить авіазаводу «Антонов» і експлуатує вантажні «Руслани» і «Мрію».
На цьому тлі навіть якось дивно виглядала позиція керівництва львівського летовища, яке без жодних скандалів підписало угоду і було готовим до початку польотів.
Полегшити життя іноземній компанії намагалося Міністерство інфраструктури, яке своїм наказом знизило аеропортові збори і тарифи.
Але «Бориспіль» інтерпретував цей наказ по-своєму.
Апофеозом протистояння між Києвом та Дубліном стала прес-конференція гендиректора «Борисполя» Павла Рябікіна у понеділок, під час якої він виклав у загальний доступ деталі перемовин, — комерційну пропозицію ірландців, назвавши її ультиматумом. Що взагалі є неприпустимим.
Після цього «Райянейру» нічого не залишалося, як гучно хряснути дверима.
Що він і зробив. Скасувавши як плановані рейси до непоступливого «Борисполя», так і до Львова, з яким у компанії не було жодних конфліктів, натомість існував уже кілька місяців тому підписаний контракт.
«Райянейр», який має славу напрочуд жорсткого партнера у перемовинах, ставить жорсткі умови, а у випадку незгоди без жалю закриває окремі напрямки, пішов з України ображеним.
Про це свідчить коментар Давіда О’Брайєна, головного комерційного директора компанії.
«Від імені українських відвідувачів та споживачів ми шкодуємо, що київський аеропорт продемонстрував: Україна поки що не є достатньо зрілим або надійним місцем для бізнесу, щоб інвестувати сюди авіаційні потужності «Райянейр».
Невиконання київським аеропортом зобов’язань призведе до втрати понад 500 000 споживачів та 400 робочих місць в аеропортах лише в перший рік роботи, що забезпечило би значний приріст українській економіці», — написав він на офіційному сайті перевізника.
Маніпуляція аеропортовими зборами
Головні зауваження керівництва аеропорту «Бориспіль», який, нагадаємо, є базовим для українського національного перевізника МАУ, що після приходу на ринок «Райянейра» вступав iз ним у конкуренцію на кількох маршрутах, зводилися до фінансових втрат, яких міг зазнати аеропорт, погодившись працювати з дискаунтером.
Понад це, деякі вимоги авіакомпанії, оприлюднені на прес-конференції Павла Рябікіна, той назвав незаконними.
А їх публікація у пресі мала перекласти негатив споживачів із «Борисполя» на «Райянейр».
Серед цих, незаконних на думку Рябікіна, вимог — безплатні аеронавігація, стійки реєстрації, стоянки для таксі, а також рекламні площі.
Також перевізник наполягав на розгляді спорів у Лондонському арбітражі із застосуванням норм британського права.
Але найбільший камінь спотикання — аеропортовий збір 7,5 долара, який вимагали «райяни».
«Бориспіль» погодив його на кілька нових напрямків, які мав відкрити «Райянейер», але не надав на рейс Київ—Лондон.
«Сьогодні ми маємо двох перевізників, які літають до Лондона: «Брітіш Ейрвес» і МАУ. Перший із них платить збір 26 доларів, другий — 16. Це пов’язано з різницею в обсягах пасажирів. І тут з’являється третій перевізник, який буде платити 7,5. Тож існує ризик, що ці дві компанії звернуться до Антимонопольного комітету і також захочуть тариф 7,5 долара. І, можливо, вони навіть виграють процес», — сказав Рябікін.
Для «Борисполя», за його словами, така ситуація несе ризик у розмірі 25 млн. доларів щороку.
Експерти галузі жорстко відреагували на перенесення комерційного діалогу в публічну площину, назвавши такий крок шоком для цивілізованого ведення перемовин.
А футурологію пана Рябікіна на тему, що станеться, якщо інші компанії діятимуть саме так, — бажанням не залучати нову компанію на летовище, а намаганням пояснити, чому вони цього не хочуть.
Блискуча перемога МАУ
Українське небо після того, як його залишив «Райянейр», ділитимуть інші авіакомпанії.
Якась крихта перепаде його прямому конкуренту, — «Віззейру», який уже встиг відгукнутися на ірландський демарш.
У вівторок уранці «Віззейр» повідомив, що продаватиме «жертвам» «Райянейра» пільгові квитки за ціною від 15 євро в один бік.
«Поспішайте, квитків за цими тарифами залишилося мало», — сказали в компанії і пояснили, що підставою для купівлі дешевих квитків є надання оригінального коду бронювання «Райянейра».
Але найбільші вигоди від того, що «райяни» покинули українське небо, як вважають експерти, матиме компанія МАУ Ігоря Коломойського.
Попри те, що лоукости зазвичай не позиціонуються як конкуренти бізнес-авіакомпаніям, до яких належить і МАУ, наш перевізник до можливої появи «Райянейра» підготувався.
Так, МАУ запровадила спеціальні лоукост-тарифи, які за умови придбання квитків від десяти місяців до моменту здійснення рейсу обійдуться пасажирові від 250 гривень по Україні та від 500 гривень до Європи.
Але той факт, що «Райянейр» покинув Україну, несе для МАУ додаткові можливості.
Так, міністр інфраструктури Володимир Омелян зазначив: його відомство знизило аеропортові тарифи «Борисполя» не тільки для «Райянейра», а й для інших компаній.
У тому числі скористатися ними може і МАУ.
«Тож базова компанія, яка і до цього моменту ніколи не відчувала до себе дискримінації, також отримає максимальні знижки. Враховуючи обсяги перевезень, МАУ виграє більше. А ще, враховуючи, що МАУ заборгувала 400 млн. гривень до бюджету, додаткові знижки є подарунком iз неба», — написав Володимир Омелян.
Авіаційний експерт Сергій Хижняк додає: про знижки, які отримує МАУ упродовж останнього часу, взагалі ніхто не говорив. На відміну від знижок для «Райянейра».
«Ніхто цього не аналізував і з прес-конференцією не виходив, — сказав аналітик. — Ми сьогодні не знаємо, у скільки обходиться «Борисполю» мотивування МАУ. Думаю, якщо порахувати, то там усе буде значно цікавіше, ніж iз «Райянейром».
Постраждали за компанію чи низька наповненість літаків?
Найзагадковіший вчинок «Райянейру» у цій ситуації — скасувати також свої польоти зі Львова.
«Ми також шкодуємо, що львівський аеропорт став жертвою рішення київського аеропорту», — написав Девід О’Брайєн, не пояснивши, у чому полягає шкідництво «Борисполя» для львівського летовища.
«Зв’язався з «Райянейром» iз приводу угоди зі Львовом. Отримав відповідь, що ключ — у Києві. До Львова претензій немає, але компанія входить не у міста, а у країни. А з Києва їх банально витурили», — написав львівський мер Андрій Садовий.
Авіаексперти з таким трактуванням не погоджуються.
«Технологія виконання польотів у різні аеропорти України з-за кордону ніяк не пов’язана і не може слугувати виправданням такого «кидалова», — написав у своєму «Фейсбуці» Олександр Ланецький.
Відтак, на його думку, варто розглядати й іншу версію: недостатньо високий попит на квитки.
Тож розпочавши продаж квитків з України ще навесні, компанія, як передбачається, не змогла заповнити свої борти до комерційно прийнятного рівня.
А тому поставила перед «Борисполем» ультиматум: або додаткові знижки, щоби компенсувати втрати, або закриваємо рейси.
У цьому контексті скасування львівських маршрутів виглядає напрочуд логічно: «Райянейр» відмовився від невдалої оборудки і зробив це з апломбом, пояснивши свій крок не банальною необхідністю збільшувати прибутковість, а тиском. Який міг мати місце.
Тож, цілком можливо, що, обираючи між улюбленими проектами нинішнього менеджменту «Райянейру»: стиковочними польотами у Римі та Мілані, фідерними рейсами з кількома трансатлантичними перевізниками та необхідністю повільно розвивати слабенькі українські летовища, очікуючи прибуток не сьогодні і навіть не завтра, дискаунтер ухвалив рішення не на користь нашої країни.
На користь цієї версії — аналіз рейсів «Райянейру» з України. Навіть на перший погляд зрозуміло, що заповнити хоча би до 70%, не кажучи вже про «райянейрівські» показники 90-95%, борт із Києва на Стокгольм—Скавсту буде непросто.
Свого часу від цього напрямку, нагадаємо, відмовився «Віззейр»: через низький рівень наповненості літаків.
Не найкращим варіантом є і рейс Львів—Берлін, на якому «Райянейр» мав конкурувати з «Віззейром».
Хоча великого попиту з Галичини до Східної Німеччини й раніше не фіксували.
Трохи краще з огляду на пасажиропотік виглядав рейс Львів—Вроцлав, але тут також «Райянейр» мав ділитися пасажирами з «Віззейром».
Імовірно, не виправдали сподівань менеджменту і «вікендові» рейси: Львів—Краків і Львів—Будапешт.
Які для консервативних українців виявилися менш привабливими, ніж автобусні рейси, «бусики» та «Бла-бла-кар», які регулярно курсують за цими напрямками.
Відтак ірландці просто могли переоцінити потенціал нашого авіаринку, а схилити їх у цьому напрямку могла влада, для якої прихід «Райянейру» став аргументом вдалих реформ.
Але не зовсім чесна конкуренція та жорстока дійсність зупинили цей проект.
«Для «Борисполя» це був би великий крок уперед», — написав міністр Володимир Омелян. Утiм після бою кулаками не махають.
Попри обережну нотатку комерційного директора «райянів», що колись вони, може, і подумають про прихід в Україну ще раз, зрозуміло, що наразі битва програна.
А «Райянейр», звісно, прийде до нас. Але трохи пізніше, коли в Україні суттєво поліпшиться економічна ситуація.
І тоді конкуренція — чесна чи не дуже — і справді матиме сенс.
