Ковбаса від «Антонова»: чим годують працівників славетного авіабудівного заводу

11.07.2017
Ковбаса від «Антонова»: чим годують працівників славетного авіабудівного заводу

На філії виготовляють екологічно чисту продукцію, тому мають намір створити ковбасний бренд, вироби якого, зокрема, можна буде продавати і в еколавках. (Фото Андрія ТИМОЩЕНКА.)

Філія українського флагмана авіабудування «Антонов-Агро» вже багато років виробляє дещо простішу, але теж важливу продукцію в селі Круглик Києво-Святошинського району.
 
Її потужності розраховані на виробництво вісімнадцяти тонн ковбас щомісяця.
 
Щоправда, через відсутність реалізації завантажені вони відсотків на шістдесят.
 
Зате ковбаса та ковбасні вироби виготовляються тут ще за радянськими стандартами, без «хімії».
 
Власне, гарантія збереження якості і є тією цінністю, якою справді дорожать «антоновці».
 
Хоча кілограм місцевої продукції й коштує сто гривень, тоді як у гіпермаркетах соєву ковбасу можна знайти й по п’ятдесят.
 
— Ми програємо конкуренцію в ціні, але хочемо продовжити виготовляти екологічно чисті продукти. Думаємо над створенням ковбасного бренду, продукцію якого можна буде продавати в еколавках, своїх кіосках та магазинчиках. Наразі у філії немає своїх торгових точок, за винятком заводських та крамниці у Круглику, – каже директор філії «Антонов-Агро» Михайло Михайлович Ступерський.
 
Через нестабільність цін на зерно м’ясна продукція «Антонов-Агро» поки що збиткова. 
 
— Закладали на 2015-й рік за тонну пшениці і кукурудзи, якими годуємо тварин, діапазон ціни 1900—2100 гривень, а закінчили рік із 2600 гривнями за тонну. У минулому році  планували купувати зерно по 2900 гривень за тонну, а вийшло наприкінці року по 4700... Тільки на зерні господарство отримало шість мільйонів збитку, а загалом цей показник минулого року ще більший.
 
Виробництво ковбас і грибів у нас дотаційне. Дохід «Антонов-Агро» приносять лише кінне господарство, Верхнє озеро в літній період, кіоск, кафе та крамниця у селі Круглик», — пояснює директор із соціальних питань і будівництва Держпідприємства «Антонов» Олександр Іванович Педос.
 
Але на «Антонов-Агро» розраховують вивести господарство зі збитків.
 
За попередніми підрахунками фахівців, йому потрібно ще кілька років, щоб стати рентабельним.
 
«Збереження підсобного господарства є одним із пунктів нинішнього трудового договору підприємства», — зазначає керівник проф­спілки на ДП «Антонов» Віктор Петрович Гуска.
 
Усе-таки можливість споживати гарантовано здорову їжу і, відповідно, мати здорових співробітників — теж важлива інвестиція у продуктивність підприємства.
 
Ініціатором створення існуючого у Круглику господарства на початку дев’яностих був генеральний конструктор підприємства Петро Балабуєв.
 
Він вважав, що оскільки щороку підприємство платить державі податки на сотні мільонів гривень, то на потреби підсобного господарства, яке б постачало доброякісну продукцію, може дозволити собі виділити кілька мільйонів.
 
У Києві з промислових підприємств, які мають своє підсобне господарство, залишилося лише авіабудівельне.
 
Ще позаминулого року подібні мали Маріупольський металургійний завод та «Мотор Січ», але через збитковість відмовилися їх утримувати. 
 
Сьогодні на філії «Антонов-Агро» працюють 114 співробітників. Середня зар­плата працівника — трохи більше чотирьох тисяч гривень.
 
Підприємство спеціалізується на вирощуванні свиней, кролів, гливи звичайної, виробництві ковбасних виробів, ловлі риби та виготовленні продукції з неї.
 
Також ця філія надає послуги з оренди альтанок та приміщень для обслуговування урочистих подій та побутові послуги на території Верхнього озера — риболовля, автостоянка, використання волейбольного та футбольного майданчиків.