Купало — найдивовижніше народне свято, в якому тісно переплелися християнські та язичницькі вірування.
Це найкоротша в році ніч, сповнена неймовірних чудес, коли дерева можуть переходити з місця на місце, а папороть, цвіту якої зроду-віку ніхто не бачив, на якусь мить розквітає вогняною квіткою.
Кому вдасться те диво побачити, розумітиме мову тварин і птахів, а також бачитиме, де під землею заховані скарби.
Сміливцю, який зважиться вирушити на пошуки купальської квітки, усяко перешкоджатиме нечиста сила.
Тому варто мати при собі дванадцять разів освяченого ножа — в окреслене ним коло нечисть не наважиться пробратися.
Але то затія — для справжніх екстремалів. Розваги ж більшості зосереджуються на березі якоїсь водойми.
Тут розпалюють ритуальне багаття, вбирають Марену, плетуть вінки і пускають їх на воду. Купальський вогонь ототожнюють із самим Сонцем.
Вважалося, що той, хто перестрибне через багаття, очиститься від усього лихого.
Цей ритуальний вогонь часто розкладали зі старих, непотрібних речей (коли вони згорять, разом із ними піде з людського життя все негодяще).
Традицію збирання «пожертв» для купальського вогню спостерігала на Волині, а потім описала Леся Українка:
«Хлопці тягнуть по селі солом’яного козуба, а назустріч їм виходять люди і роблять перейму, себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики — все те знадобиться для купальського вогнища. Таких перейм буває багато, і хлопці ледве можуть забрати все паливо».
Попіл із купальського вогнища вважали сильним оберегом — його закопували під ворітьми, щоб нечиста сила в двір не ходила, та посипали стежки.
Неймовірним видовищем було й запалення вогняго колеса, яке зрештою топили в річці.
Оскільки в дохристиянські часи Купала святкували 21-22 червня — у день літнього сонцестояння, то вогняне колесо, яке котилося до води, нагадувало, що Сонце відтепер повертає до зими — «котиться» до спочинку.
І справді — день поступово зменшуватиметься й до кінця літа стане геть куценьким, а ніч — дедалі довшою.
Християнська церква в цей день вшановує Івана Хрестителя, який народився 7 липня.
Згідно з християнською вірою, саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.
І саме про нього сказав Спаситель, що немає більшого від народжених жонами, ніж Іоан.
Тому цього дня слід сходити до храму, прославити Хрестителя Господнього та звернутися до нього з молитвою.
«Для багатьох і багатьох поколінь українців «Іван» і «Купало» вже нероздільні; про це свідчить безліч пісень із давніми архаїчними мелодіями і приспівами: «Купала на Йвана!», «Іване, Йване!», «Купайла! Грало сонечко на Йвана!» тощо, — наголошує народознавець фольклорист Катерина Міщенко.
— Відтак в одних районах Купала святкували у ніч проти Св. Івана — 6 липня за новим стилем, а в інших — власне на Св.Івана, 7 липня».
Нагадаємо, що у п'ятницю Купала можна відсвяткувати у столичному Експоцентрі (ВДНГ), де відбудеться концерт «Вогняної квітки» Каті Чілі просто неба, а 8 та 9 липня купальські забави триватимуть у парку «Київська Русь» (с. Копачів під Києвом) — тут відвідувачам запропонують квест із пошуку квітки папороті та насичену театралізовану програму.
ДО РЕЧІ
Додамо, що зазвичай у ці липневі дні погода тішить справжнім теплом. Але цьогоріч купальські ночі будуть доволі прохолодними — всього 10-12 градусів із позначкою плюс.
Та й удень буде зовсім не спекотно — до 21-23 градусів. Лише в неділю, за прогнозами Українського гідрометцентру, очікується підвищення температури — до 24-26 градусів тепла.
А от обридливі сильні вітри й надалі докучатимуть.
