В Україні продовжує укріплюватися національна валюта.
Так, станом на вчорашній день Національний банк підвищив курс гривні на три копійки: до 25,94 гривні за долар проти 26,02 у понеділок.
Цікаво, що відбувається цей процес усупереч більшості прогнозів аналітиків, які вбачають значно більше підстав для девальвації гривні, ніж для її посилення.
Отже, якщо фінансисти мають рацію, то нинішній високий курс нацвалюти може стати піковим, — і надалі гривня повільно, але падатиме.
Цілком доступний долар
Учора за один євро давали 29,55 гривні, за десять рублів — 4,4 грн.
Курс в обмінних пунктах при купівлі знизився на 5 копійок і становив 26,08 гривнi.
Приблизно на таку ж саму величину подешевшав долар, і під час продажу, вчора він становив 25,81 грн.
Злегка, на три копійки, подешевшав євро: до 29,86 гривнi.
За статистикою, наша національна валюта гривня упродовж минулого місяця зміцнилася на 1%. Із початку року — на 4%.
Національний банк України у своєму макроекономічному та монетарному огляді за минулий місяць пояснює ситуацію так: із початку нинішнього року в державі зросли надходження валюти від нерезидентів — у порівнянні з її відтоком, і саме це сприяло зміцненню гривні.
Така тенденція, до речі, дозволила не тільки забезпечити стабільний курс іноземних валют, а й дала змогу регулятору купувати валюту для поповнення міжнародних резервів.
Відтак позитивне сальдо купівлі Нацбанком валюти на міжбанківському валютному ринку становило близько 300 млн. доларів у червні й 1,4 млрд. доларів — iз початку року.
Цікаво, що принаймні червневе зростання курсу гривні відбулося всупереч усім прогнозованим тенденціям.
І, відповідно до логіки подій, уже в червні ми мали отримати падіння.
Приблизно такі ж, доволі невтішні, прогнози нам дають і на липень.
Головний аргумент — несприятлива кон’юнктура для наших товарів на світових ринках плюс ціла низка внутрішніх проблем.
Обставини проти гривні
Тож у липні аналітики очікують значно сумніших перспектив для національної валюти.
За прогнозами аналітиків компанії «Форекс Клуб в Україні», курс гривні на готівковому ринку перебуватиме в коридорі 26-27,2 грн. за долар.
«У липні, в період низької ділової активності, валютний ринок реагуватиме на загальні тенденції в економіці, а також на баланс попиту і пропозиції», — каже старший аналітик «Форекс Клубу» Андрій Шевчишин.
На його думку, цілком iмовірно, що на ринку домінуватимуть девальваційні очікування і гривня девальвуватиме на тлі гальмування процесу відновлення економіки, блокади ОРДЛО і погіршення показників аграрного сектору.
«Середньомісячні річні темпи падіння виробництва в металургії в лютому-березні становили 6,3%, у коксохімії — 24,5%, у видобувній промисловості — 9,3%», — продовжує аналітик.
Негативними для гривні є і тенденції на світових ринках.
«Ціни на пшеницю з початку другого кварталу знизилися на 0,3%, на ячмінь — на 6,8%, — каже Шевчишин.
— Утiм на кукурудзу ціна зросла на 1,1%, на соняшникову олію — на 2,3%. Але при цьому впала ціна на залізорудну сировину та металургійну продукцію, — відповідно, на 29% і 5%. А враховуючи не лише падіння цін, а й обсягів експорту, можна очікувати падіння надходження валюти до України».
Поліпшити ситуацію, на його думку, може співпраця з МВФ.
«Сьогодні вона є важливою складовою стабільності гривні, а також дозволяє розраховувати на вихід на зовнішні ринки капіталу для реструктуризації майбутніх виплат із зовнішнього боргу. Якщо ж співпраця з кредиторами призупиниться, девальваційні настрої наростатимуть», — резюмує експерт.
Такої ж думки заступник директора аналітичного департаменту компанії «Альпарі» Наталія Мільчакова.
«Минулого тижня найбільші державні підприємства і відомства країни стали жертвою безпрецедентної за масштабами кібератаки, — каже вона.
— Кібератака спричинила хвилювання на валютному ринку країни і посилила попит на долари. Важливо наголосити, що кібератака ускладнила проведення податкових платежів через інтернет, що призупинило попит на гривню, характерний для кінця місяця».
Свiй вплив на курс гривні матиме і скасування державного регулювання цін на продукти харчування.
«Попри те, що в довготерміновій перспективі воно сприятиме залученню додаткових інвестицій у сільське господарство та харчову промисловість, у короткотерміновій перспективі здатне спричинити зростання інфляції, що може викликати тиск на гривню», — додає Мільчакова.
Тож уже цього тижня аналітики очікують початок зниження курсу гривні. Короткотермінова мета — 26,09-26,1 грн.
НЮАНС
МВФ без «земельного питання»
За наразі неофіційними даними, Міжнародний валютний фонд погодився вилучити земельну реформу із переліку головних вимог для отримання Україною чергового траншу кредиту «стенд бай».
Як повідомили у ЗМІ, «Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного, і Крістін Лагард, глава МВФ, погодилася».
Таким чином земельна реформа, на яку в Україні чекають уже стільки років, знову відкладається.
Причина: законодавча база виявилася неготовою для радикальних змін.
У цьому нібито переконалася і сама місія Міжнародного валютного фонду, яка заявила про необхідність технічного доопрацювання законопроектів та їх підтримку в парламенті.
А ТИМ ЧАСОМ...
Наказуємо вийти «з сутінків»
В Україні, якщо вірити представникам влади, стрімко скорочується обсяг тіньової економіки.
Так, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у минулому, 2016, році вона становила 34% від офіційного ВВП. А у попередньому, 2015-му, році — 40%.
Таким чином, маємо скорочення «тіні» на шість відсотків.
Як вважають у Мінекономіки, детінізація стала результатом закріплення макроекономічної стабільності й відновлення економічного зростання.
Також переходу економіки на офіційні рейки, на думку чиновників, сприяло покращення бізнес-клімату в умовах проведення політики дерегуляції підприємницької діяльності, що, у свою чергу, сприяло зростанню довіри інвесторів і нарощуванню припливу прямих інвестицій.
Утім навіть 34% роботи «на чорно» — це також багато. І подолання цього явища, як стверджується, гальмується кількома чинниками: збереженням значних викликів стабільності фінансової системи країни в умовах триваючого банкрутства банків і виведення їх iз ринку; напругою в міжнародних відносинах з Росією; наявністю непідконтрольних владі територій, утворених під час військової агресії на території країни; низькою довірою до інститутів влади.
