Квадратний червонець: Нацбанк ввів в обіг оригінальну монету
У Нацбанку презентували незвичайну монету номіналом 10 гривень квадратної форми та з оригінальним малюнком, присвяченим технологічному прогресу в країні. >>
Чорна діра «Приватбанк»: НБУ і силовики говоритимуть з Коломойським «по-поганому»
04.07.2017
Ігор Коломойський ще перед націоналізацією «Приватбанку» запропонував владі цілу низку заходів із повернення виведених коштів, виконувати які... не був зобов’язаний.
Період чуток і здогадок щодо найбільшої української націоналізації, схоже, добігає кінця.
Із грудня минулого року країна намагається зрозуміти, що це було: чи влада привласнила собі прибуткову фінустанову, найбільший в Україні «Приватбанк», як стверджують одні, чи і справді уряд разом із Нацбанком рятували системний банк, з якого власники вивели кошти, як кажуть інші.
Аби не платити, зверніться до суду!
Міністерство фінансів оприлюднило документ, в якому Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов — колишні власники «Приватбанку» — просили Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана придбати акції банку та вирішити питання з його подальшою капіталізацією.
Такий вихід у публічну площину став можливим після того, як Ігор Коломойський замість того, аби виконувати свої фінансові зобов’язання, дані перед націоналізацією, розвернув активну діяльність у судах, позиваючись до держави у справі «Привату».
Першого липня, як відомо, сплив термін, коли екс-акціонери «Приватбанку» мали реструктуризувати кредити пов’язаних із ним компаній.
Сумніви, що олігарх дотримається свого слова, почали зникати ще понад місяць тому. Ігор Коломойський подав ще один позов у суд до Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства фінансів і «Приватбанку».
У ньому Коломойський просить визнати протиправним і скасувати неназване тут рішення. І вже 14 червня суд відкрив провадження за позовом Коломойського до низки державних органів і вже державного «Приватбанку».
Рішення у цьому питанні має бути ухвалено 18 липня.
Раніше заступник голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що Ігор Коломойський заперечує в суді рішення про визнання «Приватбанку» неплатоспроможним і його націоналізацію.
Перший позов бізнесмен подав ще 9 червня. Від адресувався НБУ про розірвання договорів про поручництво.
Іншими словами, подібну поведінку можна було трактувати, як втілення відомого бізнес-принципу: «Борги виплачують тільки боягузи».
І дочекавшись дати, коли сплив термін добровільної реструктуризації, влада пішла у наступ. Учора стало відомо: влада спробує діяти силою.
Тобто, намагатиметься примусово погасити борги екс-власників «Приватбанку».
«Держава та «Приватбанк» перейшли до юридичної процедури стягнення та реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої наразі не можуть бути розголошені», — повідомили у «Приватбанку».
Передбачається, що банківська процедура буде подібною до звичайної процедури стягнення у разі прострочки боргів, тож мова переважно про примусове стягнення.
Обіцяти — це не означає. Нічого...
В оприлюдненому «компроматі» влада перелічує невиконані обіцянки Ігоря Коломойського, які він дав перед націоналізацією «Приватбанку».
Пункт номер один: забезпечити повний і безперешкодний доступ у приміщення і до операційних систем банку.
Як на момент заходу туди нової адміністрації, так і пізніше. Пункт другий: не чинити тиск на органи державної влади та їх уповноважених представників, а також призначених нових керівників банку.
Пункт третій: забезпечити до 1 липня 2017 року реструктуризацію кредитів, наданих певним юридичним особам. Перелік цих юросіб у листі відсутній.
Документ, утім, передбачає можливість пролонгації строку реструктуризації кредитів банку до 2018 року. Але за однієї умови: якщо до 1 липня буде реструктуризовано 75% кредитів.
Наступний пункт — конвертувати всі зобов’язання пов’язаних з акціонерами компаній у капітал банку.
Також — обіцянка реструктуризувати на ринкових умовах кредитний портфель «пустих» компаній шляхом проведення існуючих кредитів на операційні компанії, які мають реальні джерела походження доходів. Із визначенням чітких термінів їх погашення.
Ще одна обіцянка — оформити заставу за взяті кредити за ринковою ціною.
І, нарешті, два останні пункти: узгоджувати з органами влади свої комунікації з громадськістю, також не робити жодних кроків, які не відповідали б вимогам законодавства чи нормам банківської практики.
Або якщо ці кроки можуть мати негативний вплив на капітал банку.
Тож, як ми бачимо, каменем спотикання у відносинах між державою та олігархом номером один залишається третiй пункт.
Повертати виведені кошти колишні власники «Привату», схоже, не планують.
Ну і, як стверджують самі представники Національного банку, ніхто особливо й не сподівався, що Ігор Коломойський раптом захоче повернути «виведене непосильною працею».
«Це була не угода, не нотаріальне зобов’язання. Це був лист. Відповідно, якби навіть у цьому листі було написано «Я зобов’язуюсь», то жодних юридичних наслідків для колишніх власників він не ніс би. Для нас це було радше виявленням доброї волі з їхнього боку», — цитують ЗМІ першого заступника голови НБУ Катерину Рожкову.
Слово за прокурорами
Коли цей номер готувався до друку, свою точку зору на перипетії із «Приватбанком» висловили Генеральна прокуратура України, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно «Приватбанку» та пов’язаних iз ним структур — понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ «Приватофіс», — сказав Генпрокурор Юрій Луценко.
За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету «Приватбанку».
«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує низку працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси у «Приватбанку», — додав Луценко.
Раніше повідомлялося, що великі суми коштів із «Привату» виводили вже перед самим банкрутством фінустанови.
Скажімо, 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов’язаною з «Приватбанком», кредитні договори на суму 389 млн. доларів, 60 млн. євро і відобразило заборгованість у балансі банку.
Також у ці дні було укладено кредитний договір iз ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд. гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» на суму понад 136 млн. гривень.
