Вчені Extreme Light Laboratory («Лабораторія екстремального світла») Університету штату Небраска в місті Дінкольн (США) запустили в дію лазер Diokles (на честь давньогрецького античного героя), який випромінює світло в мільярд разів яскравіше, ніж Сонце.
Це найпотужніше світло, яке на даний час вдалося створити людству.
Пристрій має допомогти у спостереженнях взаємодії між світлом та матерією.
Група вчених під керівництвом доктора Дональда Амстедтера скерувала лазерний пучок в електрони, які підвішені в гелію.
Вчені реєстрували, яким чином фотони, які, згідно з теорією корпускулярно-хвильового дуалізму, є одночасно і частинкою, і хвилею, розпорошуються в поодинокому електроні.
Явище падіння світла на поверхню і наступного його розпорошення спричиняє те, що ми можемо бачити.
Однак окремий електрон розпорошує лише один фотон, а реєстрація такого явища є надзвичайно складною.
Під час експериментів ученим вдавалося зареєструвати таке явище лише раз на чотири місяці.
Раніше вченим вдалося розпорошити невелику кількість фотонів на окремому електроні.
Але тепер, завдяки лазеру «Діоклес», ученим вдалося зробити таке майже на тисячі фотонів. Надзвичайно інтенсивне світло стало причиною того, що і фотони, і електрони поводилися інакше, ніж зазвичай.
«Коли ми маємо справу з настільки неймовірно яскравим світлом, то змінюється і характер розпорошення світла, явища, завдяки якому людське око може бачити», — стверджує доктор Амстадтер.
Він вказує, що після подолання певної межі яскравості відбувається зміна кута, форми та довжини хвилі розпорошеного світла.
«За нормальних обставин, коли ми освітлюємо якийсь об’єкт, він буде більш яскравим, коли ми застосуємо сильніше світло. Але поза цим буде виглядати так само. Та під час нашого експерименту світло змінювало вигляд об’єкта. Воно відбивалося під різними кутами, в залежності від яскравості, мало різні кольори», — додає вчений.
Дослідження американських науковців знайдуть практичне застосування в медицині, промисловості та в галузі громадської безпеки.
Цей метод дозволить у майбутньому виявляти мікроскопічні злоякісні пухлини чи групи пошкоджених тканин, які сьогоднi залишаються невидимими при обстеженні за допомогою звичайних рентгенівських апаратів.
Результати досліджень також допоможуть у розвитку напівпровідникових технологій чи при створенні апаратури для сканування людей і багажу в аеропортах, яка матиме надзвичайно високу чіткість.
