Два кити «бензинової мафії»: чому українці змушені переплачувати за пальне

30.06.2017
Два кити «бензинової мафії»: чому українці змушені переплачувати за пальне

Ціни на українських автозаправках живуть, не помічаючи ні курсів валют, ні нафтових ф’ючерсів.

Здешевлення нафти на світових ринках, а також стабільність курсу української національної валюти разом спричинили незначне зниження вартості нафтопродуктів на вітчизняних заправках.
 
За останні кілька тижнів пальне стало дешевшим у середньому на 50 копійок.
 
Станом на вчорашній день літр бензину А-95 обходився автовласникові у 24,67 грн., а дизельного пального — 22,39 грн. Утiм численні експерти запевняють: вартість автомобільного пального в нашій державі суттєво завищена.
 
Кожен із нас знає цю дивну аксіому: як тільки у світі дорожчає нафта або ж в Україні падає курс гривні, нафтотрейдери миттєво піднімають вартість бензину. Причому синхронно.
 
І з точністю до копійки! Якщо нафта дешевшає, що останнім часом буває доволі часто, а гривня залишається стабільною або навіть росте щодо долара, то вартість бензину зазвичай... залишається на одному й тому ж рівні. 
 
Подібні парадокси мають свідчити про одне: на ринку відсутній належний рівень конкуренції. Великою мірою бензин в Україні мав дешевшати вже у квітні.
 
Тоді, як ми пам’ятаємо, укріплялася валюта і водночас дешевшала нафта.
 
Але вартість деяких популярних сортів бензину, навпаки, зросла! Такий феномен експерти пояснюють просто: продавцеві не варто реагувати на подібні фактори, адже їхній товар все одно куплять!
 
Антимонопольний комітет, про бездіяльність якого не писав тільки лінивий, зберігає спокій. І заявляє: наразі жодних скарг не надходило.
 
А якщо раптом і надійдуть, то особливої реакції з боку АМКУ усе одно не буде. Принаймні реакції, яка би змусила трейдерів торгувати чесно. 
 
У сусідній Польщі, до речі, вартість бензину із квітня знизилася на 10%. І нині цей процес продовжується.
 
Там неможливо побачити такий «український феномен», як однакові ціни на різних заправках. Ба, навіть в одній мережі, і навіть якщо заправки розміщені на невеликій відстані одна від одної, вартість бензину буде різною.    
 
«Ринок реагує [на тренди здешевлення чи здорожчення нафти] впродовж кількох днів. Як тільки з’являється тренд до зниження, пальне на станціях починає дешевшати», — каже голова установи з охорони конкуренції і споживачів (Польща) Марек Нехцял.
 
«Європейські трейдери працюють більш ритмічно і швидше реагують на зміни. Є кілька країн у Європі, де ціна на стелі змінюється щоденно», — погоджується з ним аналітик Олександр Сіренко.  
Причому Польща, хоча і має власну нафтопереробку, практично повністю залежить від поставок російської нафти. І цей факт зовсім не завадив їм створити абсолютно конкурентний ринок. 
 
У Польщі згадують: ситуацію з паливом, схожу на нинішню українську, їх держава переживала до моменту вступу республіки до Євросоюзу. 
 
До моменту запровадження суворого антимонопольного законодавства трейдери також бавилися «у монополію».
 
Схема така: один із трейдерів тривалий час тримає ціни на високому рівні, а потім, різко опустивши їх, займає більшу частину ринку.
 
Сьогодні ж, коли штрафи за подібне самоуправство можуть позбавити компанію шансів на подальшу діяльність, порушувати закон не ризикує ніхто. 
 
Ще однин нюанс, який боляче б’є по кишенях українців, — маржа, тобто, прибуток власників АЗС. Як підрахували експерти, дві найбільші наші автозаправні мережі — ВОГ і ОККО — заробляють на одному літрі близько 4-5 гривень.
 
Це становить 23-25% рентабельності. Хоча європейські трейдери заробляють у кращому випадку 5%. 
 
Виходів для держави є кілька: налагодження нарешті нормальної роботи Антимонопольного комітету, а також залучення нових гравців на наш ринок, які зможуть похитнути існуючі тут трастові змови.
 
Які не доведені, але про існування яких говорив навіть АМКУ.
 
А також усе ж таки реалізувати один із численних бізнес-проектів із спорудження власного нафтопереробного заводу, який би допоміг краще наситити ринок.  
 
Вихід для споживача — скраплений газ. Після кількох витків турбулентності та намагань контролювати його наразі експерти обіцяють на ньому штиль і цінову стабільність.