Європейська космічна агенція (ESA) остаточно схвалила місію LISA (Laser Interferometer Space Antenna, космічна антена лазерного інтерферометра), головне завдання якої — пошук гравітаційних хвиль.
Цей проект має стати однією з найбільших наукових програм 2030-х років, повідомляє Бі-Бі-Сі.
У рамках місії три ідентичні супутники проекту LISA, розташовані на відстані 2,5 млн. кілометрів один від одного і з’єднані лазерними «плечима», обмінюватимуться лазерними променями.
Три супутники реєструватимуть викривлення простору і часу, які виникли через космічні катаклізми, наприклад, злиття велетенських чорних дір.
Нещодавно наземні лабораторії США почали вловлювати гравітаційні хвилі, що йдуть від злиття об’єктів, маса яких у 20-30 разів більша за масу нашого Сонця.
Відправляючи обсерваторію в космос, вчені сподіваються виявити джерела гравітаційних хвиль, які перевершують масу Сонця в мільйони разів.
А також простежити їхню активність до самого краю Всесвіту, доступного для спостереження.
Перед нами відкриваються неосяжні можливості пізнання гравітації та принципів її дії.
Можливо, навіть знайдуться невеликі похибки в рівняннях Ейнштейна, що досі вважалися бездоганними.
«Ми й гадки не маємо, які відкриття нас чекають, але, здається, ми можемо підійти до межі, яка відділяє гравітацію від квантової фізики. Проект може наблизити нас до цієї мети», — розповідає науковий директор ESA, професор Альваро Хіменес Каньєте.
Гравітаційні хвилі були одним із прогнозів Загальної теорії відносності. Технологію виявлення цих хвиль розробляли десятки років.
Вони є викривленнями у часі й просторі, спричиненими великими зрушеннями.
Рухаючись із прискоренням, маси викликають хвилі, які поширюються зі швидкістю світла.
Джерела, які можна при цьому виявити, включають чорні діри, що зливаються, і нейтронні зірки.
Лазерний інтерферометр гравітаційно-хвильової обсерваторії (LIGO) спрямовує промені у довгі тунелі у формі літери L; гравітаційні хвилі збурюють світло.
Виявлення гравітаційних хвиль відкриває перед людством кардинально нові можливості для вивчення Всесвіту.
На засіданні в Мадриді Комітет ESA з наукових програм ухвалив рішення — надати програмі LISA статус однієї з флагманських місій агенції.
Це є запорукою паралельного проведення галузевих досліджень для пошуку найкращого способу розробки місії.
Коли вчені відзвітують про результати і стане зрозумілим принцип розподілу обов’язків у розробці супутників між державами-членами ESA, Комітет може зібратися знову для формального «затвердження» проекту.
На цьому етапі місія стане реальністю — почнеться виробництво самого обладнання.
Роль і внесок міжнародних партнерів — це одне з нагальних питань, яке необхідно вирішити якомога швидше.
Свого часу проект LISA планували розподілити порівну між Європою та США.
Потім, 2011 року, американці відмовилися від участі з посиланням на фінансові труднощі.
Європа ж продовжила розробки — і торік навіть запустила космічний прототип для тестування ключових технологій.
Але після того, як лабораторії у США підтвердили існування гравітаційних хвиль, американці прагнуть повернутися в проект. І їх можна зрозуміти.
Попередній болісний розрив змусив ESA обмежити будь-яку подальшу участь міжнародних партнерів до 20 відсотків, щоб знову не залишитися біля розбитого корита.
Приблизна дата запуску супутників LISA — 2034 рік. Однак процес обіцяють прискорити і здійснити запуск 2030 року, і пов’язано це з величезною цікавістю до науки про гравітаційні хвилі.
На тому ж засіданні Комітет з наукових програм також формально схвалив космічний телескоп PLATO, завдання якого — виявляти нові планети.
Цей телескоп пройшов етап відбору ще 2014 року (ось скільки часу забирають усі стадії затвердження космічної місії). Запуск PLATO заплановано на 2026 рік.
