Віце-президент Глобального союзу вчених за мир: Людям потрібна нова ідея буття

23.06.2017

Людина володіє величезними ресурсами і можливостями.

Наша газета вже повідомляла про перший світовий саміт «Наука і мир: Перевірені рішення проблем насилля та глобальних конфліктів», який відбувся в Києві за ініціативи Глобального союзу вчених за мир, що об’єднує велику кількість країн світу.

Війни, терористичні акти, знищення природи, яка несе за собою глобальні зміни клімату...

Всі ці людські діяння змушують визнати: населення нашої планети хворе як фізично, так і психічно. Чи є від цього ліки? Вчені стверджують, що є.

Але передусім людина має усвідомити своє призначення, зрозуміти й вивчити правила життя у Всесвіті.

Про це детально розповів у своїй доповіді на саміті Василь Крутов, доктор юридичних наук, професор, віце-президент Глобального союзу вчених за мир з розвитку та колишній керівник Антитерористичного центру.

Найважливіші тези з його доповіді — читайте в нашому матеріалі.

Наша доля починається не зі слова чи вчинку, а з нашої думки

Свідомість — це головний ресурс життєдіяльності людини. Та чи навчилися люди в ході історії по-справжньому бути свідомими?

Чи користуємося ми своїм Розумом сповна, зокрема й для того, щоб зрозуміти і застосувати воістину безмежні ресурси нашої свідомості? Очевидно, що ні.

У наші дні завдяки досягненням учених у найрізноманітніших галузях — квантовій фізиці, молекулярній біології, трансперсональній психології, епігенетиці й інших — наука про свідомість вступила в епоху революційних відкриттів.

Немає ніяких сумнівів, що їх широке застосування на практиці змогло б перетворити і життя людства в цілому, і життя кожної людини зокрема.

Але в тому-то й річ, що люди здебільшого погано володіють свідомістю, часто керуються не розумом, а розсудком, живуть у старій матеріалістичній парадигмі «мати» і погано собі уявляють, що означає насправді «бути».

І це не дивно, адже ні в дитинстві, коли нас виховують батьки, ні в юності, коли нас учать учителі, ні пізніше, коли ми стаємо дорослими і нібито «свідомими», нам не дають істинних знань про свідомість, не передають навичок застосування на практиці його безмежних можливостей.

Для того, щоб переконатися в правдивості цих слів, досить оцінити ситуацію у сфері глобальної безпеки.

На всіх континентах, як пожежі, поширюються гарячі і гібридні війни, тероризм та інші форми масового насильства.

А всі системи безпеки, які склалися на сьогодні, демонструють свою неспроможність.

Причину цьому слід шукати не в економічних або цивілізаційних протиріччях, а набагато глибше.

Відповідальність за поразку несе та матеріалістична картина світу, яка лежить в основі сучасного розуміння «суспільного порядку».

У ній людина апріорі розглядається як тварина-хижак, чия поведінка зводиться до постійних конфліктів із сусідами і боротьби за територію, а війна є не лише основою відносин між державами, соціальними групами, індивідами, а ледве чи не законом самого буття.

Впродовж останніх тисячоліть технології насильства як засоби нейтралізації зовнішніх загроз були домінуючими як у структурах безпеки, орієнтованих на війну, так і в аналогічних структурах, орієнтованих на мир. І це глухий кут.

Подальше вдосконалення засобів убивства і контролю не допоможе людству вигнати демонів війни, об’єднатися і зробити новий стрибок у розвитку.

Нам, як біологічному виду, що створив ноосферу і що розвивається разом із планетою Земля, потрібна нова ідея буття, нова світоглядна парадигма розвитку.

У наші дні дедалі більше фізиків, психологів та інших фахівців роблять висновок про те, що свідомість має «квантову природу», іншими словами — природу не біологічну, а інформаційно-енергетичну. Їхні висновки, що «фізичний» мозок як такий не породжує свідомість, як досі пишуть у підручниках.

Можливо, комусь важко погодитися з цим, але все з точністю до навпаки: мозок є функцією свідомості і є приймачем-передавачем послань зовнішнього середовища.

Свідомість вищого розуму — це універсальне інформаційно-енергетичне поле, здатне індукувати прояви свідомості у живих істот в мірі, прямо пропорційній рівню їхнього розвитку і потреб.

Таким чином, індивідуальна свідомість можлива лише в тій мірі, в якій вона до цього універсального інформаційного поля підключена.

Також нетрадиційно слід підходити до розуміння нашого мислення. Думка — універсальна форма енергії, і сила її колосальна.

Ми навіть не розуміємо, що своїми думками, емоціями, відчуттями, вчинками ми і творимо, і руйнуємо цей світ.

Наша доля починається не зі слова, не з дії або вчинку, вона починається з нашої думки.

Людина лише тоді зможе зробити щось значне і корисне для себе і для інших, лише тоді буде по-справжньому почута і сприйнята суспільством, здорова, успішна і щаслива, коли навчиться повноцінно контролювати свої думки і направляти їх у потрібне русло.

А чи вміємо ми це робити? Ми досі дуже погано розуміємо, що наші думки здатні матеріалізуватися, і, таким чином, формувати і створювати нашу реальність.

Вони збуваються в іншому вимірі — в інформаційно-енергетичному полі, а наш мозок відпрацьовує лише наслідки процесу мислення — його результат.

Наочна, хоч і украй спрощена аналогія цьому — комп’ютер. Не машина думає, на ній думають!

Людина приходить у життя гігантом, а йде з нього ліліпутом

Ще в 30-ті роки минулого століття Володимир Вернадський розробив теорію ноосфери, в основі якої була закладена думка про планетарне значення людської свідомості. Її підтримали багато відомих учених і мислителів світу.

Величезна заслуга Вернадського в тому, що саме він осмислив ноосферний проект як основу нового світогляду.

Одним із дуже важливих тверджень його теорії є посил про те, що потрібно починати загальнолюдські трансформації, про які ми сьогодні говоримо, із зміни свідомості кожної окремої особи.

І якщо зараз цю тезу розглядати через призму проблем безпеки, то ми повинні визнати, що, врешті-решт, саме конкретний індивідуум спускає курок, підриває і скидає бомбу, направляє автомобіль, начинений вибухівкою, в натовп ні в чому не винних людей.

З іншого боку, такі ж живі люди запобігають терористичним актам, вирішують конфлікти, зупиняють війни.

Особа, а саме її свідомість — це «альфа» і «омега» безпеки, вона є і загроза, і порятунок від неї. І цей висновок нам необхідно розповсюдити на всі сфери людської діяльності, а не лише на безпеку.

Кожна людина — це персоніфікована свідомість, яка за рахунок складної системи енергоінформаційних каналів приєднана до Всесвіту за принципом зворотного зв’язку.

Що це все означає, якщо йдеться про життя середньостатистичної людини?

Знову скажемо, що найчастіше думки керують людьми, а не навпаки. Добре, якщо це думки благі.

Але наше «Я» кишить численними ментальними «вірусами», що змушують нас витрачати сили та енергію казна на що.

Почуття образи, провини, страху, тривоги, злості, заздрості, гордині, смутку засмічують нашу пам’ять, вже в проекті спотворюють наше майбутнє, заважають нам приймати правильні рішення і користуватися інтуїцією.

Вони спотворюють людські відносини на всіх рівнях соціальної взаємодії.

Їх дія — причина того, що з віком ми частенько не накопичуємо, а розбазарюємо наш енергетичний потенціал, перестаємо бути геніями, якими народилися.

На жаль, слід констатувати, що людина приходить у життя стовідсотковим гігантом, але через незнання своєї природи і проявленої слабкості йде з нього звичайним ліліпутом.

Причому вона не лише не використала, але й не знала, якими насправді величезними ресурсами і можливостями у своєму житті володіла.

Біда в тому, що традиційна парадигма нашої цивілізації забороняє людині розвиватися в ноосферном напряму, оголошуючи все, що не вкладається в уявлення сучасної академічної науки, забобоном, невіглаством тощо.

Довго такий підхід до пізнання виправдовувався тими неймовірними матеріальними і соціальними благами, які несе людству втілення в соціальне життя результатів науково-технічного прогресу.

Але водночас ми бачимо, до яких небезпечних наслідків він приводить сучасний соціум.

Адже ніхто не заперечуватиме, що зброя масового враження, яка поставила під загрозу знищення людства, була створена наукою.

«Що віддав — те твоє»

Людству потрібна нова світоглядна парадигма розвитку. Для чого? — По-перше, щоб виконати свою місію й стати краще. По-друге, щоб у цьому житті добитися успіху й бути здоровим.

Щоб облаштувати свій життєвий світ, знайти любов і виховати гідне потомство.

Щоб з іншими людьми побудувати благополучне і доброзичливе суспільство без бідності і насильства, улаштувати ноосферу Землі й інтегруватися з її біосферою в єдине живе ціле.

Щоб підняти мислення до вищих висот.

Від народження в нас закладено невичерпний ресурс фізичних, психічних і духовних сил.

Але часто внаслідок догматичного виховання, недоліку знань, через культурні й ідеологічні забобони людина його ігнорує.

Ось і бігає по колу життя, як цирковий кінь, не знаючи до пуття ні себе, ні свого призначення, і при цьому продовжує вважати себе «володарем всесвіту».

Біда в тому, що всі її злі й погані думки, помилкові установки і порожні бажання теж матеріальні. Це їх канонада звучить в гуркоті терактів і воєн, в гулі техногенних і природних катаклізмів.

Істина в тому, що такі «господарі» не потрібні ні нашій планеті, ні космосу.

Як же вирішити насущні проблеми нашого буття? Як зробити навколишній світ безпечним і добрим, а життя людини — успішним і щасливим?

Для цього необхідно рішуче впроваджувати в життєву практику людей знання про їх істинну природу і невичерпні інтелектуально-енергетичні ресурси, про глибинний і тісний взаємозв’язок людини і космосу, про сакральну роль вселенської свідомості в бутті і розвитку нашої ноосфери.

Мислення в цих категоріях ми і звемо духовною парадигмою.

Ми переконані, що людина, яка будує своє мислення і своє життя, згідно з нею, апріорі не може бути злою і жорстокою, неуспішною і хворою, самотньою і нещасною.

Її доля — внутрішня свобода, творчість і служіння, служіння собі, сім’ї, соціуму, країні і нашому загальному дому.

Закон космосу «Що віддав — те твоє» ніхто не відміняв. Віддав хороше — отримав хороше, віддав погане — отримав погане.

Чи не тому часто бачимо, що події, як нам здається, відбуваються нібито випадково. Але ж ми знаємо, що випадковостей, як таких, не буває.

Все стається за законами, встановленими природою, яких, на жаль, більшість людей просто не знає, а значить, не керується ними, не дотримується їх, не шанує.

Адже знання, у тому числі й негативних дій цих законів, а також їх слухняне дотримання може стати величезною силою застереження і недопущення людьми прояву зла і насильства.

Водночас знання людиною своєї природи і тісного зв’язку зі Всесвітом здатне успішно вирішувати найскладніші проблеми безпеки, як на рівні окремої особи, так і світового соціуму в цілому.

Неможливо переоцінити, наскільки важливо для кожної людини з дитинства отримати знання про свою справжню природу.

Вони здатні перевернути її уявлення і про світ, і про саму себе, вони здатні підняти його на небачений рівень розвитку.

Тому починати революцію в умах необхідно з тієї сфери, де люди засвоюють знання і вибирають життєву дорогу, тобто в освіті.

Задля цього ми почали реалізовувати в Україні проект «Ноосферної освіти».

У 2016-17 навчальному році нам вдалося сформувати групу вчених і представників системи освіти, які за підтримки структур Національної академії наук України, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук та інших впливових профільних і громадських організацій і декількох вишів розпочали науково-освітній пілотний проект.

Його суть полягає у розробці комплекту навчально-методичних матеріалів для всіх рівнів освітньої системи (дошкільні заклади, середня школа, університети).

Перша в історії України альтернативна програма вже розроблена і може бути представлена широкій громадськості.

«Філософія сучасного суспільства», як перший модуль загального проекту (а в цілому передбачена серія навчальних матеріалів), цього року почне апробацію в загальноосвітніх навчальних закладах.

Є позитивний досвід викладання нової парадигми пояснення світу, людини і його свідомості й у вищих навчальних закладах. Далі ми бачимо своє завдання у створенні системи перепідготовки вчителів і викладачів вишів.

Великі надії покладаємо також на науково-освітню Академію ноосферного розвитку, яка зараз створюється як базова системоутворююча складова цього проекту.

Я абсолютно переконаний, що знання про те, як зберегти здоров’я за допомогою роботи з енергіями, як добитися успіху, навчившись володіти своєю свідомістю, повинні стати доступні всім і перетворитися на навчальні технології.

Це нова система знань про природу людини, система, яка здатна нас повернути до самих себе. Разом ми зможемо змінити цей світ на краще.

Сьогодні доля Землі в наших руках. Ні, вона в нашій свідомості!

Друкована версія