У Полтаві знову ґвалт. Цього разу громадські активісти, небайдужі люди змушені відстоювати пам’ятку архітектури й історії національного значення — будівлю Полтавського дворянського зібрання (зведену в 1810 році у стилі класицизму), що є частиною архітектурного ансамблю Круглої площі.
Будинок Дворянського зібрання був одним із культурних центрів міста.
У 30-х роках ХІХ століття в ньому діяла перша в Полтаві громадська бібліотека, попечителем якої був український фольклорист Микола Цертелєв.
Стіни історичної будівлі — німі свідки концертів Модеста Мусоргського, Антона Рубінштейна, Петра Чайковського, Олександра Скрябіна, Сергія Рахманінова.
У 1881 році в залі будинку Дворянського зібрання виступала Марія Башкирцева, у 1897-му — співав Федір Шаляпін.
Під час Другої світової війни приміщення було спалене, а в 1945—1947 роках відбудоване.
Тривалий час у ньому працював кінотеатр імені Івана Котляревського. І ось тепер воно потрапило в поле зору полтавських підприємців.
ТОВ «Старнайт» переслідувало нібито благі наміри — взялося за реставрацію пам’ятки.
Проте вся реставрація звелася до побілки стін, а біля фасаду будівлі з боку вулиці Європейської виріс комерційний заклад під назвою «Версаль».
Проте й на цьому підприємливі полтавці не зупинилися — почали зводити збоку від згаданого закладу іще одну капітальну прибудову.
Ось тут уже чаша терпіння громадськості переповнилася.
Одного дня, аби привернути увагу до того, що на очах у всіх паплюжать пам’ятку історії й архітектури національного значення, небайдужі полтавці обступили її з усіх боків, узявшись за руки.
Коли ж підприємці ніяк не відреагували на це і продовжили будівельні роботи, активісти провели жорсткiшу акцію із запалюванням шин.
До реставрації руки не дійшли
«Після наших протестних акцій почали активніше діяти працівники поліції та Державної архітектурно-будівельної інспекції, — запевняє депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук. — Першочергово підприємці, які ведуть будівельні роботи біля історичної пам’ятки, стверджували, що в них є на це всі дозвільні документи, і навіть передали нам їхні копії. Так от, якщо переглянути ці папери, стає зрозуміло, що всі вони стосуються реставрації пам’ятки та будівництва літнього майданчика з виносними столиками.
І тільки один з аркушів (підшитий, наче він там і був) — капітальної прибудови. Але якщо на всіх інших документах стоять живі підписи, то на цьому — електронні. Висновок такий: це ніщо інше, як захоплення земельної ділянки та самочинне зведення прибудови, на яку, до того ж, підробили документи».
Очільник обласного осередку об’єднання «Самопоміч», юрист за фахом В’ячеслав Кущинський додає:
«Засновники ТОВ «Старнайт» намагалися зустрітися з нами й поспілкуватися «тет-а-тет», бо не надто полюбляють публічність. Проте нас такий формат зустрічі не влаштовує. Зрозуміло одне: оскільки будинок Полтавського дворянського зібрання — пам’ятка історії й архітектури національного значення, бодай найменші зміни в цьому приміщенні мають бути погоджені з Міністерством культури України.
А загалом в охоронній зоні не те що закладати фундамент, а навіть копати заборонено, бо це може вплинути на стан історичної споруди. Чому ж підприємці ігнорують закон? Бо звикли, що їм завжди все сходить із рук. Тільки завдяки пильності небайдужих полтавців наразі вдалося призупинити незаконне будівництво. При цьому, завважте, ніхто з чиновників міської ради жодним чином не реагує на спотворення пам’ятки національного значення. Через це горе-підприємці й почуваються безкарно. А ми, активісти, по суті, виконуємо роботу чиновників».
Член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Полтавської облдержадміністрації Оксана Бєлявська, котра також проаналізувала дозвільні документи, надані засновниками ТОВ «Старнайт», робить висновок:
«Проект реставрації будівлі Полтавського дворянського зібрання виконано відповідно до чинного законодавства. Якщо ж говорити про отримання дозволів на реалізацію будівельних робіт, то тут підприємці, без будь-яких сумнівів, порушують закон. Вони погодили з Міністерством культури України лише проект реставрації пам’ятки національного значення. Та на таких об’єктах і може йтися лише про реставрацію. У законі про охорону культурної спадщини використовується тільки визначення «реставрація» і аж ніяк не «реконструкція».
А от аби реалізувати свій проект, підприємці мали отримати відповідні дозволи не лише від Мінкульту, а й від Мінрегіонбуду. А ще — від Державної архітектурно-будівельної інспекції. Таких дозволів у них немає, що наштовхує на висновок: будівельні роботи біля пам’ятки ведуться незаконно. У проекті закладений тимчасовий майданчик сезонного використання з виносними столиками. Інакше кажучи, це свого роду поміст, який після закінчення сезону прибирають. Але те, що ми бачимо, — аж ніяк не тимчасовий майданчик, а фактично прибудована капітальна дерев’яна споруда».
Однак і на цьому засновники ТОВ «Старнайт» не зупинилися — почали зводити ще одну капітальну прибудову. Тобто, не отримавши відповідних дозволів, підприємці до того ж зробили суттєві відступи від проектного рішення, що й породило проблеми, які маємо сьогодні. Прибудови не просто спотворюють пам’ятку, а й закривають її фасади, видові фронти і точки. Відкривши комерційні заклади, до реставрації історичної споруди підприємці не дійшли і, схоже, ніколи не дійдуть. Бо там потрібно міняти вікна, відновлювати скульптури, декоративні балясини на головному фасаді. У мене великі сумніви, що хтось це робитиме».
Наука тим, для кого закон не писаний
«Іще один неприємний момент — замість віконних отворів у правому бічному фасаді прорізали двері, що проектом реставрації взагалі не передбачено, — констатує Оксана Юріївна.
— Тобто відбулося ніщо інше, як самовільне втручання в несучі конструкції пам’ятки національного значення».
Наступне зауваження Оксани Бєлявської: у проекті реставрації наголошується, що це будівля культурно-просвітницького призначення і зміна її функцій узагалі неприпустима.
Але ж на першому поверсі вже з’явився торговельний заклад, що, зрозуміло, також незаконно.
«Таким чином, прикрившись проектом реставрації, підприємці роблять усе, що захочуть, — продовжує пані Оксана.
— У проекті ж, який нам представили, на одному з аркушів чомусь відскановані підписи. Це той аркуш, на якому розміщена схема генерального плану й де тимчасовий майданчик сезонного використання вже має іншу назву — тимчасова споруда. І в нас виникають великі підозри, що цей аркуш був підшитий після погодження проекту реставрації. Тож звідки взявся той аркуш і чи він автентичний, іще вимагає додаткового розслідування. На жаль, забудовники не погоджуються на діалог із представниками громадськості.
За самочинне виконання робіт із реконструкції приміщень пам’ятки національного значення постановою департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області ТОВ «Старнайт» оштрафовано на 1,4 мільйона гривень.
Головний інспектор будівельного нагляду Валентин Діденко зазначає: «Ви й самі можете зайти на сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України й у розділі «Дозвільні документи» побачити, що об’єкт будівництва за адресою: вулиця Соборності, 31, у місті Полтаві не внесений до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт.
Окрім усього, засновники ТОВ «Старнайт» порушили конструктивні елементи будівлі, про яку йдеться. Тобто частина приміщень, переданих в оренду, була демонтована, зокрема розібрані прибудови з боку туалету, у підвалі знято перекриття, у самій історичній споруді зроблено дверні прорізи, а інші — закладено, змінено зовнішній вигляд фасаду, що можна робити лише за умови реконструкції будівлі».
Полтавські правоохоронці обіцяють, що контролюватимуть, аби роботи на спірному будівельному об’єкті не велися.
А загалом, за словами начальника відділу комунікацій ГУ Національної поліції України в Полтавській області Юрія Сулаєва, доля пам’ятки історії та архітектури невдовзі вирішуватиметься в суді, оскільки за фактами незаконних забудов порушено кримінальне провадження. Триває розслідування.
«Зрозуміло, що засновники ТОВ «Старнайт» уже вклали в незаконні прибудови шалені кошти й просто так відступати не збираються. Проте якщо ми переможемо в цьому протистоянні й відстоїмо пам’ятку, це буде добра наука тим підприємцям, для яких закон не писаний», — переконаний Юліан Матвійчук.
