Ще під час своєї передвиборчої кампанії Дональд Трамп неодноразово заявляв, що не вірить у глобальне потепління й обіцяв відмовитися від участі в Паризькій угоді, але очікували, що популістські заяви будуть забуті після виборів.
На жаль, у цьому випадку Трамп дотримався слова й на початку червня оголосив рішення про вихід Сполучених Штатів iз Паризької угоди про клімат, укладеної 2015 року.
Свій крок він пояснює інтересами робітників США. Водночас для заспокоєння світової громадської думки Дональд Трамп заявив, що Вашингтон почне нові переговори про угоду з клімату на умовах, вигідніших для США.
Зокрема, врахує інтереси американської нафтової та вугільної промисловості.
Реакція більшості світових ЗМІ майже однозначна — засудження, розчарування, гнів.
У редакційній колонці французька газета «Фігаро» зазначає, що «темою, яка, можливо, вже перетасовує колоду карт великої гри країн» не стало ні питання іранської ядерної програми, ні Україна, ні будь-що інше.
«Клімат раптом підвищив температуру на міжнародній арені. Турбота про нашу планету стала абсурдним полем протистояння», — констатує «Фігаро».
Ковбой з Дикого Заходу в сучасному світі
Аргументи Трампа суперечать тим розрахункам, які були зроблені експертами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Згідно з цими даними, політика захисту клімату швидко компенсує ті витрати, на які підуть країни «Великої двадцятки» (G20).
Це має окупитися у вигляді економічного зростання, створення нових робочих місць та модернізації.
У травні, напередодні саміту «Великої сімки», Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав Дональда Трампа не виходити з Паризької угоди.
За словами пана Гутерріша, підтримка Сполучених Штатів, найбільшої економіки у світі та другого у світі забруднювача довкілля (США відповідальні за 15% шкідливих викидів), необхідна для реалізації цієї угоди.
«Паризька хартія життєво важлива для нашого колективного майбутнього. Важливо також, щоб американське суспільство, як і суспільства інших країн, бізнес-співтовариства, мобілізувалися, аби зберегти Паризьку хартію як головну гарантію майбутнього наших дітей та онуків», — сказав пан Гутерріш.
Лідери Євросоюзу та Китай після заяви Трампа вирішили зробити спільну заяву на підтримку Паризької хартії, яка, на їхню думку, сьогодні важлива як ніколи.
У заяві йдеться, що зміни клімату негативно впливають на національну безпеку, а також соціальну і політичну стабільність, а перехід до «чистої» енергії створює нові робочі місця і сприяє економічному зростанню.
Прем’єр Державної ради КНР Лі Кецян заявив, що країна виконає зобов’язання, прописані в Паризькій угоді. У своїй промові під час візиту до Німеччини він сказав, що в інтересах Китаю боротися зі змінами клімату.
2007 року Китай обігнав США за обсягами викидів парникових газів.
Росія також буде дотримуватися своїх зобов’язань, однак вказує на те, що вихід США з угоди вплине на програму.
За законом джунглів
Лідери провідних держав світу засудили рішення президента Дональда Трампа про вихід США з Паризької кліматичної угоди.
Переглядати документ, як вимагав Трамп, Європа відмовилась.
Керівники Франції, Німеччини та Італії оприлюднили спільну заяву, в якій відкинули можливість нових перемовин щодо угоди.
«Ми вважаємо досягнуту в Парижі у грудні 2015 року домовленість незворотною, ми переконані, що Паризьку угоду не можна переглянути, адже вона є життєво важливим інструментом для нашої планети, суспільств та економік», — йдеться в заяві.
Президент Франції Еммануель Макрон зробив спеціальне звернення англійською мовою, в якому наголосив на важливості запобігання кліматичним змінам.
Рішення президента Трампа він назвав помилковим.
«Я поважаю це рішення. Проте вважаю, що це — жахлива помилка. І для США, і для цілої планети. Давайте знову зробимо нашу планету великою», — обіграв Макрон передвиборче гасло Трампа.
Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей висловила своє розчарування і під час телефонної розмови заявила Дональду Трампу, що угода захищає «процвітання та безпеку майбутніх поколінь».
«Глибоко розчарована» рішенням Трампа й Канада, заявила міністр екології країни Катрін Маккенна.
Вихід США з угоди також засудили лідери північноєвропейських країн — Швеції, Фінляндії, Данії, Норвегії та Ісландії.
Колишній президент США Барак Обама, який погодив угоду, розкритикував крок наступника, звинувативши його у «відмові від майбутнього».
Один iз найвідоміших бізнесменів США Елон Маск заявив, що на знак протесту більше не буде радником президента США.
«Зміна клімату реальна. Вихід iз Паризької угоди не піде на користь США чи світу», — написав він у «Твіттері».
Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер наголосив, що всі багатосторонні угоди повинні бути виконані, а правила дотримані.
В іншому випадку — буде діяти закон джунглів.
«Шляху назад від енергетичної трансформації немає, як і виходу з Паризької угоди. Наші відносини засновані на спільних зобов’язаннях, що передбачають співпрацю як частину світової системи», — додав він.
Його колега віце-голова Єврокомісії Марош Шевчович наголосив, що ЄС продовжуватиме дотримуватися Паризької кліматичної угоди:
«Немає плану «Б», тому що немає резервної планети. Європа довела, що енергетична трансформація, використання чистих технологій — це також можливості для підприємництва».
Вакансію головного борця за здоров’я планети посяде Китай
За словами експертів, відмова від амбітної кліматичної політики була би невигідною для країн Західної Європи.
Але Центрально-Східна Європа каже, що жорсткі стандарти шкодять європейській промисловості.
А тепер може бути ще гірше, бо американці будуть мати цінову перевагу над європейською промисловістю, яка повинна платити за перевищення дозволених лімітів викидів CO2.
Нагадаємо, Паризька угода зобов’язує держави скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу.
Документ також передбачає виділення 100 млрд. доларів до 2020 року країнам, що розвиваються, на вирішення проблем екології.
Угода щодо захисту клімату не містить конкретних заборон.
Тут, радше, кожна країна заявляє, наскільки вона готова скоротити власні викиди в атмосферу та яким чином збирається цього досягти.
Виходячи з Паризької кліматичної угоди, США «звільняють вакансію» головного борця за здоров’я планети.
Її збирається посісти їхній основний економічний конкурент — Китай.
Узагалі підвищений інтерес китайців до відновлюваних видів енергії зумовлений, насамперед, непомірно високим рівнем забруднення повітря в самому Китаї.
Його спричиняють викиди з труб заводів і фабрик як у столиці в Пекіні, так і в інших великих промислових центрах країни.
Пекін запевняє, що й надалі має намір розвивати відновлювану енергетику. Поки ж найбільш густонаселена країна світу все ще значною мірою залежить від неекологічного вугілля.
Воно забезпечує вироблення електроенергії та живить численні металургійні заводи країни.
Переорієнтувати цю енергетичну модель на іншу, екологічнішу, при цьому не ставлячи під загрозу економічне зростання, — непросте завдання.
У галузі відновлюваної енергетики в Китаї працює 3,6 мільйона осіб.
Але до 2020 року очікується створення ще 13 мільйонів робочих місць, завдяки інвестиціям у сонячну енергетику на понад 144 мільйони доларів США.
Ще 100 мільйонів доларів планують інвестувати в розвиток енергії вітру та 70 мільйонів — у гідроелектроенергію.
У січні цього року Китай зупинив спорудження понад сотні запланованих вугільних ТЕС. Споживання вугілля в Піднебесній скорочують третій рік поспіль.
І до 2030 року Китай має намір зменшити викиди парникових газів на 60-65 відсотків.
Натомість мільярди інвестуватимуть у вітрову та сонячну енергетику, а також у спорудження нових атомних електростанцій.
Наразі Китай є й головним забруднювачем довкілля парниковими газами, які вважають однією з причин згубної зміни клімату.
Але в ЄС радіють, що досягли з Китаєм загального консенсусу щодо необхідності боротьби зі зміною клімату та розвитку відновлюваної енергетики.
Особливо з огляду на «вибуття з гри» такого важливого гравця як США.
Індія, яка виросла на світову економічну потугу (і, одночасно, одного з найбільших у світі забруднювачів повітря), теж пообіцяла обмежити обсяги парникових викидів до 2030 року на 33-35 відсотків. Як саме досягатимуть цієї мети — вже клопіт самої Індії.
Водночас Індія так само, як і решта країн-підписантів угоди, подаватиме регулярні звіти щодо того, як просувається справа зі зменшенням викидів в атмосферу.
У будь-якому випадку переглядати угоду, яку підписали 170 країн, зважаючи на те, що вона є результатом певних болісних компромісів, тривалої 25-річної підготовки і вже виконується, тільки тому, що американці виходять iз цього процесу, Європа не буде.
До речі, деякі дослідники вважають, що вихід Сполучених Штатів з угоди є для неї менш шкідливим, ніж перебування США в цій угоді.
Тому що ризик можливого невиконання американцями взятих на себе зобов’язань був би для інших учасників поганим прикладом і міг би дійсно призвести до того ефекту доміно, якого зараз побоюються.
