Боєць РДК та ексофіцер ФСБ Богданов зник у Києві
Розшук колишнього співробітника ФСБ та бійця Російського добровольчого корпусу Іллю Богданова, який із 2014 року воював на боці України, розпочали столичні правоохоронці. >>
У трьох містах України з'явилися групи поліції з протидії домашньому насильству
14.06.2017
«Поліна». Керівництво МВС, Нацполіції і представники міжднародних та громадських організацій під час запуску проекту мобільних груп. (Фото МВС.)
Міністерство внутрішніх справ дало «відмашку» початку роботи мобільних груп iз протидії домашньому насильству в Києві, Одесі та Сiверськодонецьку Луганської області.
Йдеться про три пілотні регіони, для роботи в яких було відібрано і підготовлено поліцейських офіцерів. Більшість цих офіцерів — жінки.
Зокрема, ще в понеділок мобільні групи почали роботу в Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси і в Сiверськодонецьку.
Результати їхньої роботи Нацполіція планує підбити і представити у жовтні.
«Домашнє насильство — це злочин. Тут не може бути жодних компромісів. Ми звикли чути банальну фразу про те, що домашнє насильство — це сміття, яке прийнято залишати вдома. Але сьогодні і суспільство, і поліція мають усвідомлювати, що про це не варто мовчати, і що домашнє насильство не має бути прихованим за ілюзорним затишком стін домівок українських громадян», — наголошує заступник міністра внутрішніх справ iз питань європейської інтеграції Анастасія Дєєва.
Тоді як представник Фонду народонаселення ООН Каспар Пік, який також долучився до пілотного проекту МВС, вважає, що якщо хтось став жертвою домашнього насильства, він має обов’язково про це розказати.
«І немає різниці, буде це служба «102», медична служба чи хтось інший. Домашнє насильство не можна замовчувати», — зауважує пан Пік.
Відтак правоохоронці наголошують, що головними завданнями Нацполіції сьогодні є вчасне виявлення випадків домашнього насильства, правильне реагування на такі злочини, забезпечення достатнього захисту для постраждалих та попередження подальшого циклу насильства.
Із цією метою створюють поліцейську мережу протидії домашньому насильству «ПОЛІНА», що функціонуватиме у формі пілотних груп.
«Мобільні групи, які розпочинають свою роботу в рамках пілотного проекту, в більшості будуть сформовані з жінок-офіцерів поліції з числа працівників підрозділів превенції Національної поліції (дільничних офіцерів та ювенальної превенції), слідства, карного розшуку та патрульних офіцерів», — пояснює заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превенції Нацполіції Василь Богдан.
За його словами, робота мобільних груп відбуватиметься на основі чіткого алгоритму взаємодії з операторами лінії «102», патрульною поліцією та соцслужбами, де «в основі лежить персоналізований підхід до роботи з постраждалими в кожному окремому випадку».
У свою чергу, народний депутат і співголова МФО «Рівні можливості» Марія Іонова вважає, що Верховна Рада України має ратифікувати Стамбульську конвенцію та прийняти додаткові законопроекти, які дозволять дієво впровадити всі необхідні механізми, на підставі яких МВС та інші відповідальні урядові органи, органи самоврядування, соціальні служби та неурядові організації зможуть надавати комплексний захист постраждалим від домашнього насильства.
«Близько 85% жінок, які постраждали від гендерно обумовленого насильства, не звертаються по медичну допомогу; 80% не звертаються до поліції. І те, що проект МВС покликаний насамперед відновити довіру між поліцією та населенням, це надзвичайно актуально та перспективно», — додає представник Фонду народонаселення ООН в Україні Каспар Пік.
ДО РЕЧІ
Комітет iз питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект №6353 щодо вдосконалення порядку запобігання та протидії дискримінації в Україні.
Як повідомляє інформаційне управління апарату Верховної Ради, законопроект пропонує виключити можливість застосування довічного позбавлення волі до жінок, які вперше вчинили злочин.
На думку членів Комітету Ради, внесення змін до законів «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» i «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дозволить не вважати дискримінацією за ознакою статі чи наданні необґрунтованих переваг, застосування до жінок інших правил щодо встановлення різних видів i розмірів кримінальних покарань, порядку їх виконання та відбування.
