Сьогодні мені зателефонували з компанії «Воля».
Ну я, звичайно, не одразу став їм відповідати.
Сказав, якщо вони хочуть зі мною говорити про погоду, то хай натиснуть «Один».
Якщо — про заяву Макрона у Парижі, тоді «Два».
Якщо хочуть розповісти мені анекдот, тоді «Три»...
А потім ще сказав, що я весь зараз дуже зайнятий, бо у мене на лінії багато таких компаній, і попросив зачекати, поки я стану менш зайнятий.
І при цьому разів п’ять повторив, що цей дзвінок дуже важливий для мене!!!
Що буквально немає нічого важливішого у житті, ніж дзвінок із шановної компанії «Воля»!
Ну не правда це, але ж я людина культурна...
Потім, коли зрозумів, що вони не відстануть, і взяв слухавку, то ще зо п’ять разів уточнив, як краще до них звертатися.
І зауважив, що я дуже хочу допомогти.
От найбільше, що хочу зараз, то взяти і допомогти! У всьому! Також неправда, але ж етика...
А коли вони мені нагадали про мій борг за користування інтернетом, то я одразу почав перевіряти інформацію! Довго перевіряв, старанно.
А тоді одразу голосно вибачився. І сказав, що мені дуже шкода! Ну неймовірно шкода! І на всяк випадок ще раз вибачився від усього свого імені... Не щиро, але корпоративно...
І сказав, що зареєструю цей дзвінок і цю заявку. І завтра надішлю бригаду, яка піде до банкомата і заплатить. Бо раніше не можна.
Ну, може, й завтра не піду так одразу, але те, що зареєструю, то сто відсотків! І потім ще раз вибачився.
І ще сказав, що я написав у своїй соцмережі, що з 1 числа трохи знижую плату за користування їхніми послугами.
В односторонньому порядку. Своїм внутрішнім наказом.
Але натомість пропоную АКЦІЮ! Дуже вигідну для них. Тому в сухому підсумку вся «Воля» має бути щаслива.
...Ось приблизно десь так я уявляю схему роботи клієнтоорієнтованої компанії.
А не ось це, що тарифи ростуть, гроші збирають вчасно й ефективно, інтернету немає через день, а тобі:
«Зареєстрували заявку, бригада працює на заявці, коли буде, не знаємо, не володіємо, сказати не можемо, — але при цьому ви дуже важливі для нас, як там до вас звертатися?».