Із початку поточного маркетингового року лише на експортні партії українського зерна отримано 156 нотифікацій (попереджень про незадовільний стан зерна на підставі виявлення в експортних партіях карантинних для країни-покупця організмів).
Президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик каже, що два роки тому саме через наявність подібних нотифікацій В’єтнам заборонив імпорт української пшениці.
Якщо не вдасться оперативно подолати цю проблему, така ж доля може чекати на українське зерно в Китаї, Індії та Індонезії.
До того ж, ЄврАзЕС (у тім числі Білорусь та Вірменія) збираються заборонити імпорт продукції з будь-яких територій, окрім вільних від карантинних організмів.
А їх перелік у країнах ЄврАзЕС доволі широкий.
«Карликову сажку знайшли в 21 відсотку зразків експортних партій зерна, смердючу — в 68, а тверду — в 76 відсотках зразків. Як на мене, три нотифікації за маркетинговий рік — це вже забагато», — зазначив президент Фітосанітарної асоціації України.
Седик зауважує, що ці проблеми нівелюють зусилля агентства зі сприяння експорту, яке проводить переговори з десятками країн про відкриття їхніх ринків для українського продовольства.
Якщо Україна планує й далі орієнтуватися на ринки Африки й Азії, де найближчим часом зосереджуватиметься приріст населення Землі, слід негайно виправляти ситуацію.
За словами начальника відділу карантину рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби Вадима Чайковського, одна з причин складної ситуації з фітосанітрним станом української сільгоспсировини — заборона на перевірки, запроваджена ще урядом Арсенія Яценюка, на строк до 31 грудня цього року.
Ускладнила становище й дерегуляційна реформа, яка зняла низку відверто безглуздих вимог, натомість не запропонувавши нічого конструктивного.
На думку Владислава Седика, сьогодні господарства мають самі клопотатися про визнання їхньої території вільною від карантинних організмів.
Саме така можливість передбачена чинним законодавством, хоча наразі відповідні норми практично не діють.
Як пояснює фахівець, передбачається, що господарства звертатимуться до державних або приватних інспекторів з відповідних інспекційних фірм, що мають акредитовані лабораторії з фахівцями й обладнанням.
Ці інспектори здійснюватимуть моніторинг, згідно з яким робитиметься висновок про наявність чи відсутність на території господарства карантинних організмів.
Днями відбулося чергове засідання робочої групи з питань покращення фітосанітарного стану в Україні.
Захід пройшов за участі директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України Володимира Топчія, представників Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, проекту IFC «Реформування інвестиційного клімату в Україні», фітосанітарної асоціації, представників облдержадміністрацій, обласних рад Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Полтавської областей, суб’єктів господарювання.
Учасники зустрічі обговорили поточну ситуацію щодо практики фітосанітарного контролю в Україні, озвучили пропозиції з реалізації пілотних проектів.
Особливої уваги заслуговує проект Програми щодо розробки заходів з локалізації та ліквідації найбільш небезпечних шкідливих організмів на території окремих адміністративних одиниць України — у Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях.
Напрацьований проект пропонує комплекс заходів із захисту рослин на весь період — від передпосівної підготовки насіння і ґрунту до збирання врожаю та післяжнивного обробітку ґрунтів, післязбиральної доробки продукції під час зберігання.
Зокрема, передбачено способи виявлення, моніторингу, локалізації та ліквідації осередків розповсюдження наявних шкідливих організмів.У рамках цієї роботи також буде розроблена інтерактивна карта фітосанітарного стану полів.
За результатами обговорення, внесено пропозиції до проекту програми, які найближчим часом будуть узагальнені та враховані під час затвердження документа.
Робоча група з питань покращення фітосанітарного стану в Україні вимушено створена у лютому нинішнього року.
До її складу увійшли представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державної служби статистики України, наукові співробітники, спеціалісти профільних асоціацій, які опікуються питаннями зернотрейдерів, сільгоспвиробників, представників фумігаційних та сюрвейерських компаній.