Давно відмічено, що товариські матчі з грандами українські футболісти грають значно краще, ніж iз посередніми командами.
Не завжди, щоправда, в спарингах iз фаворитами їм удається здобути позитивний результат, проте в плані видовища невдалі поєдинки з іменитими збірними викликають у вболівальників значно менше запитань, ніж протистояння з командами, головним лейтмотивом яких є збереження своїх володінь у неприступності.
Такі матчі інколи перетворюються для «синьо-жовтих» на справжні муки, від яких якщо не відвертає, то точно хилить до сну.
Можливо, суто теоретично, як каже Євген Селезньов, українські футболісти й сильніші за Мальту, але результат, отриманий у контрольному матчі в Граці, вийшов абсолютно протилежним.
Уперше за 40 років відвертий аутсайдер європейського футболу переграв значно сильнішого за себе опонента — представника з умовної «топ-50» континентального рейтингу.
Що вдієш, але саме нашій збірній довелося стати тим колективом, який підніс мальтійцям настільки довгожданий подарунок.
Звісно, без поразок не буває перемог. І не виключено, що «синьо-жовті», отримавши від тренерського штабу Андрія Шевченка наганяй за провальний матч проти Мальти, у важливому матчі відбору ЧС-2018 iз фінами 11 червня продемонструють зовсім інший рівень гри.
От тільки чергову порцію негативу, яку піднесли своїм уболівальникам вітчизняні збірники, не одразу вдасться забути.
У словах Євгена Селезньова про вищий ігровий рівень «синьо-жовтих» над мальтійськими футболістами відчувається певна зверхність.
І стосуються вони не тільки самих опонентів, які представляють карликову державу з Середземномор’я.
Демонструючи подібне ставлення до більш ніж скромного, за європейськими футбольними мірками, суперника, бодай уже на підсвідомому рівні наші збірники не були готові показати вболівальникам максимальний рівень своєї гри.
Не сприяли пошуку підопічними Андрія Шевченка внутрішніх резервів і порожні трибуни стадіону в Граці.
Але ж грали команди в абсолютно рівних умовах, відтак причини сенсаційної поразки 37-ї збірної світу колективу, що в рейтингу ФІФА посідає 182-те місце, варто шукати всередині української збірної.
«Якщо хтось іще не прокинувся, то вже час це зробити. — Андрій Шевченко обмежився доволі виваженим коментарем провального поєдинку. — Буде для нас урок».
Ставши біля керма збірної України, Андрій Миколайович чомусь намагався уникати проведення товариських поєдинків. Утім, як показує досвід, «обтяжливі» «товарняки» надають доволі багато інформації для роздумів.
Вочевидь, завершивши клубний сезон, усі футболісти пересіли на валізи в очікуванні відпустки, рахуючи дні до кваліфікаційного поєдинку проти команди Фінляндії, після якого в них і мають офіційно стартувати літні канікули.
Схоже, контрольна гра з Мальтою не надто сколихнула стомлену свідомість наших збірників, адже, здається, більшість з них переконана, що місце в збірній від них нікуди не дінеться й потяг без них нікуди не пiде.
З мальтійцями ж грали начебто для Шевченка, котрому хотілося подивитися на кадровий потенціал.
Ну а мільйони телеглядачів, яких маркетологи всіма можливими способами просять підтримати збірну?! Про них, певно, наші футболісти забули.
Варто нагадати, що після провального Євро-2016, де «синьо-жовті» програли всі матчі, не забивши жодного м’яча, винним, по суті, назвали головного тренера.
Що ж, Михайла Фоменка біля керма «синьо-жовтих» уже немає, проте й у плані відповідальності збірної за результат особливого прориву також не відбулося.
Як не крути, а програти 182-й збірній світу, нехай і в товариській грі, — це вже якось занадто.
ТАБЛО
Товариський матч. Україна — Мальта — 0:1 (Мускат, 14; У: П’ятов, Морозюк (Соболь, 46), Кучер (Ордець, 46), Ракицький (Кривцов, 46), Матвієнко (Бутко, 46), Сидорчук (Малишев, 46), Степаненко (Шахов, 46), Ярмоленко (Коноплянка, 46), Коваленко (Шепелєв, 46), Малиновський (Циганков, 46), Селезньов (Бесєдін, 46)
