Євроінтеграційні процеси, які відбуваються в Україні, приносять цілком осяжні економічні результати.
Так, за рік тимчасового застосування угоди про асоціацію з ЄС експорт із нашої держави до країн Євросоюзу зріс майже на чверть.
Надалі угода про асоціацію діятиме вже без додатку «тимчасова», адже Сенат Нідерландів скасував останню перепону, яка існувала на шляху до повноцінного початку роботи цього документа.
Втім це не означає, що на торговельному шляху з України до Європи не існуватиме проблем.
Пшениця і цукор також відчули «безвіз»
Повноцінно угода про асоціацію з ЄС набере чинності в перший день другого місяця, який настане після дати, коли здадуть на зберігання останню ратифікаційну грамоту чи документ про затвердження.
Іншими словами, з 1 липня 2017 року.
Тож є всі підстави припускати, що українські товаровиробники отримають новий потужний ринок збуту.
Проте вони могли користуватися ним і раніше, коли діяв пільговий режим допуску наших товаровиробників на ринки ЄС.
І, за статистикою, вони дуже успішно скористалися своїм правом.
Так, за підсумками першого кварталу 2017 року, український експорт до країн Євросоюзу зріс на 782,3 млн. доларів, або на 24,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
І зараз становить 4 млрд. 525 млн. доларів.
Успішніше ми, до речі, торгуємо не тільки з ЄС, а й з Індією (плюс 354 млн. доларів), Туреччиною (плюс 177 млн. доларів), Іраном (плюс 146 млн. доларів), Єгиптом (плюс 136 млн. доларів), США (плюс 125 млн. доларів), Ізраїлем (плюс 106 млн. доларів).
Цікаво, що на другому місці серед наших найбільших торговельних партнерів досі залишається Росія.
У РФ за перший квартал нинішнього року ми наростили експорту на 285 млн. доларів.
Тож за цими ж даними український експорт до країн СНД зріс на 26,7%.
Щоправда, у грошах він виглядає дещо скромнішим, ніж обсяг торгівлі з Європою, і становить 2 млрд. 408 млн. доларів.
Серед наших експортних галузей лідером продовжує залишатися сільське господарство, яке впродовж січня-травня наростило обсяг експорту на 38,6%, що становить 4,56 мільярда доларів.
Це, до речі, на 1,26 мільярда більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найактивніше продавали за кордон живих тварин і продукти тваринного походження: зростання становило 159,1% до I кварталу минулого року.
В абсолютних цифрах цієї продукції було продано на 213 млн. доларів.
Але найбільшу виручку ми отримали від продажу рослинної продукції, головним чином зерна.
Це 2,3 млрд. доларів і зростання до 2016 року становить 135%.
Жирів, тваринних масел та рослинної олії ми продали на 1,28 млрд. доларів, що становить 136% у порівнянні з минулим роком.
Готових харчових продуктів — на 0,75 млрд. доларів (зростання 151%).
Чудово почувають себе у Європі цукровари.
У першому кварталі нинішньому році на зовнішні ринки було продано 267,4 тисячі тонн цукру загальною вартістю 131 млн. доларів.
Це у 8,6 раза (!) більше, ніж торік, коли наші виробничники солодкої продукції зуміли заробити за кордоном лише 15 млн. доларів.
Річну норму продали за 17 днів!
Така активність у деяких позиціях наштовхнулася на невидиму стіну у вигляді експортних обмежень.
Так, наприклад, українські експортери вже повністю виконали тарифну річну квоту на експорт до Європи без сплати ввізного мита нашої пшениці.
Хоча головні обсяги продажів ще попереду.
На сьогоднішній день до ЄС поставлено 960 тисяч тонн пшениці: рівно стільки, скільки дозволяють нам квоти Євросоюзу.
«До вінця» спрацювали, до речі, не тільки вони.
Ще тиждень тому була повністю вичерпана безмитна квота на експорт нашої кукурудзи — 450 тисяч тонн.
Річна квота українського ячменю використана на 74%.
Із дозволених нашим аграріям 270 тис. тонн, які вони можуть продати на зовнішніх ринках, ми експортували вже 202 тис. тонн.
А найшвидше продали український мед. Квоту вичерпали за 17 днів!
Тобто кількість товару, яка мала надходити на ринки Європи впродовж цілого року, була поставлена трохи більше ніж за два тижні.
Тож у перші дні червня у Європарламенті дійшли згоди про розширення переліку товарів, які можуть бути завезені до «бабусі Європи» без сплати ввізного мита.
Насамперед Єврокомісія запропонувала збільшити квоти на кукурудзу більш, ніж удвічі: на 650 тис. тонн.
Загалом же ж під розширення потрапили 23 види товарів, яких можна ввозити за значно дешевшою схемою, ніж було досі.
Це такі товари, як пшениця, кукурудза, мед, овес, томати, яблука, взуття, сировина для виробництва добрив, електронне обладнання та деякі метали.
Як вважають ініціатори такого рішення, ЄС має підтримувати Україну та стимулювати її економічний розвиток, тому їй необхідно надати можливість якнайбільше товарів ввозити безмитно.
ЦИФРА ДНЯ
Аграрії просять інвестицій
Загальний обсяг капітальних вкладень у сільськогосподарський сектор України у першому кварталі 2017 року зріс на 57,9%. У грошах це плюс 4 млрд. гривень.
Таким чином, загальна сума інвестицій в український АПК становить 10,9 млрд. грн.
За прогнозами Інституту сільськогосподарської економіки, якщо в нинішньому році не виникне форс–мажорних ситуацій, загальний обсяг капітальних вкладень у цей сектор зросте з 49,7 млрд. гривень, зафіксованих у 2016 році, до 75 млрд. гривень.
