Шляхом старої лахудри
Мій старший колега по перу Валерій М’ятович в одній зі своїх книжок, де дія відбувається в його степовому центральноукраїнському краї >>
ПОЛІТПАРНАС: Додому...
01.06.2017
Додому...
Шановна редакціє! Щиро вдячна своїй улюбленій газеті за правдиві патріотичні публікації.
Вона допомагає українцям жити й усвідомлювати наше складне сьогодення.
А ще дякую за можливість висловити власні думки і почуття.
Гадаю, що поезія — це концентрат, згусток думок, поглядів і, врешті, життєва позиція.
Ми змалечку звикли, що з прильотом журавлів приходить весна.
А вже дорослими усвідомлюємо, що не всім радісно спостерігати в небі журавлиний ключ. Багатьом те рідне курликання тривожить душу.
Комусь звідти чується голос сина, комусь — батька, друга. Тих, хто вже ніколи не повернеться.
Вони лишились там, на полі бою і нинішньої війни, й минулої…
Лине пісня погожими ранками
Над полями і тихими селами.
Відлітали — були всі журавлики,
Повертаються нині — веселики:
Милий серцю край,
Радо зустрічай,
Несемо весну
В рідну сторону.
Первоцвітом земля заквітчалася,
Урочистою стала й привітною,
А вони з піднебесся озвалися —
Чи кантатою, а чи молитвою:
Не осіннє «кру» —
Радісне «курли»,
Радісний політ…
…яблуневий цвіт.
Впізнаю крізь черемхову віхолу:
Це ж мої-і-і!.. Чужиною натомлені.
І лягає на серденько втіхою,
Що один з них махає крилом мені.
Сонячне тепло
І людське добро.
Гріє їм серця
Україна ця.
Г. ПОНОМАРЕНКО
Наумівка, Корюківський район, Чернігівська область
