Проста відставка Кутового без призначення наступника фактично віддасть МінАПК в управління Гройсману.
А саме група Кононенка в оточенні Порошенка і є найбільшим конкурентом Прем’єра за вплив.
Посилювати позиції Гройсмана ще й «аграркою» їм ні до чого.
Відставки міністрів — річ загалом звичайна. Але не в Україні.
За кожним звільненням у нас стоїть так багато інтересів різних політично-фінансових груп, що на емоціях такі рішення не приймаються.
Можливість відставки глави МінАПК у парламенті і команді Президента обговорювалась уже давно.
Щонайменше з лютого у таборі Порошенка на запитання про можливі зміни в уряді називали і прізвище Кутового.
От тільки звільнитися глава МінАПК вирішив у час, коли розмови про відставку чи переформатування уряду Гройсмана фактично припинилися.
І це викликало одразу хвилю запитань про причини такого рішення.
Публічна заява про намір піти з уряду, зроблена Кутовим 23 травня, виглядала, на перший погляд, спокійною і виваженою.
«Вибір міністра про відставку є абсолютно природним процесом для будь-якої європейської країни та традиційною світовою практикою», — йшлося в його дописі на Facebook.
От тільки про причини свого рішення міністр не сказав і слова ні у своєму дописі, ні за тиждень часу, що минув після нього.
Що спонукало главу МінАПК заявити про відставку, чи відбудеться ця відставка взагалі і головне — які наслідки матиме його рішення для стабільності всієї політичної системи.
Чия земля?
«Зрозумійте, що Кутовий не емоційна людина. Він випускник Школи КДБ (Академії СБУ), а такі люди під емоціями не приймають рішень. Він завжди робить тільки тоді, коли все добре зважив», — розповів про свого колишнього колегу один із впливових депутатів БПП.
«У Кутового дуже добрі стосунки з Кличком, тісні стосунки з Палатним і взагалі всім ядром «УДАРу». Він не міг піти у відставку, не поговоривши з ними. І з Президентом у нього нормальне спілкування було, Порошенко завжди з повагою про нього говорив», — додав співрозмовник у БПП.
І мав рацію, але тільки частково. За даними джерел УП в найближчому оточенні Президента, зустріч, мінімум одна, із Порошенком у Кутового перед його заявою справді була.
Що на ній обговорювалось, збагнути не важко, якщо врахувати, що вже за кілька хвилин після допису Кутового про відставку, близько десятка співрозмовників УП в Кабміні, АП та різних групах БПП називали одну і ту саму причину звільнення міністра.
«Він іде через земельну реформу. Кутовий має зовсім інший погляд на неї, ніж Гройсман», — розповів співрозмовник у керівництві БПП.
У владної команди є кілька різних поглядів на земельну реформу.
Перший із них відстоював, власне, Тарас Кутовий.
Згідно з його баченням, запроваджувати в Україні одразу ринок землі не можна, а спершу варто запустити торгівлю договорами оренди.
Такі договори на 50-100 років мають стати товаром, а орендарі отримати змогу купувати-продавати-закладати в банки свої права на оренду.
На думку Кутового, такий процес дозволить провести легальну консолідацію земель у тих, хто хоче на ній працювати, і дасть їм змогу залучати інвестиції.
А на другому і третьому етапах уже мав би запуститись і продаж землі.
Крім того, такий варіант не поставить на вуха аграрні холдинги, які вже мають в оренді великі площі і бояться, що можуть втратити контроль над ними. А спокій великих гравців давав шанс на голосування відповідного законопроекту у Раді.
Однак зареєстрований наприкінці 2016 року проект банально завис у парламенті.
Попри кілька спроб він навіть не був включений до порядку денного.
Інший варіант реформи просуває команда Прем’єра Володимира Гройсмана. Суть її зводиться до запуску ринку землі винятково між фізичними особами.
Громадяни України мають отримати право через аукціон купити до 200 гектарів землі.
Продаж земель компаніям чи іноземним громадянам буде заборонено.
За продаж ділянок у перші три роки після покупки передбачено пеню у 50% вартості.
Такий варіант викликав досить неоднозначну реакцію навіть у президентській фракції у Раді.
«Що це таке? Мало того що не ясно, як працювати великим компаніям, то ще й коли ти купив землю, то не можеш її продати. Що це за такий ринок?» — обурювався один із лідерів фракції БПП.
Не сприймає цей варіант і Кутовий. У своєму інтерв’ю «5 каналу» він обурювався, що варіант 200 га в руки не дасть притоку грошей в «аграрку».
«Ця формула не передбачає взагалі ніяких інвестицій, бо в цих 200 гектарів гроші муситимуть вкладати наші фермери, українські гроші, а не іноземні інвестиції», — сказав міністр.
Прем’єрський варіант реформи розроблявся під керівництвом заступника Кутового Максима Мартинюка.
Останнього вважають креатурою Прем’єра Гройсмана, і з ним у кутового назрів болючий конфлікт.
Заступник, начебто, підпорядковувався не так міністру, як Прем’єру, і саме його завдання виконував у всіх «рибних» сферах, які підпорядковані МінАПК. А це, наприклад, монополія «Укрспирт» чи не менш ласий шматок — «Укрліс».
Крім того, за словами одного з впливових депутатів БПП, у міністра Кутового нещодавно з’явились проблеми і з силовиками через справу Продовольчо-зернової корпорації.
Але головною точкою неповернення стала таки земельна реформа.
За даними «Громадського», перед своєю публічною заявою про відставку Кутовий зробив схожу на засіданні уряду. Тоді Прем’єр Гройсман вимагав, щоб міністр підписався під проектом земельної реформи Мартинюка.
«Під час дискусії Тарас уперше сказав, що не готовий підписати проект концепції, та попередив, що скоріше звільниться з уряду, аніж зробить це», — цитує видання одного з членів уряду.
Багаточисельні спроби УП поговорити з міністром, успіху не мали.
На своїй Facebook-сторінці Кутовий за цей час публікував лише різні протокольні новини, а його особистий сайт останньою новиною має повідомлення про намір піти у відставку.
Як тримати «УДАР»?
Проте зник він не лише для преси. Ні до оголошення свого рішення піти у відставку, ні за тиждень після нього Кутовий не знайшов часу, щоб зустрітись із депутатами групи «УДАР».
Це при тому, що до походу в Кабмін він же цією групою і керував.
За словами депутатів-«ударівців», станом на вечір 29 травня Кутовий із ними не зустрічався, чим викликав немале роздратування у групі.
У розмові з УП депутати Кличка особливо слів не добирали, коли мова заходила про Кутового.
Найбільш делікатним був один із лідерів «УДАРу» Артур Палатний.
«Я ще нічого не знаю. Ми сподіваємось таки зустрітись із Кутовим і послухати його аргументи. Можливо, вони нас і не задовольнять», — сказав Палатний, натякнувши, що ніякої відставки може і не бути.
А якщо придивитись до політичних процесів останнього часу, то можна зробити висновок, що у відставки Кутового може бути багато противників.
По-перше, група «УДАРу» у Раді. Вона за останній час уже встигла пережити один публічний ляпас від президентської команди, членом якої формально теж є.
Мова про завалене голосування за призначення «ударівця» Валерія Пацкана головою Рахункової палати.
Крім того, зараз почалась епопея з обрання омбудсмана, на посаду якого претендує інший член «УДАРу» Сергій Алексєєв.
Як і в історії з Рахунковою палатою, в «ударівця» з’явилась несподівана серйозна конкурентка з НФ Людмила Денисова, і питання має всі шанси так само зависнути.
Більше того, відставка Кутового може поставити в незручне становище і Віталія Кличка.
Лідер «УДАРу», хоч формально і влив свою партію у БПП, але останнім часом серйозно подумує над її відродженням.
Як розповідають співрозмовники УП у команді Президента, керівництво БПП навіть розглядало можливість виходу групи «УДАР» зі складу президентської фракції.
Союзників Кличко розглядав різних, аж до можливості союзу з Юлією Тимошенко, з якою проводив навіть спільну соціологію.
Але останнім часом лідер «УДАРу» намагається зблизитись із новим центром впливу у владі, яким стає Прем’єр Володимир Гройсман.
І в цій грі відкрита конфронтація Кутового з Гройсманом ставить Кличка перед дуже незручним вибором, якого б він хотів уникнути.
З іншого боку, проти відставки глави МінАПК можуть виступити і ті, хто ще недавно її підтримував.
Частина оточення Президента, яка орієнтується на заступника глави фракції БПП Ігоря Кононенка, висловлювала раніше невдоволення діями Кутового.
Однак у нинішній ситуації знайти заміну цьому міністру, а тим паче провести її через дуже нестабільну сесійну залу буде дуже непростим завданням.
Проста відставка Кутового без призначення наступника фактично віддасть МінАПК в управління Мартинюку, тобто Гройсману.
А саме група Кононенка в оточенні Порошенка і є найбільшим конкурентом Прем’єра за вплив у країні.
Посилювати позиції Гройсмана ще й «аграркою» їм ні до чого.
Ситуація, як видно, не з простих. От усі вже тиждень і утримуються від публічних коментарів.
Але це неспокійне мовчання не має нікого хвилювати. Політичні еліти здатні якось домовитись.
Головне питання у цій ситуації — доля реформи, за яку ніхто із нинішньої влади, здається, не хоче нести відповідальність.
