Ледь вщухли пристрасті довкола Ковельського ветсанзаводу, як на Волині нова екологічна «бомба» — жахливий сморід, що допікає лучанам, які мешкають у районі Гнідавського цукрового заводу та довколишніх мікрорайонів, уже цілу весну.
Жити із закритими вікнами інколи доводиться ледь не всьому місту, але найбільше потерпають саме прилеглі до цього заводу вулиці.
Більше того, за 150 метрів від підприємства розташований… дитячий садочок, який відвідують 200 малюків.
І вихователі кажуть, що чимало діток почали кашляти та мають різні алергічні прояви.
Поки чиновники та відповідні служби кілька місяців намагалися дослідити причину «ароматів», що доносяться з цукрового виробництва, лучани без будь-яких комісій і перевірок самі визначили, хто ж отруює їм життя.
І цей «хтось» — завод із виробництва біоетанолу, що почав недавно працювати на території цукрового заводу.
Адже поки його не було, не виникало й такої проблеми.
Коли лучани почали свій протест виявляти в активній формі, власники цеху мусили визнати шкідливість свого виробництва для луцького довкілля.
Довелося заворушитися врешті й міській владі разом з екологічними організаціями.
І тільки тепер державна екологічна інспекція визнала, що підприємство працює з порушеннями.
Зокрема, воно не має дозволів на викиди в атмосферне повітря, не проведена експертиза цього об’єкта.
Цікаво, а коли запускався у дію новий цех, екологи цього не знали?
Далі ще цікавіше: відходи виробництва, тобто брагу, спиртовий цех перекачує на фільтраційні поля цукрового заводу, орендуючи їх.
І сюди ж зливаються фекальні відходи (понад 400 кубічних метрів щодня) з мікрорайону Вересневе, який досі не підключений до міської каналізаційної мережі.
Можна лише уявити, яка гримуча суміш утворюється на тих фільтраційних полях.
Колись у селі, коли хотіли помститися якійсь вреднючій сусідці, хлопці чинили туалетну диверсію, тобто кидали до нужника дріжджі. І тоді рятуйся!
Невідомо, хто і чому вирішив помститися у такий нецивілізований спосіб лучанам.
Дехто висловив навіть версію, що це може бути диверсією.
Хоча, зважаючи на українську ментальність і реалії, це типове заробітчанство нашого бізнесу і злочинна байдужість державних структур, які отримують кошти платників податків і нічого не можуть (або не хочуть) контролювати.
Тільки після розголосу і протестів міська влада заявила, що вже почалася розробка проектної документації і через чотири місяці можна буде каналізаційні відходи Вересневого району зливати у міську каналізаційну мережу.
Екологи теж спрямували до суду матеріали, аби зупинити виробництво біоетанолу, поки не буде усунено всі недоліки.
Усе як завжди: поки не гримне — не перехрестяться.
Бо мало хто з луцьких можновладців живе у міській квартирі та ще й у такому непрестижному мікрорайоні.
Вони вибралися за місто у свої резиденції.
А там «ароматів» гнідавських фекалій не чутно…
