Революційна еволюція: як кардинально змінилось молочне скотарство за 10 років

Ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун підбив підсумки останньої галузевої «десятирічки».

 

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна, яку я б назвав технологічною, — вважає Андрій Дикун.

 

— Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво». 

 

Технологічну революцію здійснено, попереду — ментальна, вважають в Асоціації виробників молока.

 

Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме, — потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура.

 

Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції.

 

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи.

 

Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

 

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», — зауважує голова ВАР. 

Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові п’ятнадцять копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку... Але тоді нас не почули.

 

Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич.

 

За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз». 

 

Виробники молока тривалий час не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які їм нав’язували.

 

Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Почалася співпраця з міжнародними організаціями.

 

За підтримки ФАО та ЄБРР відбувалися засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві.

 

Вони стали початком діалогу з владою. Почали активно співпрацювати з депутатами. 

 

Якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) саме Україна, на думку Андрія Дикуна, зробила найякісніший і найбільший ривок уперед у виробництві молочної сировини.